від Ukrainian Bible Society1Тоді Пилат звелів узяти Ісуса й бичувати. (Мт 20:19; Мт 27:28; Мр 15:17)2Воїни, сплівши вінок із терну, поклали Йому на голову й одягнули Його в багряницю; вони підходили до Нього3й казали: Радій[1], Царю юдеїв! — і били Його в обличчя. (Ів 12:13; Ів 18:22)4І Пилат знову вийшов у двір і сказав їм: Ось виводжу Його вам у двір, щоб ви знали, що я не бачу в Ньому жодної провини.5Вийшов Ісус у двір, маючи на Собі терновий вінок та багряний одяг. І Пилат каже їм: Оце — Людина!6Коли Його побачили первосвященики й слуги, то закричали, гукаючи: Розіпни, розіпни Його! Каже їм Пилат: Візьміть і розіпніть Його ви, бо я не знаходжу в Ньому провини. (Ів 18:31)7Юдеї відповіли йому: Ми маємо Закон, і за Законом Він повинен померти, бо видає Себе за Божого Сина! (Ів 5:18)8Коли Пилат почув ці слова, то ще більше злякався.9Ще раз зайшов у преторій і каже Ісусові: Звідки Ти? Ісус не дав йому відповіді. (Лк 23:9; Ів 9:29)10Каже Йому Пилат: Чому до мене не говориш? Хіба не знаєш, що маю владу Тебе відпустити і маю владу розіп’яти Тебе? (Ів 10:18)11Ісус йому відповів: Не мав би ти жодної влади наді Мною, якби не була вона тобі дана з висоти. Тому той, хто Мене видав тобі, має більший гріх. (Ів 3:27; Ів 18:30; Дії 2:23; Рим 13:1)12Відтоді Пилат намагався відпустити Його, та юдеї закричали, гукаючи: Якщо Його відпустиш, ти не є другом кесаря! Кожний, хто себе робить царем, противиться кесареві! (Лк 23:2; Ів 12:13; Дії 17:7)13Почувши це слово, Пилат вивів Ісуса у двір, сів на місце судді, що зветься літостротон, — єврейською мовою: гаввата. (Мт 27:19)14Була ж п’ятниця перед Пасхою[2], близько шостої години[3]. Він каже юдеям: Ось ваш Цар! (Мр 15:42)15Тоді вони зчинили галас: Візьми, візьми та розіпни Його! Пилат їх запитує: Вашого Царя розіп’яти? Та первосвященики відповіли: Ми не маємо царя, крім кесаря! (Лк 23:18; Дії 21:36; Дії 22:23)
Розп’яття Ісуса
16І тоді він видав Його їм на розп’яття. Ісуса взяли [й повели]. (Мт 27:26; Мт 27:31; Мр 15:20; Лк 23:26; Лк 23:33)17Несучи Свій хрест, Він вийшов на місце, яке називається Череповище, — єврейською мовою: Голгофа,18де розіп’яли Його, і з Ним двох інших: з одного та з другого боку, а Ісуса — посередині.19Пилат зробив напис і помістив на хресті. Було написано: Ісус Назарянин, Цар юдеїв! (Ів 18:5; Ів 18:7; Ів 18:33; Ів 18:39; Дії 2:22)20Цей напис читало багато юдеїв, тому що місце, де розіп’яли Ісуса, було поблизу міста, написано ж було по-єврейськи, по-грецьки і по-латинськи.21Та юдейські первосвященики говорили Пилатові: Не пиши: Цар юдеїв, але те, що Він Сам заявляв: Я — Цар юдеїв!22Пилат відповів: Що я написав, — те написав!
Розподіл Ісусового одягу
23А воїни, розіп’явши Ісуса, взяли Його одяг і розділили його на чотири частини, кожному воїнові по частині, а також хитон. Хитон був не шитий, а весь згори тканий.24Тож міркували між собою: Не роздираймо його, але киньмо жереб на нього, — кому припаде. Це щоби збулося Писання, яке гласить: Розділили Мій одяг між собою і за Мій плащ кидали жереб. Воїни так і зробили. (Пс 21:19)
Піклування про Свою матір
25Біля Ісусового хреста стояли Його мати, сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина. (Мр 15:40)26Побачивши матір і учня, який стояв поряд і якого любив, Ісус промовив до [Своєї] матері: Жінко, ось твій син! (Ів 2:4; Ів 13:23)27Потім звернувся до учня: Ось твоя мати! І відтоді взяв її учень до себе.
