1Сказавши це, Ісус зі Своїми учнями перейшов на другий бік потоку Кедрону, де був сад, до якого ввійшов Він та Його учні. (Мт 26:30; Мт 26:36; Мр 14:26; Мр 14:32; Лк 22:39; Ів 14:31)2Знав же це місце і Юда, який зрадив Його, бо часто Ісус збирався там зі Своїми учнями. (Лк 21:37; Ів 6:64)3Юда, взявши загін і слуг первосвящеників та фарисеїв, прийшов туди зі смолоскипами, ліхтарями та зброєю. (Мт 26:47; Мр 14:43; Лк 22:47)4Ісус, знаючи все, що Його очікує, вийшов і запитав їх: Кого шукаєте? (Ів 13:1; Ів 13:3; Ів 19:28)5Йому відповіли: Ісуса Назарянина! Каже їм: Це Я! Стояв з ними і Юда, зрадник Його. (Ів 6:64; Ів 19:19)6Коли ж Він сказав їм: Це Я! — вони подалися назад і попадали на землю.7Він знову запитав їх: Кого шукаєте? Вони ж знов: Ісуса Назарянина. (Ів 19:19)8Ісус відповів: Я ж сказав вам, що це Я. Тож якщо Мене шукаєте, то відпустіть цих, хай ідуть.9Щоби сповнилося те слово, яке Він сказав: З тих, кого Ти дав Мені, Я не втратив жодного з них. (Ів 6:39)10Тоді Симон-Петро, маючи меча, витягнув його, вдарив раба первосвященика й відтяв йому праве вухо; ім’я того раба — Малх.11Та Ісус сказав Петрові: Сховай меча в піхви. Невже Мені не пити чаші, яку дав Мені Отець? (Мт 26:39)
Ісуса ведуть до Анни
12Тоді воїни, тисяцький і юдейські прибічники схопили Ісуса і зв’язали Його.13Повели спочатку до Анни, тестя Каяфи, який був того року первосвящеником. (Мт 26:3; Мт 26:57; Мр 14:53; Лк 22:54; Ів 18:24)14Це був той Каяфа, який дав пораду юдеям, що краще одній людині вмерти за народ. (Ів 11:49)
Відречення Петра
15За Ісусом ішов Симон-Петро та ще один учень. Первосвященик знав цього учня, тож він і ввійшов з Ісусом до подвір’я первосвященика. (Ів 20:2)16А Петро стояв біля воріт ззовні. Вийшов учень, який був знайомий первосвященикові, сказав придверниці й провів Петра.17Служниця, яка при дверях, каже Петрові: А ти часом не з учнів Цього Чоловіка? Той відповів: Ні!18Стояли тут раби й слуги, які запалили вогонь, оскільки було холодно, і грілися. Петро також стояв з ними й грівся. (Ів 18:25; Ів 21:9)
Первосвященик допитує Ісуса
19А первосвященик запитав Ісуса про Його учнів, про Його вчення.20Ісус відповів йому: Я говорив світові відкрито. Я завжди навчав у синагогах і в храмі, де сходяться всі юдеї, і таємно не говорив нічого. (Лк 19:47; Ів 5:14; Ів 6:27; Ів 7:14; Ів 7:37; Ів 10:22; Ів 16:25; Дії 26:26)21Чому ти Мене питаєш? Запитай тих, які слухали, що Я говорив їм. Ось вони знають, що Я говорив.22Коли Він це сказав, то один з присутніх слуг ударив Ісуса в обличчя, промовивши: Оце так Ти відповідаєш первосвященикові? (Ів 19:3)23Ісус йому відповів: Якщо Я зле сказав, то доведи, що зле! Якщо ж добре, то чому Мене б’єш? (Ів 8:46)24Тоді Анна послав Його зв’язаним до первосвященика Каяфи. (Мт 26:3; Ів 18:13)
Петро вдруге і втретє відрікається від Ісуса
25А Симон-Петро стояв і грівся. І тут запитали його: А ти не з Його учнів? Він заперечив і сказав: Ні! (Мт 26:69; Мр 14:66; Лк 22:56; Ів 18:18)26Один із рабів первосвященика, родич того, якому Петро відтяв вухо, каже: Чи не тебе я бачив з Ним у саду?27Тоді знову Петро відрікся. І враз заспівав півень. (Ів 13:38)
