Йова 39 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 Чи ти дізнався про час народження диких скелястих кіз, чи ти спостерігав болі народження в оленів? 2 Чи ти підрахував їхні повні місяці до народження, чи ти розв’язав їхні болі? 3 Чи ти вигодував їхніх дітей без страху? Чи ти втамуєш їхні болі? 4 Відійдуть їхні діти, розмножаться в нащадках, вийдуть, і не повернуться до них. 5 Хто ж є той, котрий вільним пустив дикого осла, і хто розв’язав його кайдани? 6 Я поклав йому життя в пустелі і його поселення — соляні місця. 7 Висміюючи численний народ міста і не чуючи осуду збирача податків, 8 він оглядає гори — своє пасовисько, і шукає за всякою зеленню. 9 Чи забажає служити тобі одноріг, чи захоче він лягти біля твоїх ясел? 10 Чи ти прив’яжеш пасами його ярмо, чи він оратиме тобі борозни на рівнині? 11 Ти ж на нього поклав надію, тому що його сила велика, а чи доручиш йому твої роботи? 12 Чи віриш, що він віддасть тобі посів і доставить тобі до його току? 13 Крило миле в нееласа^[1], якщо зачне асіда^[2] і несса^[3]. 14 Бо залишить на землі свої яйця, і на землі зігріває, 15 і вона забула, що нога розкине і польові звірі потопчуть. 16 Жорстоко відноситься вона до своїх дітей, наче вони не її, надаремно трудилася без страху. 17 Бо затримав Бог від неї мудрість, і не вділив їй розуму. 18 У відповідний час він піднесеться на висоту, вона насміхатиметься з коня і його вершника. 19 Чи ти дав коневі силу, одягнув йому на шию страх? 20 Ти дав йому озброєння, а славу зі сміливістю — його грудям? 21 Б’ючи копитом, гарцює на рівнині, виходить на долину в силі. 22 Над зустрічними стрілами він сміється, і від меча він не відвертатиметься! 23 Проти нього брязкочуть лук і меч, 24 і в гніві він знищить землю, і не повірить, доки труба не подасть знак. 25 А коли труба дає знак, то він говорить: Добре! — здалека занюхує бій, стаючи дибки з іржанням. 26 Чи з твого вміння непорушно зупинився яструб, розпростерши крила, дивлячись на південь? 27 Чи на твій наказ орел підноситься вгору, а гриф ночує, сидячи у своєму гнізді, 28 на виступі скелі й приховано? 29 Будучи там, він шукає їжі, його очі спостерігають здалека. 30 А його пташенята копирсаються в крові, — вони відразу знаходять те місце, де тільки будуть трупи.

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft

1 Weißt du die Zeit, wann die Gämsen gebären, oder hast du aufgemerkt, wann die Hirschkühe kreißen? 2 Zählst du die Monde, die sie erfüllen müssen, oder weißt du die Zeit, wann sie gebären? 3 Sie kauern sich nieder, werfen ihre Jungen und werden los ihre Wehen. 4 Ihre Jungen werden stark und groß im Freien und gehen davon und kommen nicht wieder zu ihnen. 5 Wer hat dem Wildesel die Freiheit gegeben, wer hat ihm die Bande gelöst, 6 dem ich die Steppe zum Hause gegeben habe und die Salzwüste zur Wohnung? 7 Er verlacht das Lärmen der Stadt, die Schreie des Treibers hört er nicht; 8 er durchstreift die Berge, wo seine Weide ist, und sucht, wo es grün ist. 9 Meinst du, der Wildstier wird dir dienen wollen und nachts bleiben an deiner Krippe? 10 Kannst du ihm das Seil anknüpfen, um Furchen zu machen, oder wird er hinter dir in den Tälern den Pflug ziehen? 11 Kannst du dich auf ihn verlassen, weil er so stark ist, und kannst du ihn für dich arbeiten lassen? 12 Kannst du ihm trauen, dass er dein Korn einbringt und in deine Scheune sammelt? 13 Der Fittich der Straußin hebt sich fröhlich; aber ist er wie die Schwinge eines Storchs oder Falken? 14 Lässt sie doch ihre Eier auf der Erde liegen zum Ausbrüten auf dem Boden 15 und vergisst, dass ein Fuß sie zertreten und ein wildes Tier sie zerbrechen kann! 16 Sie ist so hart gegen ihre Jungen, als wären es nicht ihre; es kümmert sie nicht, dass ihre Mühe umsonst war. 17 Denn Gott hat ihr die Weisheit versagt und hat ihr keinen Verstand zugeteilt. 18 Doch wenn sie auffährt, verlacht sie Ross und Reiter. 19 Kannst du dem Ross Kräfte geben oder seinen Hals zieren mit einer Mähne? 20 Kannst du es springen lassen wie die Heuschrecken? Schrecklich ist sein prächtiges Schnauben. 21 Es stampft auf den Boden und freut sich, mit Kraft zieht es aus, den Geharnischten entgegen. 22 Es spottet der Furcht und erschrickt nicht und flieht nicht vor dem Schwert. 23 Über ihm klirrt der Köcher und glänzen Spieß und Lanze. 24 Mit Donnern und Tosen fliegt es über die Erde dahin und lässt sich nicht halten beim Schall der Trompete. 25 Sooft die Trompete erklingt, wiehert es »Hui!« und wittert den Kampf von ferne, das Rufen der Fürsten und Kriegsgeschrei. 26 Fliegt der Habicht empor dank deiner Einsicht und breitet seine Flügel aus, dem Süden zu? 27 Fliegt der Adler auf deinen Befehl so hoch und baut sein Nest in der Höhe? 28 Auf Felsen wohnt er und nächtigt auf Zacken der Felsen und steilen Klippen. 29 Von dort schaut er aus nach Beute, und seine Augen sehen sie von ferne. 30 Seine Jungen gieren nach Blut, und wo Erschlagene liegen, da ist er. (Авак 1:8; Мт 24:28)