Смерть Ісуса
28Після цього, знаючи, що все вже завершилося, каже Ісус, аби збулося Писання: Прагну! (Пс 62:2; Пс 68:22; Мт 27:48; Мр 15:36; Лк 23:36; Лк 23:46; Ів 4:34; Ів 18:4)29Стояла повна посудина оцту. Воїни, настромивши на тростину губку, намочену в оцті, піднесли до Його уст.30Спробувавши оцту, Ісус сказав: Звершилося! І схиливши голову, віддав духа. (Лк 12:50; Ів 4:34; Ів 10:18)
Кістка Його не буде поламана
31Оскільки була п’ятниця[4], то юдеї, щоб не залишилися на хресті тіла в суботу, тому що був великий день тієї суботи, просили Пилата, аби перебили їхні голінки й забрали. (Ів 7:37)32Тож воїни прийшли і перебили голінки першому й другому, розп’ятому з Ним.33Підійшовши до Ісуса, побачили, що Він уже помер, і не стали перебивати Йому голінок.34Але один з воїнів списом проколов Йому бік, і тут же витекли кров та вода. (Ів 20:20; 1Ів 5:6)35А той, хто бачив, засвідчив, — і правдиве його свідчення. Він знає, що каже правду, щоб і ви повірили. (Ів 20:31; Ів 21:24; 3Ів 1:12)36Бо сталося це, аби збулося Писання: Кістка Його не буде поламана. (Пс 33:21)37І знову ж, в іншому місці Писання говориться: Будуть дивитися на Того, Кого прокололи. (Об 1:7)
Поховання Ісуса
38Після цього Йосиф з Ариматеї, який був учнем Ісуса, — але таємним, оскільки боявся юдеїв, — попросив Пилата, щоби зняти тіло Ісуса. І Пилат дозволив. Тож прийшов і взяв Його тіло. (Мт 27:57; Мр 15:42; Лк 23:50; Ів 9:22)39Прибув також і Никодим, який раніше приходив вночі до Нього, несучи суміш смирни з алое, близько ста літрів[5]. (Ів 3:1; Ів 12:3)40Отже, вони взяли тіло Ісуса та обгорнули його полотном з пахощами, — згідно зі звичаєм поховання в юдеїв. (Лк 24:12; Ів 20:5)41На тому місці, де Він був розп’ятий, був сад, а в саду — нова гробниця, в якій ніколи ніхто не був похований.42Тут і поклали Ісуса, з огляду на юдейську п’ятницю, бо гробниця була близько.
1Тоді Пилат наказав узяти Ісуса й бичувати.2Воїни сплели вінок із тернини та поклали Йому на голову й одягли Його в багряницю,3підходили до Нього й казали: «Вітаємо Тебе, Царю юдеїв!» І били Його по обличчю.4Пилат знову вийшов на двір і сказав юдеям: ―Ось я виводжу Його до вас на двір, щоб ви знали: я не знаходжу жодної підстави для Його звинувачення.5Коли Ісус вийшов із терновим вінком та зодягнений у багряницю, Пилат сказав їм: ―Ось Чоловік!6Як тільки первосвященники й слуги побачили Його, то закричали: ―Розіпни! Розіпни Його! Пилат сказав їм: ―Візьміть Його ви та розіпніть, бо я не знаходжу ніякої провини в Ньому.7Юдеї відповіли: ―У нас є Закон, і згідно з цим Законом Він повинен померти, бо Він видає Себе за Сина Божого.[1]8Коли Пилат почув ці слова, то ще більше злякався.9Він знов зайшов до преторії і сказав Ісусові: ―Звідки Ти? Але Ісус нічого йому не відповідав.10Пилат сказав Йому: ―Не говориш зі мною? Ти не розумієш, що я маю владу звільнити Тебе й маю владу розіп’яти Тебе?11Ісус відповів: ―Ти б не мав влади наді Мною, якби вона не була дана тобі згори. Тому той, хто передав Мене тобі, має більший гріх.12Відтоді Пилат намагався звільнити Ісуса, але юдеї продовжували кричати: ―Якщо ти Його відпустиш, ти не друг Кесаря. Кожен, хто робить себе царем, виступає проти Кесаря.13Коли Пилат почув ці слова, він вивів Ісуса й сів на місце судді, що зветься Кам’яний поміст, а єврейською – Гаввата.14Це був день Приготування Пасхи, було близько шостої години[2]. Пилат сказав юдеям: ―Ось ваш Цар!15Вони закричали: ―Візьми, Візьми Його геть! Розіпни Його! Пилат запитав: ―Розіп’яти вашого Царя? Первосвященники відповіли: ―У нас немає царя, окрім Кесаря.
