Матвія 6

Українська Біблія LXX УБТ

від Ukrainian Bible Society
1 Уважайте: не робіть ваших добрих учинків перед людьми, щоб вони вас бачили, бо не будете мати нагороди від вашого Отця, Який на небесах. (Мт 5:20; Мт 23:5) 2 Отже, коли даєш милостиню, не сурми перед собою, як це роблять лицеміри в синагогах та на вулицях, щоб їх прославляли люди. Запевняю вас: вони вже одержують свою нагороду. (1Кор 13:3) 3 А як ти даєш милостиню, хай твоя ліва рука не знає, що робить твоя права рука, (Рим 12:8) 4 щоби твоя милостиня була в таємниці, — і твій Отець, Який бачить таємне, віддасть тобі [явно]. (Мт 6:18) 5 І коли молитеся, не будьте, як ті лицеміри, котрі люблять молитися в синагогах і, стоячи на перехрестях широких вулиць, щоби показатися людям. Запевняю вас: вони одержують свою нагороду. (Мт 23:5) 6 Ти ж, коли молишся, ввійди до своєї кімнати і, замкнувши свої двері, помолися до свого Отця в тайні, — і твій Отець, Який бачить і таємне, віддасть тобі [явно]. (Мт 6:4) 7 Молячись, не говоріть багато, як ті язичники, бо думають, що завдяки своїй багатомовності будуть вислухані. 8 Отже, не уподібнюйтеся їм, бо ваш Отець знає, чого потребуєте, перш ніж ви попросите в Нього. (Мт 6:32) 9 Тому-то моліться так: Отче наш, Який на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, (Мт 7:11; Лк 11:2; Ів 17:6; 1Пет 1:17) 10 нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі; (Мт 7:21; Мт 26:42; Дії 1:3; Дії 1:6) 11 хліб наш насущний дай нам сьогодні, (Ів 6:32) 12 і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, (Мт 6:14; Мт 18:21) 13 і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. [Бо Твоє є Царство, і сила, і слава навіки. Амінь[1]]. (Пс 17:30; Мт 5:37; Ів 17:15; 2Сол 3:3; 2Тим 4:18; 2Пет 2:9) 14 Бо коли ви прощаєте людям їхні переступи, простить і вам ваш Небесний Отець; (Мт 6:12; Мр 11:25; Кол 3:13) 15 якщо ж не прощаєте людям [їхніх переступів], то й ваш Отець не простить вам ваших переступів. 16 Коли ж постите, не будьте такими, як лицеміри, які сумують, виснажують свої обличчя, щоби показати людям, що постять. Запевняю вас, що вони вже одержують свою нагороду. (Мт 23:5; Лк 24:17) 17 Ти ж, коли постиш, намасти голову свою і вмий обличчя своє, 18 аби постити не напоказ людям, але таємно — своєму Отцеві; і твій Отець, Який бачить таємне, віддасть тобі явно. (Мт 6:4) 19 Не збирайте собі скарбів на землі, де міль та іржа нищать, і де злодії підкопують і крадуть, (Лк 12:16; Лк 12:33; Як 5:2) 20 а збирайте собі скарби на небі, де ані міль, ані іржа не нищать, і де злодії не підкопують і не крадуть. (Мт 19:21; 1Тим 6:19) 21 Адже де твій скарб, там буде і твоє серце. 22 Світильником для тіла є око. Тому, якщо твоє око буде чистим, усе твоє тіло буде світлим, (Лк 11:34; Еф 1:18) 23 а коли твоє око буде лукавим, то й усе твоє тіло буде темним. Отже, коли світло, яке в тобі, є темрявою, то яка ж велика тоді темрява! (Мт 20:15; Мр 7:22) 24 Ніхто не може служити двом панам, оскільки, або одного зненавидить, а другого любитиме, або одного триматиметься, а іншим знехтує. Не можете служити Богові й мамоні[2]. (Лк 14:26; Лк 16:13) 25 Задля цього кажу вам: не журіться про своє життя, що будете їсти або що будете пити, ні про своє тіло, у що одягнетеся. Хіба душа не більша за їжу, а тіло — за одяг? (Лк 12:22; флп 4:6; 1Тим 6:6; 1Тим 6:8; 1Пет 5:7) 26 Погляньте на птахів небесних, які не сіють, не жнуть і в клуні не збирають, та ваш Небесний Отець годує їх; хіба ви не цінніші від них? (Мт 10:29; Мт 10:31) 27 Хто ж із вас, турбуючись, може додати до свого росту хоч один лікоть[3]? 28 І чого про одяг турбуєтеся? Погляньте на польові лілеї, як вони ростуть: не працюють і не прядуть; (Пс 102:15) 29 та кажу вам, що й Соломон у всій своїй славі не одягався так, як одна з них. 30 Якщо ж польову траву, яка сьогодні є, а завтра буде вкинута в піч, Бог так одягає, то чи не краще одягне вас, маловіри? (Пс 89:5) 31 Тож не журіться і не говоріть: Що будемо їсти? Або: Що будемо пити? Чи: У що зодягнемося? (Мт 8:26; Мт 14:31; Мт 16:8; Мт 17:20) 32 Адже цього всього язичники шукають. Бо ж знає ваш Отець Небесний, що цього всього потребуєте. (Мт 6:8) 33 Шукайте перш за все Царства Божого і Його праведності, а це все вам додасться. (Пс 36:4; Пс 36:25; Рим 14:17) 34 Отже, не журіться про завтрашній день, бо завтрашній день і сам про себе поклопочеться; вистачає дневі власних турбот. 