Суд над Ісусом у Пилата
28А Ісуса повели від Каяфи в преторій[1]. Був уже ранок, тому вони не ввійшли до преторію, щоб не опоганитися, але щоб могли їсти пасху. (Мт 27:2; Мр 15:1; Лк 23:1; Ів 19:14)29Пилат вийшов до них надвір і каже: Яке обвинувачення висуваєте проти Цього Чоловіка? (Мт 27:11; Мр 15:2; Лк 23:2)30Вони йому у відповідь сказали: Якби Він не був злочинцем, ми не видали б Його тобі.31Тоді Пилат їм сказав: Візьміть Його і судіть Його за вашим Законом. Сказали йому юдеї: Нам не можна нікого страчувати, — (Ів 19:6; Дії 18:15)32щоби сповнилися Ісусові слова, які Він сказав, зазначаючи, якою смертю мав померти. (Ів 3:14; Ів 21:19)33Тоді Пилат знову ввійшов у преторій, покликав Ісуса і запитав Його: Чи Ти Цар юдеїв? (Ів 12:13)34Ісус [йому] відповів: Чи ти це від себе говориш, чи інші тобі сказали про Мене?35Пилат відповів: Хіба я юдей? Твій народ і первосвященики видали Тебе мені. Що Ти зробив?36Ісус відповів: Царство Моє не від цього світу; якби Моє царство було від цього світу, Мої прибічники подбали би, щоб Мене не видали юдеям. Нині ж Моє царство не звідси. (Мт 26:53; Ів 3:3; Ів 3:5; Ів 8:23)37Тоді Пилат Його запитав: То Ти Цар? Ісус відповів: Ти сам кажеш, що [Я] Цар. Я для того народився і для того прийшов у світ, щоби свідчити про істину. Кожний, хто від істини, слухає Мій голос. (Ів 5:33; Ів 8:40; Ів 8:45; Ів 8:47; Ів 10:3; Ів 11:27; Ів 12:13; Ів 16:7; 1Ів 2:21; 1Ів 3:19)38Каже Йому Пилат: А що таке істина? І сказавши це, він знову вийшов до юдеїв і заявив їм: Жодної вини я в Ньому не знаходжу.39Та є у вас звичай, щоб я вам відпускав одного на Пасху. Чи хочете, щоб я вам відпустив Царя юдеїв? (Мт 27:15; Мр 15:6; Лк 23:17; Ів 12:13)40Тоді вони знову закричали, вигукуючи: Не Його, а Варавву! Варавва ж був розбійником. (Дії 3:14)
1Сказавши це, Ісус зі Своїми учнями пішов на другий бік потоку Кедрон, де був сад, куди увійшов Він та Його учні.2Юда, який Його зрадив, також знав це місце, бо Ісус часто збирався там зі Своїми учнями.3Тоді Юда, узявши когорту[1] воїнів і слуг первосвященників та фарисеїв, прийшов туди з ліхтарями, факелами та зброєю.4Ісус, знаючи все, що має з Ним статися, вийшов та запитав: ―Кого шукаєте?5Вони відповіли: ―Ісуса з Назарета. Тоді Він сказав: ―Це Я.[2] Юда, котрий Його зрадив, також стояв із ними. (Ів 18:6)6Коли Він сказав їм: «Це Я», вони відступили назад і впали на землю.7Він знов запитав їх: ―Кого ви шукаєте? Вони сказали: ―Ісуса з Назарета.8Ісус відповів: ―Я ж вам сказав, що це Я. Тож якщо шукаєте Мене, відпустіть цих людей, нехай ідуть.9Ісус сказав це, щоб збулося Слово, яке Він сказав раніше: «Я не загубив жодного з тих, кого Ти Мені дав».[3] (Ів 6:39; Ів 17:2)10Тоді Симон Петро, маючи меч, вихопив його, ударив раба первосвященника й відрубав йому праве вухо. Ім’я того раба було Малх.11Ісус сказав Петрові: ―Поклади меча на його місце! Хіба Я не маю пити чашу, яку дав Мені Отець?
