Івана 1

Українська Біблія LXX УБТ

від Ukrainian Bible Society
1 На початку було Слово, і Слово було в Бога, і Слово було Бог. (Ів 17:5; 1Ів 1:1; 1Ів 2:13; Об 19:13) 2 Воно на початку було в Бога. 3 Усе через Нього постало, і без Нього не постало нічого з того, що постало. (Пс 32:6; 1Кор 8:6; Кол 1:16; Євр 1:2; Об 3:14) 4 У Ньому було життя, — і життя було Світлом людей. (Ів 5:26; Ів 8:12; 1Ів 1:2) 5 І Світло світить у темряві, і темрява Його не огорнула. (Ів 3:19; Ів 12:35) 6 З’явився чоловік, посланий від Бога; ім’я йому Іван. (Мр 1:4) 7 Він прийшов, аби свідчити, свідчити про Світло, щоб усі повірили через нього. (Ів 5:33; Дії 19:4) 8 Не був він Світлом, а прийшов засвідчити про Світло. (Ів 1:20; Ів 5:35) 9 То було справжнє Світло, яке освічує кожну людину, котра приходить у світ. (Мт 4:16; Ів 3:19; Ів 8:12; Ів 11:27; 1Ів 2:8) 10 У світі Він був, і світ через Нього постав, але світ Його не пізнав. (Ів 1:3; Ів 14:17; 1Кор 2:8; 1Ів 3:1) 11 До своїх Він прийшов, та свої Його не прийняли. (Ів 5:43) 12 А тим, які прийняли Його, дав владу стати Божими дітьми, — тим, які вірять у Його Ім’я. (Ів 20:31; Гал 3:26; Еф 1:5; 1Ів 3:1; 1Ів 5:13) 13 Вони не народилися ні від крові, ні через тілесне бажання, ні через бажання чоловіка, але народилися від Бога. (Ів 3:5; Як 1:18; 1Пет 1:23; 1Ів 4:7) 14 І Слово стало тілом, і перебувало між нами, і ми побачили славу Його, — славу як Єдинородного від Отця, повного благодаті й істини. (Лк 9:32; Ів 1:17; Ів 2:11; Ів 3:16; Кол 1:22; 1Тим 3:16; 2Пет 1:16; 1Ів 1:1; Об 21:3) 15 Іван свідчить про Нього і закликає, промовляючи: Він Той, про Кого я говорив, що Він іде за мною, та Він був переді мною, оскільки був раніше від мене! (Мт 3:11; Ів 1:27; Ів 1:30; Ів 6:62) 16 Адже з Його повноти ми всі одержували благодать за благодаттю, (Кол 1:19) 17 оскільки Закон був даний через Мойсея, а благодать та істина з’явилися через Ісуса Христа. (Пс 24:10; Пс 39:11; Пс 84:11; Рим 6:14; Рим 10:4) 18 Бога ніхто ніколи не бачив, та Єдинородний Бог, Який у лоні Отця, — Він явив Його. (Мт 11:27; Ів 3:16; Ів 5:37; Ів 6:46; Ів 14:9; 1Тим 1:17; 1Ів 4:12; 1Ів 5:20) 19 І це свідчення Івана, коли юдеї з Єрусалима послали до нього священиків і левітів, щоб вони запитали його: Хто ти? (Мт 3:1; Мт 15:1; Мр 1:2; Лк 3:1; Лк 3:15) 20 І він визнав, не відмовився, а визнав: Я — не Христос[1]. (Ів 3:28; Дії 13:25) 21 І запитали його: То хто ж ти? Ти Ілля? І він відповів: Ні! — Ти пророк? І він відповів: Ні! (Мт 11:14; Мт 17:10; Ів 4:19; Ів 6:14; Ів 7:40; Ів 9:17) 22 Вони ж сказали йому: То хто ж ти такий? Щоб ми дали відповідь тим, які послали нас, що ти сам про себе скажеш? (Ів 8:13) 23 Він відповів: Я — голос того, хто кличе в пустелі: Рівняйте дорогу Господу! — як сказав пророк Ісая. 24 Були послані й від фарисеїв[2]. (Мт 3:11; Мр 