Луки 11

Українська Біблія LXX УБТ

1 І сталося, що Ісус молився в одному місці, а коли закінчив, то один з Його учнів сказав Йому: Господи, навчи нас молитися, як і Іван навчив своїх учнів. (Лк 5:33; Лк 9:28)2 Він же промовив до них: Коли молитеся, то кажіть: Отче [наш, Який на небесах], нехай святиться Ім’я Твоє; нехай прийде Царство Твоє; [нехай буде воля Твоя — як на небі, так і на землі]. (Мт 6:9)3 Хліб наш насущний дай нам кожного дня,4 і прости нам гріхи наші, як і ми самі прощаємо кожному боржникові нашому, і не введи нас у спокусу, [але визволи нас від лукавого].5 І сказав їм: Хто з вас, маючи друга, піде до нього опівночі та скаже йому: Друже, позич мені три хліби,6 бо приятель мій прийшов до мене з дороги, і не маю що йому дати!7 А той зсередини у відповідь каже: Не турбуй мене! Вже двері замкнені й діти мої зі мною на ліжку; не можу встати й дати тобі! (Мт 26:10; Лк 18:5; Гал 6:17)8 Кажу вам, якщо він не встане і не дасть йому заради дружби, то через його настирливість устане і дасть йому, скільки той потребує.9 І кажу вам: просіть — і дасться вам; шукайте — і знайдете; стукайте — і відчинять вам. (Мт 7:7)10 Бо кожний, хто просить, — одержує; і хто шукає, — знаходить, а тому, хто стукає, — відчиняють.11 Коли в когось з вас, батьків, попросить син [хліба, то невже подасте йому камінь? Або] риби, — чи замість риби подасте йому змію?12 Або коли попросить яйце, чи подасте йому скорпіона?13 Отже, якщо ви, будучи злими, умієте добрі дари давати вашим дітям, то наскільки більше Небесний Отець дасть Святого Духа тим, які в Нього просять? (Рим 8:15; Рим 8:26; Як 1:17)14 Якось Він виганяв біса, який був німий. Сталося так, коли біс вийшов, німий заговорив, — а люди дивувалися. (Мт 9:32; Мт 12:22; Мр 3:22)15 Деякі ж з них сказали: Вельзевулом[1], князем бісівським, Він бісів виганяє! (Мт 9:34)16 А інші, випробовуючи, вимагали від Нього ознаки з неба. (Мр 8:11)17 Знаючи їхні думки, Він сказав їм: Кожне царство, яке саме в собі розділилося, запустіє; і дім, який розділився сам у собі, впаде.18 Коли ж сатана сам у собі розділився, то як встоїть його царство? Ви ж кажете, нібито Я Вельзевулом виганяю бісів.19 Коли Я Вельзевулом виганяю бісів, то ким сини ваші виганяють? Тому вони будуть вам суддями.20 Коли ж Я перстом Божим виганяю бісів, то Боже Царство вже прийшло до вас. (Лк 17:21)21 Коли сильний, озброївшись, стереже свій двір, — його майно в безпеці.22 Коли ж хто дужчий від нього нападе й переможе його, то забере всю його зброю, на яку покладався, і розділить свою здобич. (Кол 2:15; 1Ів 4:4)23 Хто не зі Мною, той проти Мене; і хто не збирає зі Мною, той розкидає. (Лк 9:50)24 Коли нечистий дух виходить з людини, то блукає безводними місцями, шукаючи спокою, і не знаходить. Тоді каже: Повернуся до свого дому, звідки я вийшов! (Мт 12:43)25 І, прибувши, знаходить його заметеним і прибраним.26 Тоді йде, бере сім інших духів, лукавіших за себе, і, ввійшовши, живуть там. І стає останнє тій людині гіршим від попереднього. (Ів 5:14)27 Сталося, коли говорив Він це, якась жінка з натовпу, підвищивши голос, сказала Йому: Блаженна утроба, яка носила Тебе, і груди, які Ти ссав! (Лк 1:28; Лк 