Приповістей 15 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 Гнів нищить і розумних. Лагідна відповідь відвертає гнів, а вразливе слово викликає обурення. 2 Язик мудрих знає добро знання, а уста нерозумних провіщають зло. 3 На кожному місці — Господні очі: вони бачать і злих, і добрих. 4 Зцілення язика — дерево життя; хто його оберігає, наповниться духом. 5 Немудрий глузує з батьківської науки, а хто зберігає його заповіді, той дуже кмітливий. 6 Коли праведність намножується — це велика сила, а безбожні повністю будуть викоренені із землі. У домах праведних — велика сила, а плоди безбожників — пропадуть. 7 Уста мудрих стримуються знанням, а серця нерозумних — у непевності. 8 Жертви безбожних — огида для Господа, а молитви праведних Йому приємні. 9 Дороги безбожних — огида для Господа, — Він любить тих, хто постійно йде за правдою. 10 Виховання доброї людини пізнається тими, хто поряд з ним, а ті, хто ненавидить повчання, закінчують безславно. 11 Ад і погибель відкриті перед Господом, а наскільки більше — серця людей! 12 Невихований не любитиме тих, хто його виправляє, тож із мудрими він не спілкуватиметься. 13 Коли серце радіє, то обличчя розквітає, а в смутку воно похмуре. 14 Праведне серце шукає знання, уста ж невихованих зазнають зла. 15 Весь час очі злих очікують зла, а добрі завжди перебувають у спокої. 16 Краще мала частка з Господнім страхом, аніж багато скарбів без Його страху. 17 Краще пригощання зеленню, та з любов’ю і ласкою, ніж страви з телятини, та з ворожнечею. 18 Гарячкувата людина влаштовує бійки, а терпелива втихомирює і ту, що назріває. Довготерпелива людина гасить незгоди, а лиха ще більше їх роздмухує. 19 Дороги лінивих вистелені терням, а працьовитих — утрамбовані. 20 Мудрий син приносить радість батькові, а нерозумний глузує зі своєї матері. 21 Шляхи слабоумного позбавлені глузду, а мудрий чоловік ходить прямими дорогами. 22 Ті, які раду не шанують, відкидають здоровий глузд, а в серцях радників перебуває порада. 23 Погана людина до неї не прислухається, і сам не скаже щось доречне чи корисне для спільного добра. 24 Роздуми розумного — дороги життя, — щоб, відвернувшись, він врятувався від аду. 25 Господь нищить доми гордих, але зміцнює межі вдови. 26 Неправедний задум — огида для Господа, а мова чистих — гідна пошани. 27 Хабарник сам себе губить, а той, хто ненавидить брати хабарі, — спасеться. Гріхи очищаються милостинями і вірою, а Господнім страхом кожний ухиляється від зла. 28 Серця праведних навчаються віри, а уста безбожників відповідають злом. Приємні для Господа шляхи праведних людей: через це і вороги стають друзями. 29 Бог далекий від безбожних, а молитви праведних Він чує. Краще зібрати мало з праведністю, ніж великий врожай з безбожністю. Нехай серце людини буде зараховане до праведних, щоб її кроки були правильно скеровані Богом. 30-31 Око, яке помічає добро, розвеселяє серце, а добра звістка зміцняє кості. 32 Хто не приймає повчання, сам себе ненавидить. Хто ж дотримується застережень, той любить свою душу. 33 Божий страх — це виховання та мудрість, а початок слави буде відповіддю на неї.