1:7; Лк 3:15) 25 Тож вони запитали його і сказали йому: Чому ти хрестиш, коли ти не Христос, не Ілля і не пророк? (Мт 21:25; Ів 9:16) 26 Іван у відповідь їм сказав: Я хрещу водою, але серед вас стоїть Той, Кого ви не знаєте, (Лк 17:21; Ів 1:31; Ів 1:33; Дії 1:5; Дії 19:2) 27 Який іде за мною, [але був ще до мене], — я Йому не гідний розв’язати ремінця на взутті! (Мт 3:11; Ів 1:15; Дії 13:25) 28 Це сталося у Витанії, на другому боці Йордану, де Іван хрестив. (Мт 3:6; Мт 3:13; Ів 3:26; Ів 10:40; Ів 11:1) 29 Наступного дня він бачить Ісуса, Який іде до нього, і каже: Ось Агнець Божий, що на Себе бере гріх світу! (Мт 3:13; Мт 8:17; Мр 1:9; Лк 3:21; Ів 1:36; 1Пет 1:19; 1Ів 3:5; Об 5:6; Об 5:12) 30 Це Той, про Кого я казав, що за мною іде Чоловік, Який був ще до мене, бо Він був раніше від мене. (Мт 3:11; Ів 1:15) 31 Я не знав Його, але я прийшов хрестити у воді, щоб Він з’явився Ізраїлеві! (Ів 1:26) 32 І засвідчив Іван, промовляючи: Бачив я, що Дух сходив, мов голуб, із неба, і залишився на Ньому. 33 Я не знав Його, але Той, Хто послав мене хрестити водою, сказав мені: Над Ким побачиш Духа, Який сходить і перебуває над Ним, — Він Той, Хто хрестить Духом Святим. (Мр 1:8; Ів 1:26) 34 І я побачив, і засвідчив, що Він — Божий Син. (Мт 16:16; Ів 10:36; Дії 9:20) 35 Наступного дня Іван знову стояв з двома своїми учнями. (Мт 4:18; Мр 1:16) 36 Побачивши Ісуса, Який ішов, він промовив: Ось Агнець Божий! (Ів 1:29) 37 І коли він говорив, почули це обидва його учні й пішли за Ісусом. (Ів 1:40) 38 А Ісус, обернувшись і побачивши, що вони йдуть за Ним, каже їм: Що ви шукаєте? Вони ж сказали йому: Равві, — що в перекладі означає Вчитель, — де Ти живеш? 39 Він каже їм: Ходіть і подивитеся! Вони прийшли й побачили, де Він перебував, і залишилися в Нього того дня. Було це близько десятої години[3]. 40 Андрій, брат Симона-Петра, був одним із двох, які почули це від Івана і які пішли за Ним. (Мр 1:16; Мр 1:29; Мр 3:16; Мр 3:18; Мр 13:3; Ів 1:44; Ів 6:8; Ів 12:22; Дії 1:13) 41 Він спочатку розшукав свого брата Симона, та й каже йому: Ми знайшли Месію, що в перекладі означає Христос. (Пс 2:2; Ів 4:25) 42 І він привів його до Ісуса. Ісус же, поглянувши на нього, сказав: Ти — Симон, син [Йони]; ти будеш називатися Кифа, що в перекладі означає Петро[4]. (Мт 16:18; Мр 3:16; Ів 21:15; 1Кор 1:12) 43 Наступного дня забажав Він піти в Галилею; знайшов там Ісус Филипа, та й каже йому: Іди за Мною! (Мт 8:22; Ів 4:3; Ів 6:5; Ів 6:7; Ів 12:21; Ів 14:8; Ів 21:19; Ів 21:22) 44 Филип же був з Витсаїди, з міста Андрія і Петра. (Ів 1:40) 45 Филип знаходить Натанаїла, та й каже йому: Ми знайшли Того, про Кого писали Мойсей у Законі й пророки, — Ісуса з Назарета, сина Йосифа! (Лк 3:23; Лк 24:27; Ів 5:39; Ів 5:46; Ів 21:2) 46 А Натанаїл сказав йому: Чи може бути щось доброго з Назарета? Каже йому Филип: Іди — і подивися. (Ів 7:41; Ів 7:52; Ів 11:34) 47 Побачив Ісус Натанаїла, який ішов до Нього, і каже про нього: Ось справжній ізраїльтянин, в якому немає підступу! (Пс 31:2) 48 Каже Йому Натанаїл: Звідки мене знаєш? А Ісус у відповідь йому сказав: Ще до того, як закликав тебе Филип, Я бачив тебе, як ти був під смоківницею. 