Псалом 106 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 Алилуя. Прославляйте Господа, бо Він добрий, бо Його милість навіки. 2 Хай промовляють так викуплені Господом, яких Він визволив із рук ворога. 3 Зібрав їх з країн: зі сходу, заходу, півночі й півдня. 4 Вони заблукали в безводній пустелі — не знайшли дороги до заселеного міста; 5 були голодні й спраглі, і умлівала в них душа. 6 І закликали до Господа у своїй недолі, і Він визволив їх від їхніх бід, 7 і дорогою прямою попровадив їх, щоби прибули до міста, де мали проживати. 8 Тож хай прославляють Господа за Його милосердя і Його чудеса для людських синів! 9 Адже Він наситив спустошену душу, — наповнив добром спраглу душу 10 тих, які перебували в мороку, у тіні смерті, були сковані нуждою і залізом; 11 оскільки вони збунтувалися проти Божих слів і поглумилися над радою Всевишнього. 12 Тож їхнє серце було впокорене працею; вони знемагали, та не було кому допомогти. 13 І, коли їх гнобили, вони заволали до Господа, і Він їх визволив з їхніх скорбот: 14 вивів їх з мороку і тіні смерті, кайдани їхні розірвав. 15 Тож хай прославляють Господа за Його милосердя і Його чудеса для людських синів! 16 Це ж Він розбив мідні брами і розтрощив залізні засуви! 17 Допоміг їм повернути з дороги їхнього беззаконня, бо через своє беззаконня вони зазнали приниження. 18 Будь-яка їжа стала огидною для їхньої душі, і вони наблизилися до воріт смерті. 19 І, коли їх гнобили, вони заволали до Господа, і Він їх визволив з їхніх скорбот. 20 Він послав Своє слово й оздоровив їх, визволив їх від їхньої погибелі. 21 Тож хай прославляють Господа за Його милосердя і Його чудеса для людських синів! 22 Хай принесуть жертву хвали, хай розкажуть про Його діла з радістю! 23 Ті, які відпливають у море на кораблях, котрі торгують на багатьох водних шляхах, 24 бачили Господні діла і Його чудеса в морській глибині! 25 Він промовив, — і зірвався нищівний вітер, піднялися вгору морські хвилі, — 26 вони підносяться до неба і спадають у безодню; їхня душа танула в біді. 27 Вони розбушувалися, заточуються, наче п’яні, — і вся їхня мудрість пропала. 28 Та у своєму горі вони заволали до Господа, і Він їх звільнив від їхніх страждань. 29 Він наказав бурі — і настала тиша, і заспокоїлися її хвилі. 30 Вони ж зраділи, що стихло. І Він привів їх до бажаної пристані. 31 Тож хай прославляють Господа за Його милосердя, за Його чудеса для людських синів! 32 Хай величають Його на зібраннях народу, на засіданні старців нехай Його прославляють! 33 Він обернув ріки в пустелю і водні джерела — на суху землю: 34 плодоносну землю — через злодіяння тих, хто на ній живе, — перетворив у солончаки. 35 А пустелю Він обернув в озерний край, і суху землю — у водні джерела. 36 Він поселив там спраглих, і вони збудували місто для проживання. 37 Тож вони засіяли поля, насадили виноградники і зібрали вирощений урожай. 38 І Він поблагословив їх, і стали дуже численними, і їхньої худоби не поменшало. 39 Та вони стали нечисленними, і зле їм було під тягарем страждань і болю. 40 Зневага вилилася на володарів, — Він дав їм блукати в непрохідних місцях, на бездоріжжі. 41 Він допоміг бідному вибратися з убогості й намножив родини, як отару. 42 Побачать це праведні й зрадіють, а все беззаконне закриє свої вуста. 43 Хто мудрий і буде дотримуватися цього? Вони зрозуміють милість Господню.

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft

Gottes Gnade und Israels Undank

1 Halleluja! Danket dem HERRN; denn er ist freundlich, und seine Güte währet ewiglich. (ЛЄр 16:34; Пс 100:4; Пс 107:1; Пс 118:1; Пс 136:1)