1:42; Лк 1:48)28 А Він відказав: Дійсно блаженні ті, які слухають Боже слово і бережуть його! (Лк 8:15; Лк 8:21; Як 1:22; Об 1:3)29 А коли збиралися люди, почав говорити: Цей рід — лукавий: він ознаки шукає, та ознаки не буде дано йому, — хіба що ознака [пророка] Йони. (Мт 12:38; 1Кор 1:22)30 Бо як Йона став ознакою для ніневійців, таким буде й Син Людський для цього роду.31 Цариця Півдня підніметься на суд з мужами цього роду і засудить їх, бо вона прийшла з кінця світу, щоби послухати мудрість Соломона. А ось тут — більше від Соломона.32 Мужі ніневійські встануть на суд із цим родом і засудять його, бо вони покаялися після проповіді Йони, а ось тут — більше від Йони.33 Запаливши світильник, ніхто не ставить його ні в сховок, ні під посудину, але на свічник, щоб ті, які входять, бачили світло. (Мт 5:15; Лк 8:16)34 Світильником тіла є твоє око. Якщо твоє око буде чисте, то й усе твоє тіло буде світле; коли ж воно буде лукаве, то й твоє тіло буде темне. (Мт 6:22; Еф 1:18)35 Отже, пильнуй, щоби світло, яке в тобі, не було темрявою.36 Бо коли все твоє тіло у світлі, і воно не має жодної темної частини, то і все буде світле, наче світильник осяяв тебе промінням!37 Коли Він говорив, один фарисей запросив Його до себе на гостину. Він прийшов і сів до столу. (Лк 7:36)38 Фарисей, побачивши, що перед обідом Він не зробив обмивань, здивувався. (Мт 15:2)39 А Господь промовив до нього: Тепер ви, фарисеї, чистите ззовні чаші та миски, а ваше нутро повне здирства і лукавства. (Мт 23:25)40 Нерозумні, чи не Той, Хто створив зовнішнє, створив і внутрішнє?41 Тож те, що всередині, дайте як милостиню, і все для вас буде чисте. (Лк 12:33)42 Горе вам, фарисеям, бо ви даєте десятину з м’яти й рути та всякого зілля, але обминаєте суд і Божу любов; і це належить робити, і того не залишати! (Мт 23:23; Ів 5:42)43 Горе вам, фарисеям, бо ви любите перші місця в синагогах і вітання на майданах. (Мт 23:6; Мр 12:38; Лк 14:7)44 Горе вам, [книжники і фарисеї — лицеміри], бо ви, наче невидимі гроби: люди по них ходять і не знають того! (Мт 23:27)45 У відповідь один із законників каже Йому: Учителю, кажучи так, Ти ображаєш і нас.46 А Він сказав: Горе й вам, законникам, бо ви накладаєте на людей тягарі, які важко носити, а самі й одним пальцем своїм не доторкуєтеся до тягарів. (Мт 23:4)47 Горе вам, бо будуєте пам’ятники пророкам, яких батьки ваші повбивали. (Мт 23:29; Дії 7:52)48 Отже, свідчите і схвалюєте вчинки своїх батьків, бо ті вбивали їх, а ви будуєте [їм надгробки]. (Дії 8:1)49 Через те й Божа мудрість сказала: Пошлю до них пророків та апостолів, і з них декого вб’ють і будуть переслідувати, (Мт 11:19; Мт 23:34)50 щоб від цього роду домагатися крові всіх пророків, що пролита від створення світу; (Об 18:24)51 від крові Авеля до крові Захарії, який загинув між жертовником і храмом; так, кажу вам, вимагатимуть звіт за це в цього роду!52 Горе вам, законникам, бо ви взяли ключ пізнання, та самі не ввійшли, і тим, які входять, перешкодили! (Мт 23:13)53 А коли Він виходив звідти, книжники і фарисеї почали сильно нападати й дуже випитувати Його,54 сподіваючись упіймати Його на слові, [щоб Його звинуватити].