49 Відповів Натанаїл [і сказав] Йому: Равві, Ти — Син Божий, Ти — Цар Ізраїлю! (Пс 2:7; Мт 16:16; Ів 12:13) 50 Ісус у відповідь сказав йому: Ти повірив, бо Я сказав тобі, що бачив тебе під смоківницею? Ще більше від цього побачиш! (Ів 14:12; Ів 20:29) 51 І Він сказав йому: Знову й знову запевняю[5] вас: [відтепер] побачите відкрите небо й Божих ангелів, які піднімаються і опускаються над Людським Сином! (Мт 3:16; Ів 3:13; Ів 5:27; Ів 6:27; Ів 6:53; Ів 6:62; Ів 8:28; Ів 9:35; Ів 12:23; Ів 13:31; Дії 7:56) 

Івана 1

Новий Переклад Українською

від Biblica
1 На початку було Слово, і Слово було з Богом, і Слово було Бог. 2 Воно на початку було з Богом. 3 Усе через Нього було створено, і нічого не було створено без Нього. 4 У Ньому було життя, і життя було світлом для людей. 5 Світло світить у темряві, і темрява не здолала[1] його. 6 З’явився чоловік, надісланий Богом; його ім’я – Іван. 7 Він прийшов як свідок, щоб свідчити про світло, щоб усі повірили через нього. 8 Не він був світлом, але він прийшов, щоб свідчити про світло. 9 То було справжнє світло, яке освітлює кожну людину, приходячи у світ. 10 Воно[2] було у світі, і світ через Нього був створений, але світ Його не впізнав. 11 Він прийшов до своїх, та свої не прийняли Його. 12 А всім, хто прийняв Його й повірив у Його ім’я, Він дав право стати дітьми Божими, 13 народженими не від крові, не через тілесне бажання й не через бажання чоловіка, а народженими від Бога. 14 Слово стало людиною[3] й оселилося серед нас. І ми бачили Його славу, славу як Єдинородного Сина від Отця, повного благодаті та істини. 15 Іван свідчив про Нього, проголошуючи: «Він Той, про Кого я казав: „Той, Хто йде після мене, величніший за мене, бо Він був переді мною“». 16 Адже з Його повноти ми всі отримали благодать за благодаттю[4]. 17 Бо Закон був даний через Мойсея, а благодать та істина прийшли через Ісуса Христа. 18 Бога ніхто не бачив, тільки Єдинородний Бог, Який у лоні Отця, – Він явив Його. 19 І ось свідчення Івана, коли юдейські керівники з Єрусалима надіслали до нього священників та левітів запитати Його: ―Ти хто? 20 Він визнав, не заперечив, а визнав: ―Я не Христос! 21 Вони запитали його: ―Тоді хто ти? Ілля? Він відповів: ―Ні! ―То ти Пророк? Він відповів: ―Ні! 22 Вони ж запитали: ―Тоді хто ж ти? Щоб ми дали відповідь тим, хто надіслав нас. Що ти кажеш про себе? 23 Він відповів, як сказав пророк Ісая: ―Я – «голос, який кличе в пустелі: „Приготуйте дорогу Господеві“». 