Зареєструватися безкоштовно

Дії 5

Українська Біблія LXX УБТ



1 А один чоловік на ім’я Ананій зі своєю дружиною Сапфірою продав маєток 2 і приховав частину грошей — про це знала й дружина, — а якусь частину приніс і поклав біля ніг апостолів. (Дії 4:35; Тит 2:10) 3 Петро сказав: Ананію, як це так, що сатана наповнив твоє серце, щоб обманути Святого Духа й приховати частину вартості поля? (Ів 13:2) 4 Невже воно не твоє було? Хіба продане не було у твоїй владі? Навіщо ти поклав це діло у своє серце? Ти ж сказав неправду не людям, а Богові! 5 Почувши це, Ананій упав і помер. І найшов великий страх на всіх, хто це почув. (Дії 2:43; Дії 5:10; Дії 12:23) 6 Юнаки встали, обгорнули його, винесли й поховали. 7 Коли минуло зо три години, прийшла його дружина, ще не знаючи того, що трапилося. 8 Петро промовив до неї: Скажи мені, чи за стільки ви продали поле? Вона відповіла: Так, за стільки. 9 А Петро до неї: Як це сталося, що ви змовилися випробовувати Господнього Духа? Ось при дверях ті, які поховали твого чоловіка, — і тебе винесуть! 10 Упала й вона одразу біля його ніг і померла. Юнаки, увійшовши, виявили її мертвою; винесли й поховали біля її чоловіка. (Дії 5:5) 11 І великий страх напав на всю Церкву, на всіх, хто це чув. (Дії 2:43) 



12 Руками апостолів у народі здійснювалися численні ознаки та чудеса. І всі однодушно перебували в притворі Соломона. (Дії 1:14; Дії 2:19; Дії 2:22; Дії 2:43; Дії 3:11; Дії 4:30; Дії 6:8; Дії 7:36; Дії 14:3; Дії 15:12; 2Кор 12:12) 13 Ніхто зі сторонніх не наважувався приєднатися до них, але народ їх величав. 14 Віруючих у Господа множилося — багато чоловіків та жінок. (Дії 2:41; Дії 11:24; Дії 18:8) 15 Недужих виносили на роздоріжжя і клали на носилках і постелях, щоб, як проходить Петро, хоч тінь його впала на декого з них. (Мр 6:56; Дії 19:12) 16 Багато людей сходилося з довколишніх міст до Єрусалима; вони приносили недужих і тих, які страждали від злих духів. Усі вони одужували. (Дії 8:7) 



17 Піднявся первосвященик і всі його прибічники із садукейської течії, — вони наповнилися заздрощами, (Дії 4:1; Дії 4:6; Дії 13:45; Дії 17:5; Дії 23:6) 18 наклали [свої] руки на апостолів і посадили їх у громадську в’язницю. (Дії 4:3; Дії 12:4; Дії 16:37) 19 Та ангел Господній уночі відчинив двері в’язниці, вивів їх і сказав: (Дії 16:26) 20 Ідіть, ставайте у храмі й кажіть народові всі слова цього життя! (Ів 6:68; Дії 13:26; флп 2:16) 21 Почувши це, вони пішли вдосвіта до храму й навчали. Тим часом первосвященик і ті, котрі з ним, прийшовши, скликали синедріон, усіх старших з-поміж синів Ізраїля і послали до в’язниці, щоб їх привести. (Дії 2:42; Дії 4:2; Дії 4:18; Дії 5:25; Дії 5:28; Дії 5:42) 22 Слуги пішли, та у в’язниці їх не знайшли. Повернувшись, сповістили, 23 кажучи, що в’язницю знайшли ретельно замкненою, з охороною, яка стояла перед дверима. Але, відчинивши, усередині вони нікого не знайшли. 



24 Коли почули ці слова [священик], начальник охорони храму та первосвященики, то дивувалися, як це все могло статися. (Лк 9:7; Дії 2:12; Дії 4:1; Дії 10:17) 25 Тут прийшов хтось і сповістив їм, що мужі, яких вони посадили до в’язниці, перебувають у храмі, стоять і навчають народ. (Дії 5:21) 26 Тоді начальник охорони пішов зі слугами, привів їх без застосування сили, бо боялися народу, щоб не побив їх камінням. (Мт 21:26; Дії 4:1; Дії 16:39) 27 Привівши, вони поставили їх у синедріоні. І первосвященик запитав їх, 28 кажучи: Чи не з погрозою заборонили ми вам навчати в це Ім’я? А ви наповнили Єрусалим вашою наукою і хочете навести на нас кров цього Чоловіка? (Мт 27:25; Дії 4:17) 29 Та Петро й апостоли у відповідь сказали: Потрібно більше слухатися Бога, ніж людей! (Дії 4:19) 30 Бог батьків наших воскресив Ісуса, Якого ви вбили, повісивши на дереві. (Дії 3:15; Дії 10:39; Гал 3:13) 31 Бог підняв Його Своєю правицею як Князя і Спасителя, щоби дати Ізраїлеві покаяння і прощення гріхів. (Пс 117:16; Лк 24:47; Дії 2:33; Дії 2:38; Дії 3:14; Дії 10:43; Дії 11:18; Дії 13:38) 32 І ми та Дух Святий, Якого дав Бог тим, хто кориться Йому, є [Його] свідками щодо цих слів! (Лк 24:48; Ів 7:39; Ів 15:26; Дії 1:8; Дії 1:22; Дії 15:28; 1Пет 5:1) 33 Почувши це, вони лютували і змовлялися їх убити. (Дії 7:54) 



34 Та один фарисей у синедріоні на ім’я Гамалиїл, — законовчитель, шанований усім народом, — уставши, наказав, щоб апостолів вивели на короткий час, (Дії 4:15; Дії 22:3) 35 а їм сказав: Мужі ізраїльські, поміркуйте між собою щодо цих людей, що ото хочете з ними зробити. 36 Недавно об’явився Тевда, кажучи, що він є кимось, — до нього пристало щось із чотириста людей. Він був убитий, і всі, котрі вірили в нього, розсіялися і зійшли на ніщо. (Дії 8:9; Дії 21:38; Гал 2:6; Гал 6:3) 37 Після нього під час перепису об’явився галилеєць Юда, потягнувши за собою [чимало] народу. І він також загинув, а всі, хто слухав його, розпорошилися. (Лк 2:2; Лк 13:1) 38 І нині кажу вам: відступіться від цих людей і залишіть їх. Бо якщо цей задум і ця справа від людей, — вона загине; 39 якщо ж від Бога, то ви не зможете зруйнувати її, — щоби часом не стати вам богоборцями! Тож вони послухали його, (Дії 23:9) 



40 і, покликавши апостолів, побили їх, пригрозили не говорити в Ім’я Ісуса й відпустили. (Мр 13:9; Дії 4:18; Дії 4:21; Дії 22:19; 2Кор 11:24) 41 А вони вийшли із синедріону, радіючи, що за Ім’я Господа [Ісуса] удостоїлися прийняти зневагу. (Мт 5:12; Дії 9:16; Дії 15:26; Дії 21:13; 2Сол 1:4; 1Пет 4:13; 3Ів 1:7) 42 І щодня в храмі й по домах вони не переставали навчати й благовістити про Ісуса Христа. (Лк 20:1; Дії 2:36; Дії 5:21; Дії 9:22; Дії 15:35) 

© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)