Псалом 105 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 Алилуя. Прославляйте Господа, бо Він добрий, бо Його милість навіки. 2 Хто розкаже про величні Господні діла, хто розголосить про Нього всю хвалу? 3 Блаженні ті, які дотримуються права і поступають праведно повсякчас! 4 Згадай нас, Господи, коли милуватимеш Свій народ, і нас відвідай спасінням Своїм, 5 щоб ми бачили добробут Твоїх обранців, раділи щастям Твого народу, хвалилися Твоєю спадщиною. 6 Ми згрішили з нашими батьками: чинили беззаконня, творили неправду. 7 Наші батьки в Єгипті не збагнули Твоїх чудес, не запам’ятали численних виявів Твого милосердя, завдали прикрощів на підході до Червоного моря. 8 Та Він їх спас задля Свого Імені, — щоб вони пізнали Його силу. 9 Він погрозив Червоному морю, — і воно висохло; перевів їх по дну безодні, наче крізь пустелю; 10 спас Він їх з руки ненависників, визволив їх з руки ворога. 11 Вода покрила тих, які пригноблювали їх: жодного з них не залишилося. 12 Тож повірили Його словам і заспівали Йому хвалу. 13 Та швидко забули Його діла, не виконали Його настанов. 14 І виявили свою жадобу в пустелі, випробовували Бога в безводній землі. 15 І Він задовольнив їм їхнє бажання — послав насичення їхнім душам. 16 У таборі вони викликали гнів Мойсея та Аарона — Господнього святого. 17 І розступилася земля — поглинула Датана й покрила зборище Авірона. 18 В їхньому зібранні спалахнув вогонь, — полум’я попалило грішників. 19 І зробили теля на Хориві, і поклонилися вилитому ідолові. 20 Проміняли свою славу на подобу теляти, що їсть траву. 21 Забули Бога, Який їх спас, Який зробив велике в Єгипті, 22 дивовижне — в землі Хама, страшне — на Червоному морі. 23 І сказав Він, що їх вигубить… коли б не Мойсей, Його обранець, який став перед Ним під час побиття, щоб відвернути Його гнів, аби Він їх повністю не знищив. 24 Та погордували бажаною землею, не повірили Його слову. 25 Тож нарікали у своїх поселеннях, не послухалися Господнього голосу. 26 І Він на них підняв Свою руку, щоби повалити їх у пустелі, — 27 повалити їхнє потомство серед народів і розсіяти їх по країнах. 28 І віддалися Веелфеґорові, — їли жертви для неживих. 29 І прогнівили Його своїми вчинками, серед них поширилася пошесть. 30 Та піднявся Фінеес, учинив примирення, — і спинилася пошесть. 31 Йому зараховано це як праведність із роду в рід, навіки. 32 Вони викликали Його гнів біля Води нарікання. І Мойсей через них постраждав, 33 бо допекли його духові, і він сказав зайве своїми вустами. 34 Вони не вигубили народів, про яких говорив їм Господь, 35 а змішалися з народами і перейняли їхні вчинки. 36 І служили їхнім ідолам, які стали для них спокусою. 37 Своїх синів і своїх дочок вони принесли в жертву демонам, — 38 проливали невинну кров, кров своїх синів і дочок, яких приносили в жертву божищам Ханаана; земля була осквернена кров’ю, 39 опоганена їхніми ділами, — вони облудними були у своїх діяннях. 40 Тож Господь запалав гнівом на Свій народ, відчув огиду до Свого спадку 41 і передав їх у руки народів: над ними запанували ті, хто їх ненавидів. 42 Їхні вороги гнобили їх, і вони впокорилися під їхню руку. 43 Він часто визволяв їх, та вони завдавали прикрощів Йому своїми бажаннями — і зазнали приниження через свої беззаконня. 44 Та, як їх гнобили, Він зглянувся над ними, коли почув їхні благання. 45 І Він згадав Свій завіт, і розкаявся через Своє безмежне милосердя, — 46 розбудив милосердя в усіх тих, хто їх тримав у полоні. 47 Спаси нас, Господи, Боже наш, і збери нас з-поміж народів, щоб ми прославляли Твоє святе Ім’я, хвалилися Твоєю похвалою. 48 Благословенний Господь, Бог Ізраїля, від віку й до віку! І весь народ скаже: Нехай буде так, хай так буде!

