Приповістей 14 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 Мудрі жінки будують сім’ї, а нерозумна нищить своїми ж руками. 2 Хто ходить правильно, боїться Господа; хто петляє своїми дорогами, той буде в зневазі. 3 З уст нерозумних — різка гордості, а губи мудрих охороняють їх. 4 Там, де немає волів, ясла порожні. А де щедрий врожай, там виявляється сила вола. 5 Вірний свідок неправди не говорить, а невірний свідок роздмухує брехню. 6 Шукатимеш мудрості в поганих — і не знайдеш; знання ж у розумних — легкодоступне. 7 У нерозумного чоловіка все навпаки, а мудрі уста — це знаряддя для пізнання. 8 Мудрість кмітливих зрозуміє їхні дороги, а безумство нерозумних — на блукання. 9 Домівки беззаконних матимуть потребу в очищенні, а домівки праведних приємні. 10 Чутливе серце чоловіка — біль його душі. Коли ж він радіє, кривда не втручається. 11 Доми безбожних будуть знищені, а намети праведних — стоятимуть. 12 Є дорога, яка людям видається правильною, але її кінець веде на дно аду. 13 Смуток з радощами не поєднуються, та крайня радість переходить у плач. 14 Відважний серцем насититься своїми дорогами, а добра людина — своїми задумами. 15 Простодушний вірить усякому слову, а кмітливий приходить до іншого рішення. 16 Мудрий через страх ухиляється від зла, тоді як нерозумний, покладаючись на себе, об’єднується з беззаконним. 17 Запальна людина діє нерозважливо, а розумна виявляє велику терпеливість. 18 Нерозумні ділять між собою зло, а розумні опанують знання. 19 Негідні люди посковзнуться перед порядними, і безбожні служитимуть біля дверей праведних. 20 Друзі цуратимуться бідних товаришів, а в заможних багато друзів. 21 Хто зневажає бідних, робить гріх, а хто виявляє милосердя до вбогих — блаженний. 22 Ті, хто блудить, кують зло, а добрі чинять милість і праведність. Хто вигадує зло, не знає ні милості, ні вірності, а з тими, хто чинить добро, — милість і вірність. 23 У кожного, хто дбає, — достаток, а хто любить задоволення і безжалісний — буде в нужді. 24 Кмітлива людина — вінець мудрих, а життя безбожних — зло. 25 Вірний свідок визволить душу від зла, а обманливий розпалює неправду. 26 У Господньому страху — міцна надія, — Своїм дітям Він дає підтримку. 27 Господній наказ — джерело життя, він дає уникнути пастку смерті. 28 Велич царя — в численному народі, погибель володаря — в нестачі народу. 29 Довготерпелива людина багата розумом, а малодушна — вельми нерозумна. 30 Лагідна людина — це лікар для серця, а чутливе серце — хробак у кістках. 31 Хто гнітить убогого, той викликає обурення в його Творця, а хто шанує Його, той виявляє милість до бідного. 32 Безбожний буде відкинутий через власне зло, а той, хто надіється [на Господа] — праведний у своїй святості. 33 У доброму серці людини перебуває мудрість, а в серці нерозумних вона і не відчувається. 34 Праведність звеличує народ, а гріхи роблять племена нечисленними. 35 Приємний цареві слуга розумний, а своєю доброю поведінкою він знімає безчестя.

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft

1 Die Weisheit der Frauen baut ihr Haus; aber ihre Torheit reißt’s nieder mit eigenen Händen. 2 Wer den HERRN fürchtet, der wandelt auf rechter Bahn; wer ihn aber verachtet, der geht auf Abwegen. 3 In des Toren Mund ist die Rute für seinen Hochmut; aber die Weisen bewahrt ihr Mund. 4 Wo keine Rinder sind, da ist die Krippe leer; aber die Kraft des Ochsen bringt reichen Ertrag. 5 Ein treuer Zeuge lügt nicht; aber ein falscher Zeuge redet frech Lügen. (Вих 20:16; Вих 23:1) 6 Der Spötter sucht Weisheit und findet sie nicht; aber dem Verständigen ist die Erkenntnis leicht. 7 Geh weg von dem Toren, denn du lernst nichts von ihm. 8 Das ist des Klugen Weisheit, dass er achtgibt auf seinen Weg; aber der Toren Torheit ist lauter Trug. 9 Die Narren treiben Gespött mit der Schuld; unter Aufrechten aber herrscht Wohlgefallen. 10 Das Herz allein kennt sein Leid, und auch in seine Freude kann sich kein Fremder mengen. (Рим 12:15) 11 Das Haus der Frevler wird vertilgt; aber die Hütte der Aufrechten wird grünen. (Прип 12:7) 12 Manchem scheint ein Weg recht; aber zuletzt bringt er ihn zum Tode. 13 Auch beim Lachen kann das Herz trauern, und nach der Freude kommt Leid. 14 Einem gottlosen Menschen wird’s gehen, wie er wandelt, und auch einem guten nach seinen Taten. 15 Ein Unverständiger glaubt noch alles; aber ein Kluger gibt acht auf seinen Gang. 16 Ein Weiser scheut sich und meidet das Böse; ein Tor aber fährt trotzig hindurch. 17 Ein Jähzorniger handelt töricht; aber ein Ränkeschmied wird gehasst. 18 Die Unverständigen erben Torheit; aber Erkenntnis ist der Klugen Krone. 19 Die Bösen müssen sich bücken vor den Guten und die Frevler an den Toren der Gerechten. 20 Der Arme ist verhasst auch seinem Nächsten; aber die Reichen haben viele Freunde. (Прип 19:4; Прип 19:7) 21 Wer seinen Nächsten verachtet, versündigt sich; aber wohl dem, der sich der Elenden erbarmt! (Пс 41:2) 22 Die nach Bösem trachten, werden in die Irre gehen; die aber auf Gutes bedacht sind, werden Güte und Treue erfahren. 23 Wo man arbeitet, da ist Gewinn; wo man aber nur mit Worten umgeht, da ist Mangel. 24 Den Weisen ist ihr Reichtum eine Krone; aber die Narrheit der Toren bleibt Narrheit. 25 Ein wahrhaftiger Zeuge rettet manchem das Leben; aber wer Lügen ausspricht, übt Verrat. 26 Wer den HERRN fürchtet, hat eine sichere Festung, und auch seine Kinder werden beschirmt. (Прип 18:10) 27 Die Furcht des HERRN ist eine Quelle des Lebens, dass man meide die Stricke des Todes. 28 Wenn ein König viel Volk hat, das ist seine Herrlichkeit; wenn aber wenig Volk da ist, das bringt einen Fürsten ins Verderben. 29 Wer geduldig ist, der ist weise; wer aber ungeduldig ist, offenbart seine Torheit. (Прип 16:32; Прип 19:11) 30 Ein gelassenes Herz ist des Leibes Leben; aber Eifersucht ist Eiter in den Gebeinen. 31 Wer dem Geringen Gewalt tut, lästert dessen Schöpfer; aber wer sich des Armen erbarmt, der ehrt Gott. (Йов 31:13; Прип 17:5; Мт 25:40) 32 Der Gottlose besteht nicht in seinem Unglück; aber der Gerechte ist auch in seinem Tode getrost. 33 Im Herzen des Verständigen ruht Weisheit, und inmitten der Toren wird sie offenbar. 34 Gerechtigkeit erhöht ein Volk; aber die Sünde ist der Leute Verderben. 35 Ein kluger Knecht gefällt dem König, aber einen schändlichen trifft sein Zorn. (Бут 41:37)