1Після цих слів Ісус підвів очі до неба й сказав: Отче, прийшов час. Прослав Свого Сина, щоби [Твій] Син прославив Тебе. (Мт 14:19; Ів 7:39; Ів 13:1)2Оскільки Ти дав Йому владу над усяким тілом, щоб усім тим, кого Ти дав Йому, Він дав їм вічне життя. (Мт 28:18; Ів 5:24)3Вічне життя є те, щоби знали Тебе, єдиного істинного Бога, і Того, Кого Ти послав, — Ісуса Христа. (1Сол 1:9; 1Ів 5:20)4Я прославив Тебе на землі, завершив справу, яку Ти доручив Мені виконати. (Ів 4:34; Євр 5:9)5А тепер Ти прослав Мене, Отче, у Себе тією славою, яку Я мав у Тебе ще перед тим, як світ постав. (Ів 1:1; Ів 7:39; Ів 8:54; Ів 17:24)6Я виявив Твоє Ім’я людям, яких Ти Мені дав зі світу. Твої вони були, і Мені дав Ти їх, і вони зберегли Твоє слово. (Ів 6:37; Ів 8:51; Євр 2:12)7Нині вони зрозуміли, що все, що Ти дав Мені, є від Тебе. (Ів 6:46)8Адже слова, які Ти Мені дав, Я передав їм, і вони прийняли і справді зрозуміли, що Я вийшов від Тебе, повіривши, що Ти Мене послав. (Ів 11:42; Ів 16:27; Ів 17:21; Ів 17:23; Ів 17:25)9Я за них благаю, — не за світ благаю, але за тих, кого Ти Мені дав, бо вони Твої; (Ів 6:37; Ів 17:20)10і все Моє — Твоє, а Твоє — Моє; і Я прославився в них. (Ів 16:15)11Я більше не є у світі, а вони у світі; Я ж іду до Тебе! Отче Святий, збережи їх у Твоє Ім’я — тих, кого Ти Мені дав, — щоби були одне, як і Ми. (Ів 10:30; Ів 17:21)12Коли Я був з ними [у світі], Я оберігав їх у Твоє Ім’я, — тих, кого Ти Мені дав, — і Я їх зберіг, і ніхто з них не загинув, крім сина погибелі, щоби сповнилося Писання. (Ів 6:37; 2Сол 2:3)13Нині ж до Тебе Я іду, і кажу про це у світі, щоб вони в собі мали повноту Моєї радості. (Ів 15:11; Ів 16:28)14Я дав їм Твоє Слово, але світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і Я не від світу. (Ів 15:18; Ів 15:19)15Не благаю, щоб Ти забрав їх від світу, але щоби зберіг їх від злого. (Мт 6:13; 1Ів 5:18)16Вони не від світу, як і Я не від світу. (Ів 8:23; Ів 15:19)17Освяти їх істиною [Своєю]! Твоє Слово — то істина. (Пс 118:142; Пс 118:160)18Як Ти послав Мене у світ, так і Я послав їх у світ. (Ів 10:36; Ів 20:21)19За них Я посвячую Себе, щоб і вони були освячені істиною. (Мр 14:24; 1Кор 11:24; Євр 2:11)20Та благаю не лише за них, а й за тих, хто повірить у Мене через їхнє слово, (Ів 10:16; Ів 17:9; Ів 20:29)21щоб усі були одне, — так, як Ти, Отче, у Мені, а Я в Тобі, — щоб і вони в Нас були; аби світ повірив, що Ти Мене послав. (Ів 10:38; Ів 17:8; Ів 17:11; Гал 3:28)22І Я передав їм славу, яку Ти Мені дав, — щоби були одне, як і Ми одне. (Рим 8:10)23Я в них, а Ти — в Мені; хай будуть досконалі в єдності, аби світ пізнав, що Ти Мене послав і полюбив їх, як і Мене полюбив. (Ів 3:35; Ів 14:21)24Отче, хочу, щоб ті, яких Ти Мені дав, були зі Мною там, де Я, щоби бачили Мою славу, яку Ти Мені дав, бо Ти полюбив Мене раніше від створення світу. (Ів 6:37; Ів 12:26; Ів 17:5; 1Ів 3:2)25Отче Праведний! Світ Тебе не пізнав, але Я Тебе пізнав. І вони пізнали, що Ти Мене послав. (Мт 11:27)26І Я виявив їм Твоє Ім’я, і виявлятиму, щоб любов, якою Ти полюбив Мене, була в них, і Я — в них. (Ів 15:9)