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft

Lob Gottes für seine Heilstaten in Israels Frühzeit

1 Danket dem HERRN und rufet an seinen Namen; verkündigt sein Tun unter den Völkern! (ЛЄр 16:8) 2 Singet ihm und spielet ihm, redet von allen seinen Wundern! 3 Rühmet seinen heiligen Namen; es freue sich das Herz derer, die den HERRN suchen! 4 Fraget nach dem HERRN und nach seiner Macht, suchet sein Antlitz allezeit! 5 Gedenket seiner Wunderwerke, die er getan hat, seiner Zeichen und der Urteile seines Mundes, 6 du Geschlecht Abrahams, seines Knechts, ihr Söhne Jakobs, seine Auserwählten! 7 Er ist der HERR, unser Gott, er richtet in aller Welt. 8 Er gedenkt ewiglich an seinen Bund, an das Wort, das er verheißen hat für tausend Geschlechter, (Повт 7:9) 9 an den Bund, den er geschlossen hat mit Abraham, und an den Eid, den er Isaak geschworen hat. 10 Er stellte ihn auf für Jakob als Satzung und für Israel als ewigen Bund 11 und sprach: »Dir will ich das Land Kanaan geben, das Los eures Erbteils«, (Бут 13:15) 12 als sie gering waren an Zahl, nur wenige und Fremdlinge im Lande. 13 Und sie zogen von Volk zu Volk, von einem Königreich zum andern. 14 Er ließ keinen Menschen ihnen Schaden tun und wies Könige zurecht um ihretwillen: (Чис 23:7) 15 »Tastet meine Gesalbten nicht an, und tut meinen Propheten kein Leid!« 16 Und er rief den Hunger ins Land und nahm weg allen Vorrat an Brot. (Бут 41:54) 17 Er sandte einen Mann vor ihnen hin; Josef wurde als Knecht verkauft. (Бут 37:28) 18 Sie zwangen seine Füße in Fesseln, sein Hals wurde in Eisen gelegt, 19 bis sein Wort eintraf und die Rede des HERRN ihm recht gab. 20 Da sandte der König hin und ließ ihn losbinden, der Herrscher über Völker, er gab ihn frei. (Бут 41:14) 21 Er setzte ihn zum Herrn über sein Haus, zum Herrscher über alle seine Güter, 22 dass er seine Fürsten unterwiese nach seinem Willen und seine Ältesten Weisheit lehrte. 23 Und Israel zog nach Ägypten, Jakob ward ein Fremdling im Lande Hams. (Бут 46:1; Бут 46:7) 24 Und der Herr ließ sein Volk sehr wachsen und machte sie mächtiger als ihre Feinde. (Вих 1:7; Вих 1:12) 25 Diesen verwandelte er das Herz, / dass sie seinem Volk gram wurden und Arglist übten an seinen Knechten. 26 Er sandte seinen Knecht Mose und Aaron, den er erwählt hatte. (Вих 3:10; Вих 4:14) 27 Die taten seine Zeichen unter ihnen und seine Wunder im Lande Hams. (Вих 7:1) 28 Er sandte Finsternis und machte es finster; doch sie blieben ungehorsam seinen Worten. 29 Er verwandelte ihre Wasser in Blut und tötete ihre Fische. 30 Ihr Land wimmelte von Fröschen bis in die Kammern ihrer Könige. 31 Er gebot, da kam Ungeziefer, Stechmücken in all ihr Gebiet. 32 Er gab ihnen Hagel statt Regen, Feuerflammen in ihrem Lande 33 und schlug ihre Weinstöcke und Feigenbäume und zerbrach die Bäume in ihrem Gebiet. 34 Er gebot, da kamen Heuschrecken und Käfer ohne Zahl; 35 sie fraßen alles Gras in ihrem Lande, und fraßen auch die Frucht ihres Ackers. 36 Er schlug alle Erstgeburt in Ägypten, alle Erstlinge ihrer Kraft. 37 Er führte sie heraus mit Silber und Gold; es war kein Gebrechlicher unter ihren Stämmen. (Вих 12:35) 38 Ägypten wurde froh, dass sie auszogen; denn Furcht vor ihnen war auf sie gefallen. 39 Er breitete eine Wolke aus, sie zu decken, und ein Feuer, die Nacht zu erleuchten. (Вих 13:21; Вих 14:20) 40 Sie baten, da ließ er Wachteln kommen, und er sättigte sie mit Himmelsbrot. (Вих 16:13) 41 Er öffnete den Felsen, da strömten Wasser heraus, sie flossen dahin als Strom in der Wüste. (Вих 17:6) 42 Denn er gedachte an sein heiliges Wort und an Abraham, seinen Knecht. 43 So führte er sein Volk in Freuden heraus und seine Auserwählten mit Jubel 44 und gab ihnen die Länder der Völker, dass sie die Güter der Nationen gewannen, 45 damit sie hielten seine Gebote und seine Gesetze bewahrten. Halleluja!