Луки 11

Новий Переклад Українською

1 Одного разу Ісус молився, і, коли Він закінчив, один з учнів промовив до Нього: ―Господи, навчи нас молитися, як і Іван навчив своїх учнів!2 Він промовив: ―Коли молитесь, то кажіть: «Отче наш, Що на небесах,[1] нехай святиться ім’я Твоє! Нехай прийде Царство Твоє! Нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі![2]3 Хліб наш щоденний дай нам кожного дня.4 І прости нам гріхи наші, бо і ми прощаємо всім боржникам нашим. І не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого».[3]5 І сказав їм: ―Хто з вас, маючи друга, прийде до нього опівночі та скаже йому: «Друже, позич мені три хліби,6 бо мій приятель прийшов до мене з дороги, і я не маю, що йому дати».7 А той зсередини відповів би йому: «Не турбуй мене! Двері вже зачинені, і діти мої зі мною в ліжку. Не можу я піднятися й дати тобі».8 Кажу вам: якщо він не встане та не дасть йому заради дружби, то все одно через наполегливість його підведеться й дасть усе, чого той потребує.9 Тому Я кажу вам: просіть – і буде дано вам; шукайте – і знайдете; стукайте – і відчинять вам!10 Бо кожен, хто просить, отримує, і хто шукає, знаходить, і тому, хто стукає, відчинять.11 Котрий з вас, батьків, коли син просить хліба, замість хліба подасть йому камінь, і коли просить риби, замість риби подасть йому гадюку?12 Або чи дасть йому скорпіона, коли той просить яйце?13 Отже, якщо ви, будучи злими, вмієте давати добрі дари вашим дітям, то наскільки більше ваш Отець Небесний дасть Духа Святого тим, хто просить у Нього!14 Одного разу Ісус вигнав демона, який був німий. І коли демон вийшов, німий чоловік заговорив; і весь натовп дивувався цьому.15 Та деякі з них говорили: ―Силою Вельзевула, володаря демонів, Він виганяє демонів.16 Інші ж, випробовуючи Його, вимагали знамення з неба.17 Але Він, знаючи їхні думки, відповів: ―Кожне царство, розділене в собі, буде спустошене, і дім, розділений в собі, впаде.18 Якщо ж сатана розділився в собі самому, як встоїть його царство? Питаю це, бо кажете, що Вельзевулом Я виганяю демонів.19 Якщо ж Я виганяю демонів Вельзевулом, то ким виганяють ваші сини? Тому вони будуть вашими суддями.20 Але якщо Я пальцем Божим виганяю демонів, то прийшло до вас Царство Боже.21 Коли сильний, озброївшись, стереже свій дім, тоді майно його в безпеці.22 Коли ж нападає сильніший за нього й перемагає його, то забирає все його озброєння, на яке він покладався, і потім ділить здобич.23 Хто не зі Мною, той проти Мене; і хто не збирає зі Мною, той розкидає.24 Коли нечистий дух виходить із людини, то йде в місця безводні шукати відпочинку й, не знаходячи, каже: «Повернусь я у дім свій, звідки вийшов».25 І, повернувшись, знаходить його заметеним та прибраним.26 Тоді він іде й бере інших сімох духів, гірших за себе, і входять та живуть там. І для людини останнє стає гіршим за попереднє.27 Коли Ісус це казав, одна жінка з натовпу голосно промовила: ―Блаженна мати, яка носила та годувала Тебе.28 Він відповів: ―Справді блаженні ті, що слухають Слово Боже та виконують його.29 Коли зібралося багато народу, Він почав говорити: ―Цей рід – рід лукавий! Він шукає знамення, та не дасться йому знамення, хіба що тільки знамення Йони.30 Бо як Йона став для ніневійців знаменням, так буде й Син Людський для цього роду.31 Цариця Півдня встане на суд із людьми цього роду й засудить їх, бо вона прийшла з далекого краю землі послухати Соломонову мудрість, а ось тут Хтось більший за Соломона[4].32 Люди Ніневії встануть на суд із цим родом і засудять його, бо вони покаялись через проповідь Йони, а ось тут Хтось більший за Йону[5].33 Ніхто, запаливши світильник, не ставить його у потайне місце або під посудину, але ставить на поставець, щоб усі, що входять, бачили світло.34 Світлом для тіла є око. Якщо твоє око буде здорове, то й все твоє тіло буде наповнене світлом, коли ж воно недуже, то й тіло твоє в темряві.35 Отже, пильнуй, щоб світло, яке в тобі, не стало темрявою.36 Якщо ж усе твоє тіло наповнене світлом і немає жодної темної частини, то все буде світле так, ніби світильник освітлює тебе сяйвом.37 Коли Він закінчив говорити, один фарисей запросив Його до себе пообідати. Ісус зайшов та сів за стіл.38 Фарисей же здивувався, побачивши, що перед обідом Він перш не обмився.39 Тоді Господь промовив до нього: ―Ось ви, фарисеї, очищуєте чашу та посуд ззовні, а всередині ви повні здирництва та лукавства.40 Нерозумні! Чи Той, Хто створив зовнішнє, не створив і внутрішнє?41 Тож дайте милостиню з того, що всередині, ось тоді все буде чисте для вас.42 Але горе вам, фарисеї, що даєте десятину з м’яти, рути й з усякого зілля, але обминаєте справедливість та любов Божу. І це належить робити, і тим не нехтувати.43 Горе вам, фарисеї, що любите почесні місця в синагогах та привітання на ринках.44 Горе вам, бо ви – як невидимі гроби, поверх яких люди ходять і не знають цього.45 Один з учителів Закону відповів Ісусові: ―Учителю, кажучи це, Ти й нас ображаєш!46 Але Він відповів: ―Горе й вам, учителям Закону, бо ви накладаєте на людей тягар, який важко нести, самі ж навіть пальцем не доторкнетеся до нього.47 Горе вам, бо ви будуєте гробниці пророкам, яких убили ваші батьки.48 Цим ви свідчите, що схвалюєте вчинки ваших батьків. Вони їх вбивали, а ви будуєте їм гробниці.49 Тому Бог у своїй мудрості сказав: «Надішлю до них пророків та апостолів, і декого з них уб’ють, а декого будуть переслідувати».50 І тому цей рід буде відповідати за пролиту кров усіх пророків, які були вбиті від початку всесвіту,51 від крові Авеля до крові Захарії, убитого між Храмом та жертовником. Кажу вам: цей рід відповість за все.52 Горе вам, учителі Закону, бо ви взяли ключі пізнання: самі не ввійшли й тим, хто бажає ввійти, заборонили.53 Коли Ісус вийшов звідти, фарисеї та книжники почали критикувати Його та спокушати відносно багатьох речей.54 Вони спостерігали за Ним, аби упіймати Його на слові.