Розп’яття Ісуса
16Тоді Пилат віддав Його їм на розп’яття. Тож вони взяли Ісуса й повели.17Несучи Свій хрест, Він прийшов на місце, що називається«місце Черепа» (єврейською – Голгофа).18Там Його розіп’яли, а з Ним і двох інших – по одному з обох боків; Ісус був посередині.19Пилат звелів зробити напис і прикріпити до хреста. На ньому було написано: ісус назарянин, цар юдеїв.20Багато юдеїв читали цей напис, бо місце, де був розіп’ятий Ісус, було поблизу міста, а напис був написаний єврейською, латинською та грецькою.21Юдейські первосвященники сказали Пилатові: ―Не пиши: «Цар юдеїв», але: «Він казав: „Я Цар юдеїв!“»22Пилат відповів: ―Що написав, те й написав!23Коли солдати розіп’яли Ісуса, вони взяли Його одяг і поділили на чотири частини, по одній для кожного з них. Його сорочку вони також взяли, але сорочка була не зшита, а цільна, зіткана зверху донизу.24Тоді вони сказали між собою: «Не будемо її розривати, а киньмо жереб на неї – кому вона дістанеться». Це сталося, щоб збулося сказане в Писанні: «Вони розділили між собою мої шати й за одяг мій кидають жереб».[3] Тож воїни так і зробили. (Пс 21:19)25Біля хреста Ісуса стояли Його мати, сестра Його матері, Марія – дружина Клеопова та Марія Магдалина.26Коли Ісус побачив там Свою матір та учня, якого Він любив і який стояв поруч із нею, промовив до Своєї матері: «Жінко, ось твій син!»27Потім сказав учневі: «Ось твоя мати!» Відтоді учень узяв її до себе.
Смерть Ісуса
28Після цього, знаючи, що тепер усе звершилося, і щоб збулося Писання, Ісус сказав: «Я спраглий!»[4] (Пс 68:22)29Там була повна посудина з оцтом. Тож вони змочили губку в оцті, настромили її на стебло гісопу та піднесли до вуст Ісуса.30Спробувавши оцту, Ісус сказав: «Звершилося!» І, схиливши голову, віддав духа.31Тоді був день Приготування, і юдеї не хотіли, щоб тіла залишалися на хрестах у Суботу, тому що та Субота була великим днем. Тому вони просили Пилата перебити ноги розіп’ятим та зняти їх.32Воїни прийшли й перебили ноги першому, а потім і другому, розіп’ятому з Ним.33Підійшовши до Ісуса, побачили, що Він уже мертвий, і не стали перебивати Йому ніг.34Але один із воїнів списом проколов Ісусові бік, і одразу з рани потекли кров і вода.35Той, хто бачив це, свідчить, і його свідчення правдиве. Він знає, що говорить правду, щоб ви повірили.36Це сталося, щоб збулося Писання: «Жодна Його кістка не буде зламана».[5] (Пс 33:21)37І, знову ж, в іншому місці Писання каже: «Вони будуть дивитися на Того, Кого прокололи».[6]
Поховання Ісуса
38Після цього Йосиф з Ариматеї попросив Пилата віддати йому тіло Ісуса. Йосиф був учнем Ісуса, але таємним, через страх перед юдеями. З дозволу Пилата він прийшов і забрав тіло Ісуса.39Разом з Йосифом був і Никодим, який раніше приходив до Ісуса вночі. Никодим приніс суміш смирни й алое, приблизно сто літрів.[7]40Узявши тіло Ісуса, вони загорнули його у льняне полотно з пахощами згідно з юдейськими звичаями поховання.41На тому місці, де був розіп’ятий Ісус, був сад, а в саду була нова гробниця, у якій нікого ще не було поховано.42Оскільки був день Приготування до юдейської Суботи й гробниця була поруч, вони поклали туди Ісуса.