1Сказавши це, Ісус підвів очі до неба й промовив: ―Отче, прийшов час. Прослав Свого Сина, щоб Син прославив Тебе!2Ти дав Йому владу над усіма людьми, щоб Він дарував вічне життя всім тим, кого Ти Йому дав.3Адже вічне життя в тому, щоб вони пізнали Тебе, єдиного істинного Бога, та Ісуса Христа, Якого Ти надіслав.4Я прославив Тебе на землі, закінчивши справу, яку Ти Мені доручив зробити.5А тепер, Отче, прослав Мене у Себе славою, яку Я мав у Тебе до початку світу.
Ісус молиться за своїх учнів
6Я відкрив Твоє ім’я тим людям, яких Ти Мені дав зі світу. Вони були Твоїми, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли Твоє Слово.7Тепер вони знають, що все, що Ти Мені дав, походить від Тебе,8бо Я дав їм слова, які Ти Мені дав. Вони їх прийняли й зрозуміли, що Я справді від Тебе прийшов, і повірили, що Ти Мене послав.9Я молюся за них. Не молюся за світ, але за тих, кого Ти Мені дав, бо вони Твої.10Усе, що Я маю, – Твоє, а все Твоє – Моє. І Я прославився через них.11Я більше не є у світі, але вони є у світі, Я ж іду до Тебе. Отче Святий, збережи їх у Твоє ім’я – тих, кого Ти дав Мені, щоб вони були одне, як і Ми.12Поки Я був із ними, Я беріг їх у Твоє ім’я, яке Ти Мені дав. Я їх зберіг, і жоден із них не загинув, окрім сина загибелі, щоб здійснилося Писання.13Зараз же Я йду до Тебе, але поки Я ще у світі, кажу це, щоб вони мали повноту Моєї радості в собі.14Я дав їм Твоє Слово, і світ зненавидів їх, бо вони не від світу, як і Я не від світу.15Я не молюся, щоб Ти забрав їх зі світу, а щоб зберіг їх від злого.16Вони не від світу, як і Я не від світу.17Освяти їх Своєю істиною: Твоє Слово – істина.18Як Ти послав Мене у світ, так і Я послав їх у світ.19Я освячую Себе за них, щоб вони були освячені істиною.
Ісус молиться за всіх, хто повірить
20Я молюся не лише за них, а й за тих, хто повірить у Мене через їхнє слово,21щоб усі вони були одне, як Ти, Отче, в Мені, і Я в Тобі. Нехай вони будуть у Нас, щоби світ повірив, що Ти послав Мене.22Я дав їм славу, яку Ти дав Мені, щоб вони були одне, як і Ми одне.23Я в них, а Ти – в Мені, щоб вони були досконалі в єдності, щоб світ пізнав, що Ти послав Мене і що Ти полюбив їх, як і Мене полюбив.24Отче, Я хочу, щоб ті, кого Ти Мені дав, були зі Мною там, де Я, і побачили Мою славу, яку Ти Мені дав, бо ти полюбив Мене до створення світу.25Отче праведний, світ Тебе не знає, але Я Тебе знаю, і вони знають, що Ти послав Мене.26Я відкрив їм Твоє ім’я і ще відкрию, щоб любов, якою Ти полюбив Мене, була в них і щоб Я був у них.