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft

1 Eine linde Antwort stillt den Zorn; aber ein hartes Wort erregt Grimm. (1Цар 12:13; Прип 25:15) 2 Der Weisen Zunge bringt gute Erkenntnis; aber der Toren Mund speit nur Torheit. 3 Die Augen des HERRN sind an allen Orten, sie schauen auf Böse und Gute. (2Хр 16:9) 4 Eine heilsame Zunge ist ein Baum des Lebens; aber eine lügenhafte bringt Herzeleid. 5 Der Tor verschmäht die Zucht seines Vaters; wer aber Zurechtweisung annimmt, ist klug. 6 In des Gerechten Haus ist großes Gut; aber in des Gottlosen Gewinn steckt Verderben. 7 Der Weisen Mund streut guten Rat; aber der Toren Herz ist nicht recht. 8 Der Gottlosen Opfer ist dem HERRN ein Gräuel; aber das Gebet der Frommen ist ihm wohlgefällig. (Прип 21:27; Прип 28:9; Іс 1:11; Іс 1:15; Лк 18:9)

Прип 21:27Прип 28:9Іс 1:11Іс 1:15Лк 18:9

9 Des Gottlosen Weg ist dem HERRN ein Gräuel; wer aber der Gerechtigkeit nachjagt, den liebt er. 10 Den Weg verlassen bringt böse Züchtigung, und wer Zurechtweisung hasst, der muss sterben. 11 Unterwelt und Abgrund liegen offen vor dem HERRN, wie viel mehr die Herzen der Menschen! (Йов 26:6; Пс 139:8; Єр 17:10; Об 9:1; Об 9:11)

Йов 26:6Пс 139:8Єр 17:10Об 9:1Об 9:11

12 Der Spötter liebt den nicht, der ihn zurechtweist, und geht nicht hin zu den Weisen. 13 Ein fröhliches Herz macht ein fröhliches Angesicht; aber wenn das Herz bekümmert ist, entfällt auch der Mut. 14 Des Klugen Herz sucht Erkenntnis; aber der Toren Mund geht mit Torheit um. 15 Ein Betrübter hat nie einen guten Tag; aber ein guter Mut ist ein tägliches Fest. (Прип 17:22) 16 Besser wenig mit der Furcht des HERRN als ein großer Schatz, bei dem Unruhe ist. (Пс 37:16; Прип 16:8) 17 Besser ein Gericht Kraut mit Liebe als ein gemästeter Ochse mit Hass. (Прип 17:1) 18 Ein zorniger Mann richtet Zank an; ein Geduldiger aber stillt den Streit. 19 Der Weg des Faulen ist wie eine Dornenhecke; aber der Weg der Aufrechten ist wohlgebahnt. (Прип 24:30) 20 Ein weiser Sohn erfreut den Vater; aber ein törichter Mensch verachtet seine Mutter. (Прип 10:1) 21 Dem Toren ist die Torheit eine Freude; aber ein verständiger Mann bleibt auf dem rechten Wege. 22 Die Pläne werden zunichte, wo man nicht miteinander berät; wo aber viele Ratgeber sind, gelingen sie. (Прип 11:14) 23 Es ist einem Mann eine Freude, wenn er richtig antwortet, und wie wohl tut ein Wort zur rechten Zeit! 24 Der Weg des Lebens führt den Klugen aufwärts, dass er meide die Tiefen des Todes. 25 Der HERR wird das Haus der Hoffärtigen einreißen und die Grenze der Witwe schützen. 26 Die Anschläge des Argen sind dem HERRN ein Gräuel; aber rein sind vor ihm freundliche Reden. 27 Wer unrechtem Gewinn nachgeht, zerstört sein Haus; wer aber Bestechung hasst, der wird leben. (Пс 15:5) 28 Das Herz des Gerechten bedenkt, was zu antworten ist; aber der Mund der Frevler schäumt Böses. 29 Der HERR ist ferne von den Frevlern; aber der Gerechten Gebet erhört er. (Прип 8:1; Ів 9:31) 30 Ein freundliches Antlitz erfreut das Herz; eine gute Botschaft labt das Gebein. 31 Das Ohr, das da hört auf heilsame Weisung, wird unter den Weisen wohnen. 32 Wer Zucht verwirft, der macht sich selbst zunichte; wer sich aber etwas sagen lässt, der wird klug. 33 Die Furcht des HERRN ist Zucht, die zur Weisheit führt, und ehe man zu Ehren kommt, muss man Demut lernen. (Прип 18:12; Прип 22:4)