Матвія 6

Новий Переклад Українською

від Biblica
1 Стережіться: не чиніть вашої праведності[1] перед людьми, щоб вони вас бачили. Бо не будете мати жодної винагороди від вашого Небесного Отця. 2 Отже, коли даєш милостиню, не сурми перед собою, як це роблять лицеміри в синагогах та на вулицях, щоб їх прославляли люди. Істинно кажу вам: вони вже отримують свою винагороду. 3 Коли ж ти даєш милостиню, нехай твоя ліва рука не знає, що робить права, 4 щоб твоя милостиня була таємна. Тоді твій Отець, Який бачить таємне, віддасть тобі явно. 5 Коли молитесь, не будьте як лицеміри, які люблять стояти й молитися в синагогах та на перехрестях вулиць, щоб їх бачили люди. Істинно кажу вам: вони вже отримують свою винагороду. 6 Ти ж, коли молишся, увійди у свою кімнату та, зачинивши двері, помолися твоєму Отцю таємно. Тоді твій Отець, Який бачить таємне, віддасть тобі явно. 7 Коли молитесь, не говоріть багато, як язичники, які думають, що завдяки своїй багатослівності будуть вислухані. 8 Тож не будьте схожими на них, бо Отець ваш знає, які ви маєте потреби, перш ніж ви попросите в Нього. 9 Тому моліться так: „Отче наш, Що на небесах, нехай святиться ім’я Твоє! 10 Нехай прийде Царство Твоє! Нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі! 11 Хліб наш щоденний дай нам сьогодні. 12 І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим. 13 І не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є Царство, і сила, і слава навіки. Амінь!“[2] 14 Якщо будете прощати людям їхні провини, то й Отець ваш Небесний простить вам. 15 Якщо ж ви не будете прощати людям, й Отець Небесний не простить провин ваших. 16 Коли ви постите, не будьте, як лицеміри, які сумують та виснажують свої обличчя, щоб показати людям, що вони постять. Істинно кажу вам: вони вже отримують свою винагороду. 17 Ти ж, коли постиш, намасти свою голову та вмий своє обличчя, 18 щоб твій піст показувати не людям, а лише Отцеві, Який бачить таємне. І твій Отець, Який бачить таємне, віддасть тобі. 19 Не збирайте собі скарбів на землі, де міль та іржа нищать їх і де злодії підкопують та крадуть їх. 20 Натомість збирайте собі скарби на небі, де ані міль, ані іржа не нищать їх і де злодії не підкопують і не крадуть їх. 21 Бо де скарб твій, там буде й твоє серце. 22 Світлом для тіла є око. Тому якщо твоє око буде здорове, то все твоє тіло буде наповнене світлом. 23 Але якщо твоє око буде лихе, то й все тіло буде в темряві. Отже, якщо світло, яке в тобі, – це темрява, то наскільки ж велика ця темрява! 24 Ніхто не може служити двом господарям, бо одного ненавидітиме, а другого любитиме, або одним буде нехтувати, а іншому буде відданим. Не можете служити Богові та багатству. 25 Тому Я кажу вам: не турбуйтеся про життя ваше – що будете їсти чи що будете пити, ні про тіло ваше – що будете вдягати. Хіба життя не більше за їжу, а тіло – за одяг? 26 Подивіться на птахів небесних: вони не сіють, не жнуть і не збирають у сховище, і все ж ваш Небесний Отець їх годує. Наскільки ж ви цінніші за них? 27 І хто з вас, турбуючись, може додати до свого зросту хоч один лікоть? 28 Чому турбуєтеся про одяг? Подивіться на польові лілії, як вони ростуть: не працюють і не прядуть. 29 Та Я кажу вам: навіть Соломон у всій своїй величі не одягався так, як будь-яка з них. 30 Якщо ж Бог польову траву, котра сьогодні є, а завтра буде кинута у вогонь, так одягає, хіба не краще Він одягне вас, маловіри? 31 Не турбуйтеся кажучи: „Що ми будемо їсти?“, або: „Що ми будемо пити?“, чи: „У що зодягнемось?“ 32 Бо все це язичники шукають, але ваш Небесний Отець знає, що потребуєте цього. 33 Шукайте найперше Царства Божого й праведності Його, а все це додасться вам. 34 Не турбуйтеся про завтрашній день, бо завтрашній день турбуватиметься про себе сам. Вистачає дневі своєї турботи.