1На той час цар Ірод простягнув руки, щоби декому з Церкви заподіяти зло. (Дії 4:3)2Він убив мечем Якова, брата Івана. (Мт 4:21; Мт 20:23)3А коли побачив, що це подобається юдеям, задумав схопити й Петра. Були тоді дні Опрісноків. (Лк 3:20; Дії 24:27)4Він схопив його і посадив до в’язниці, передав чотирьом четвіркам воїнів, щоб стерегли його, бажаючи вивести його до народу після Пасхи. (Дії 5:18)5Отже, Петра стерегли у в’язниці. А ревна молитва за нього підіймалася від Церкви до Бога.6Тієї ночі, коли Ірод мав його вивести, Петро спав між двома воїнами, скований двома залізними ланцюгами, і вартові перед дверима стерегли в’язницю.
Дивовижне звільнення Петра
7І ось Господній ангел став перед ним, і світло засяяло в кімнаті. Штовхнувши Петра в бік, він підвів його, кажучи: Швидко вставай! І залізні кайдани поспадали з його рук. (Лк 2:9; Дії 27:23)8Ангел же сказав йому: Підпережися і надінь своє взуття! Тож він зробив це. І каже йому: Одягнися у свій одяг і йди за мною!9Вийшовши, він попрямував за ним, не знаючи, чи те, що відбувається через ангела, є дійсністю, бо думав, що бачить видіння. (Дії 9:10)10Минувши першу і другу сторожі, вони прийшли до залізної брами, яка вела до міста, — вона сама собою їм відчинилася. Вийшовши, проминули одну вулицю, — і раптом ангел відступив від нього. (Дії 16:24)11Отямившись, Петро сказав: Нині твердо знаю, що Господь послав свого ангела і вирвав мене з рук Ірода та від усього, чого сподівався юдейський народ!
Петро приходить до дому Марії
12Поміркувавши, він прийшов до дому Марії, матері Івана, прозваного Марком. Тут зібралося багато людей; вони молилися. (Дії 12:25; Дії 13:5; Дії 13:13; Дії 14:6; Дії 15:37; Дії 15:39; Кол 4:10; 2Тим 4:11; Флм 1:24; 1Пет 5:13)13Коли він постукав у ворота двору, вийшла служниця на ім’я Рода, щоби довідатися.14Упізнавши голос Петра, з радості не відчинила дверей, а прибігла і повідомила, що Петро стоїть біля воріт. (Лк 24:41)15Вони їй сказали: Ти не в собі! Вона ж наполягала, що так воно є. А вони говорили: Це його ангел! (Дії 26:24)16Петро ж стукав далі. Відчинивши, побачили його й жахнулися.17Давши їм знак рукою, щоб мовчали, він розповів їм, як Господь вивів його із в’язниці. Сказав: Сповістіть це Якову й братам! І, вийшовши, він вирушив до іншого місця. (Мт 13:55; Дії 13:16; Дії 15:13; Дії 21:18; 1Кор 15:7; Гал 1:19; Гал 2:9; Гал 2:12; Як 1:1; Юда 1:1)18Коли настав день, поміж воїнами зчинилася велика тривога: Що сталося з Петром? (Дії 5:21)19Ірод, пошукавши його і не знайшовши, допитав вартових і наказав їх відвести. Потім пішов з Юдеї до Кесарії і перебував [там]. (Дії 4:9)
Раптова смерть Ірода
20Ірод був розлючений на тирців і сидонців. Вони прийшли до нього й однодушно благали Власта, царського постельника, просили примирення, бо їхні території забезпечувалися із царської.21Призначеного дня Ірод, зодягнений у царські шати, сівши на судилищі, красномовно виступив перед ними.22А юрба почала кричати: Це голос Бога, а не людини!23Та раптово вразив його Господній ангел, бо не віддав славу Богові. І з’їли [його] черви, і він помер.
Боже Слово поширюється
24А Боже Слово зростало і множилося. (Дії 2:47)25Варнава й Савло, закінчивши служіння, повернулися в Єрусалим, взявши Івана, якого прозвали Марком. (Дії 4:36; Дії 11:29; Дії 12:12)
1У той час цар Ірод[1] заарештував декого з церкви, щоб заподіяти їм зло.2Він убив мечем Якова, брата Іванового.3Побачивши, що це подобається юдеям, заарештував і Петра. Це сталося у дні свята Опрісноків.4Після арешту Петра посадили у в’язницю та передали під охорону чотирьом четвіркам воїнів. Ірод бажав після Пасхи вивести Петра до народу.5Отже, Петро був під охороною у в’язниці, а церква ревно молилася Богові за нього.
Визволення Петра з в’язниці
6Уночі, перед тим, як Ірод збирався вивести його на суд, Петро спав між двома воїнами, скутий двома ланцюгами, а стражники біля дверей стерегли в’язницю.7Раптом з’явився ангел Господній, і світло осяяло в’язницю. Ангел, штовхнувши Петра в бік, розбудив його та сказав: «Скоріше вставай!» І ланцюги впали з Петрових рук.8Далі ангел сказав йому: «Підпережись та надінь сандалії». Петро зробив так. «Одягни свій плащ та йди за мною», – сказав ангел.9Петро вийшов за ним, не розуміючи, що все, зроблене ангелом, відбувається насправді. Йому здавалося, що він бачить видіння.10Вони пройшли першу та другу сторожу та підійшли до залізної брами, яка вела до міста. Брама відчинилася сама, і вони вийшли на вулицю. Коли ж вони пройшли одну вулицю, ангел раптом відступив від нього.11Отямившись, Петро сказав: «Тепер я дійсно бачу, що Господь надіслав свого ангела й визволив мене з Іродових рук та від усього, на що очікував юдейський народ».12Зрозумівши, що сталося, він пішов до дому Марії, матері Івана, якого ще називали Марком, де багато народу зібралося та молилося.13Петро постукав у хвіртку брами, і служниця, на ім’я Рода, вийшла відповісти.14Вона впізнала голос Петра, але, забувши від радощів відчинити браму, побігла сказати, що Петро стоїть біля воріт.15Вони сказали їй: «Ти несповна розуму!» Але вона наполягала. Тоді вони сказали: «Це, мабуть, його ангел!»16Однак Петро продовжував стукати. Коли ж вони відчинили, то побачили його й здивувалися.17Він подав їм знак рукою, щоб мовчали, та, розповівши їм, як Господь вивів його з в’язниці, сказав: «Розкажіть про це Якову та братам». Після цього він пішов у інше місце.18Коли настав день, між воїнами зчинилася велика тривога, бо ніхто не знав, що сталося з Петром.19Ірод шукав його, та, не знайшовши, допитав стражників і наказав їх стратити. Потім він переїхав з Юдеї в Кесарію і залишився там.
Смерть Ірода
20Ірод був дуже розгніваний на мешканців Тира й Сидона. Але вони змовилися між собою, прийшли до нього й, схиливши на свій бік Бласта, управителя царського дому, просили миру, бо їхня країна була залежна від царських земель у постачанні їжі.21У призначений день Ірод, вдягнувши царську одежу, сів на трон та звернувся до них із промовою.22Народ же вигукував: «Це голос бога, а не людини!»23Однак ангел Господа відразу вразив його, бо він не віддав слави Богові, і, сточений червами, Ірод помер.24Між тим Слово Боже продовжувало зростати та множитись.
Варнава та Савл надіслані на служіння
25Варнава та Савл виконали служіння й повернулися з Єрусалима, узявши з собою Івана, званого Марком.