24 Посланці ж були із фарисеїв. 25 Вони запитали його: ―Якщо ти не Христос, не Ілля й не Пророк, чому ж ти хрестиш? 26 Іван відповів їм: ―Я хрещу водою, але серед вас стоїть Той, Кого ви не знаєте. 27 Він іде після мене, і я не достойний розв’язати ремінці Його сандалій. 28 Це сталося у Віфанії, біля Йордану, де Іван хрестив. 29 Наступного дня Іван побачив Ісуса, Який ішов до нього, і сказав: «Ось Агнець Божий, Який бере на Себе гріх світу. 30 Це Той, про Кого я казав: „Після мене йде Чоловік, величніший за мене, бо Він був переді мною“. 31 Я сам не знав Його, але я прийшов хрестити водою для того, щоб Він був об’явлений Ізраїлеві». 32 Іван свідчив кажучи: «Я бачив Духа, Який сходив, як голуб, із неба й залишився на Ньому. 33 І я б не впізнав Його, але Той, Хто надіслав мене хрестити водою, сказав мені: „Над ким побачиш Духа, Який сходить та залишається, – Він є Той, Хто хрестить Святим Духом“. 34 Я бачив це та засвідчую, що Він – Син Божий». 35 Наступного дня Іван знову стояв із двома своїми учнями. 36 Побачивши Ісуса, Який ішов повз них, сказав: «Ось Агнець Божий!» 37 Обидва його учні, почувши ці слова, пішли за Ісусом. 38 Обернувшись, Ісус побачив, що вони йдуть за Ним, і спитав їх: ―Чого ви шукаєте? Вони відповіли: ―Равві (що в перекладі означає«Учителю»), де Ти живеш? 39 Він відповів: ―Ідіть та побачите. Вони пішли та побачили, де Він живе, і залишились у Нього того дня. Це було близько десятої години[5]. 40 Одним із цих двох, що чули слова Івана та пішли за Ним, був Андрій, брат Симона Петра. 41 Він першим розшукав свого брата Симона й сказав йому: «Ми знайшли Месію» (що в перекладі означає«Христос»).[6] 42 Він привів його до Ісуса. Подивившись на Нього, Ісус сказав: «Ти Симон, син Йони, будеш називатися Кифа» (що в перекладі означає«Петро»).[7] 43 Наступного дня Ісус вирішив піти до Галілеї. Він знайшов Филипа та сказав йому: «Іди за Мною!» 44 Филип був із Віфсаїди, з того ж міста, що й Андрій та Петро. 45 Филип знайшов Нафанаїла й сказав йому: ―Ми знайшли Того, про Кого писали Мойсей у Законі та Пророки. Це Ісус, син Йосифа з Назарета. 46 Нафанаїл сказав: ―Хіба з Назарета може бути щось добре? Филип відповів: ―Іди та подивись! 47 Коли Ісус побачив Нафанаїла, що йшов до Нього, то сказав про нього: ―Ось істинний ізраїльтянин, у якому немає лукавства. 48 Нафанаїл запитав: ―Звідки Ти мене знаєш? Ісус відповів йому: ―Ще перед тим, як Филип покликав тебе, Я бачив тебе під смоковницею. 49 Нафанаїл відповів: ―Равві, Ти Син Божий, Ти Цар Ізраїлю! 50 Ісус сказав у відповідь: ―Ти повірив, тому що Я сказав, що бачив тебе під смоковницею? Ти більше від цього побачиш. 51 Потім сказав: ―Істинно кажу вам: «ви побачите відкриті небеса й Божих ангелів, які підіймаються та опускаються» на Сина Людського.