Ісус перед первосвященником
12Тоді воїни, сотник та юдейські слуги заарештували Ісуса. Вони зв’язали Його13та привели спочатку до Анни, бо він був тестем Каяфи, який був первосвященником того року.[4]14Це був той Каяфа, який порадив юдеям, що краще, коли один Чоловік помре за народ.[5] (Ів 11:49)
Петро перший раз зрікається Ісуса
15Симон Петро й ще один учень пішли за Ісусом. Той учень був добре знайомий первосвященникові, тож він зайшов з Ісусом у двір первосвященника,16а Петро залишився стояти біля воріт ззовні. Тоді учень, який був знайомий первосвященникові, повернувся, поговорив із воротаркою й провів Петра.17Служниця, яка була воротаркою, запитала Петра: ―Ти часом не один з учнів Цього Чоловіка? Він відповів: ―Ні!18Було холодно, і слуги та раби, розпаливши вогонь, стояли біля нього, щоб зігрітися. Петро також стояв із ними, гріючись.
Первосвященник допитує Ісуса
19Тим часом первосвященник запитав Ісуса про Його учнів та Його вчення.20Ісус відповів: ―Я прямо говорив світові. Завжди навчав у синагогах і в Храмі, де збираються всі юдеї. Я нічого не казав таємно.21Чому Мене питаєш? Запитай тих, хто Мене слухав. Ось вони знають, що Я казав.22Коли Ісус сказав це, один зі слуг, що стояв поблизу, вдарив Ісуса в обличчя, кажучи: ―Це так Ти відповідаєш первосвященникові?23Ісус відповів: ―Якщо Я сказав щось погане, засвідчи, що погане. Але якщо Я говорив правду, то чому ти Мене б’єш?24Тоді Анна послав Його зв’язаного до первосвященника Каяфи.
Друге і третє зречення Петра
25Тим часом Симон Петро стояв, гріючись біля вогнища. Тож запитали його: ―Хіба ти не один з Його учнів? Він заперечив кажучи: ―Ні!26Один із рабів первосвященника, родич того чоловіка, якому Петро відтяв вухо, сказав: ―Хіба не тебе я бачив із Ним у саду?27Петро знову заперечив це. І одразу заспівав півень.
Ісус перед Пилатом
28Тоді повели Ісуса від Каяфи до преторії. Уже був ранок, і вони не увійшли до преторії, щоб не осквернитися, бо мали їсти пасху.29Тож Пилат вийшов до них і запитав: ―Які звинувачення ви висуваєте проти Цього Чоловіка?30Вони відповіли Йому: ―Якби Він не був злочинцем, ми б не привели Його до тебе.31Пилат сказав їм: ―Візьміть Його та судіть за вашим Законом. Юдеї відповіли йому: ―Нам не дозволено нікого засуджувати на смерть.32Це сталося, щоб здійснилися слова Ісуса, через які Він показав, якою смертю має померти.33Тоді Пилат знову зайшов у преторію, покликав Ісуса й сказав Йому: ―Ти Цар юдеїв?34Ісус відповів: ―Ти від себе кажеш це чи інші сказали тобі про Мене?35Пилат відповів: ―Хіба я юдей? Це Твій народ і первосвященники видали мені Тебе. Що Ти зробив?36Ісус відповів: ―Моє Царство не від цього світу. Якби Моє Царство було від цього світу, Мої слуги боролися б, щоб Я не був виданий юдеям. Але тепер Моє Царство не звідси.37Тоді Пилат запитав Його: ―Отже, Ти Цар? Ісус відповів: ―Ти кажеш, що Я Цар. Я для того народився й прийшов у світ, щоб свідчити про істину. Кожен, хто від істини, слухає Мій голос.38Тоді Пилат запитав: ―Що таке істина? І, сказавши це, він знову вийшов до юдеїв і сказав їм: ―Я не знаходжу ніякої провини в Ньому.39Але у вас є звичай: на Пасху я звільняю одного з в’язнів. Ви хочете, щоб я відпустив вам Царя юдеїв?40Вони знов закричали кажучи: ―Ні, не Його, а Варавву! Варавва ж був бунтівником[6].