ЛЄр 16:34Пс 100:4Пс 107:1Пс 118:1Пс 136:1

2 Wer kann die großen Taten des HERRN alle erzählen und sein Lob genug verkündigen? (Ів 21:25; Євр 11:32) 3 Wohl denen, die das Gebot halten und tun immerdar recht! 4 HERR, gedenke meiner nach der Gnade, die du deinem Volk verheißen hast; erweise an uns deine Hilfe, 5 dass wir sehen das Heil deiner Auserwählten und uns freuen, dass es deinem Volke so gut geht, und uns rühmen mit denen, die dein Eigen sind. 6 Wir haben gesündigt samt unsern Vätern, wir haben unrecht getan und sind gottlos gewesen. (Дан 9:5) 7 Unsre Väter in Ägypten wollten deine Wunder nicht verstehen. Sie gedachten nicht an deine große Güte und waren ungehorsam am Meer, am Schilfmeer. (Вих 14:11) 8 Er aber half ihnen um seines Namens willen, dass er kundtue seine Macht. 9 Er schalt das Schilfmeer, da wurde es trocken, und führte sie durch die Tiefen wie durch trockenes Land 10 und half ihnen aus der Hand dessen, der sie hasste, und erlöste sie von der Hand des Feindes. 11 Und die Wasser bedeckten ihre Widersacher, dass nicht einer übrig blieb. 12 Da glaubten sie an seine Worte und sangen sein Lob. (Вих 15:21) 13 Aber sie vergaßen bald seine Werke, sie warteten nicht auf seinen Rat. 14 Und sie wurden lüstern in der Wüste und versuchten Gott in der Einöde. (Чис 11:4) 15 Er aber gab ihnen, was sie erbaten, und sandte ihnen eine Plage. (Чис 11:33) 16 Und sie empörten sich wider Mose im Lager, wider Aaron, den Heiligen des HERRN. (Чис 16:1) 17 Die Erde tat sich auf und verschlang Datan und deckte zu die Rotte Abirams, (Чис 16:31) 18 und Feuer wurde unter ihrer Rotte angezündet, die Flamme verbrannte die Frevler. 19 Sie machten ein Kalb am Horeb und beteten das gegossene Bild an (Вих 32:1) 20 und tauschten die Herrlichkeit Gottes gegen das Bild eines Ochsen, der Gras frisst. (Рим 1:23) 21 Sie vergaßen Gott, ihren Heiland, der so große Dinge in Ägypten getan hatte, (Повт 32:18) 22 Wunder im Lande Hams und schreckliche Wunder am Schilfmeer. 23 Und er gedachte, sie zu vertilgen, wäre nicht Mose gewesen, sein Auserwählter; der trat vor ihm in die Bresche, seinen Grimm abzuwenden, dass er sie nicht verderbe. (Повт 9:25) 24 Und sie achteten das köstliche Land gering; sie glaubten seinem Worte nicht (Повт 8:7) 25 und murrten in ihren Zelten; sie gehorchten der Stimme des HERRN nicht. 26 Da erhob er seine Hand wider sie, dass er sie niederschlüge in der Wüste 27 und würfe ihre Nachkommen unter die Völker und zerstreute sie in die Länder. 28 Und sie hängten sich an den Baal-Peor und aßen von den Opfern für die Toten (Чис 25:3) 29 und erzürnten den Herrn mit ihrem Tun. Da brach die Plage herein über sie. 30 Da trat Pinhas hinzu und vollzog das Gericht; da wurde der Plage gewehrt; (Чис 25:7) 31 das wurde ihm gerechnet zur Gerechtigkeit von Geschlecht zu Geschlecht ewiglich. 32 Und sie erzürnten den Herrn am Haderwasser, und Mose ging es übel um ihretwillen; (Чис 20:2) 33 denn sie erbitterten seinen Sinn, dass ihm unbedachte Worte entfuhren. 34 Auch vertilgten sie die Völker nicht, wie ihnen der HERR doch geboten hatte, (Повт 7:1; Повт 12:2; Суд 1:28; Суд 2:23)

Повт 7:1Повт 12:2Суд 1:28Суд 2:23

35 sondern vermischten sich mit den Heiden und lernten ihre Werke 36 und dienten ihren Götzen; die wurden ihnen zum Fallstrick. 37 Und sie opferten ihre Söhne und ihre Töchter den bösen Geistern (Лев 18:21; 2Цар 21:6; 2Цар 21:16)

Лев 18:212Цар 21:62Цар 21:16

38 und vergossen unschuldig Blut, das Blut ihrer Söhne und Töchter, die sie opferten den Götzen Kanaans, sodass das Land mit Blutschuld befleckt ward. 39 Sie machten sich unrein mit ihren Werken und wurden abtrünnig durch ihr Tun. 40 Da entbrannte der Zorn des HERRN über sein Volk, und sein Erbe wurde ihm zum Abscheu. 41 Er gab sie in die Hand der Völker, dass über sie herrschten, die ihnen gram waren. (Суд 2:14) 42 Und ihre Feinde bedrängten sie, und sie wurden gedemütigt unter ihre Hand. 43 Er errettete sie oftmals; / aber sie erzürnten ihn mit ihrem Vorhaben und schwanden dahin um ihrer Missetat willen. 44 Da sah er ihre Not an, als er ihre Klage hörte, 45 und gedachte um ihretwillen an seinen Bund, und es reute ihn nach seiner großen Güte. 46 Und er ließ sie Barmherzigkeit finden bei allen, die sie gefangen hielten. 47 Hilf uns, HERR, unser Gott, und bring uns zusammen aus den Völkern, dass wir preisen deinen heiligen Namen und uns rühmen, dass wir dich loben können! (Повт 30:3; ЛЄр 16:35) 48 Gelobt sei der HERR, der Gott Israels, von Ewigkeit zu Ewigkeit, und alles Volk spreche: Amen! Halleluja! (ЛЄр 16:36; Пс 41:14)