Йова 33 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 Ні, але ж послухай, Йове, мої слова і мою мову. 2 Отже, послухай, бо я відкрив свої уста, і мій язик заговорив. 3 Моє серце чисте від слів, а розум моїх уст розуміє чисте. 4 Божий дух мене створив, і дихання Вседержителя мене навчає. 5 Якщо можеш, то дай мені на це відповідь. Потерпи, стань ти проти мене і я проти тебе. 6 Ти утворений з глини, як і я, ми утворені з того самого. 7 Мій страх тебе не буде непокоїти, і моя рука не буде тяжка на тобі. 8 Тільки ти заговорив до моїх вух, я почув голос твоїх слів. 9 Тому що ти говориш: Я є чистий, я не згрішив, я ж є непорочний, бо я не вчинив беззаконня. 10 Він же знайшов вину проти мене, і вважає мене за ворога. 11 Він помістив мої ноги в колодки, і стеріг усі мої дороги. 12 Як же ти говориш: Я праведний, та Він мене не вислухав? Адже вічний є Той, Хто над смертними людьми! 13 Ти ж говориш: Чому Він не почув усі слова моєї правди? 14 Бо Господь раз заговорить, і вдруге — уві сні 15 чи в нічному повчанні, коли нападе часом на людей жахливий страх уві сні на ліжку. 16 Тоді Він відкриває розум людей — цими страхітливими видіннями налякав їх, 17 щоб відвернути людину від неправедності; його тіло Він врятував від падіння, — 18 пощадив його душу від смерті, щоб він не поліг у битві. 19 Знову ж Він докорив його хворобою на ліжку, і заціпеніло безліч його костей. 20 Будь-яку їжу пшениці не зможе він прийняти, а його душа бажатиме їжі, 21 аж доки не розкладеться його тіло, і покаже його оголені кості. 22 Його душа наблизилася до смерті, і його життя — в аді. 23 Якщо буде тисяча смертоносних ангелів, жоден з них його не уразить. Якщо пізнає серцем, щоб повернутися до Господа, сповістити ж людині своє засудження, показати його провину, 24 Він підтримає, щоб той не впав у смерть, і обновить його тіло, так як тиньк на стіні, кості ж його наповнить кістковим мозком. 25 Він пружним зробить його тіло, наче в немовляти, і відновить його зрілість між людьми. 26 Коли він помолиться до Господа, то буде сприйнятий Ним, і з чистим обличчям увійде з прославлянням. Адже Він поверне людям праведність. 27 Тоді людина так звинуватить сама себе, кажучи: Що я звершив, і не за справедливістю покарав мене за те, що я згрішив! 28 Спаси мою душу, щоб не піти в тління, і моє життя побачить світло! 29 Ось усе це з людиною чинить Сильний трьома дорогами. 30 Але спаси мою душу від смерті, щоб моє життя хвалило Його у світлі. 31 Почуй, Йове, і послухай мене! Замовкни, а я буду говорити! 32 Якщо є слова, відповіси мені. Заговори, бо я бажаю, щоб ти був оправданий. 33 Якщо ні, ти мене послухай. Мовчи, і я тебе навчу мудрості.

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft

1 Höre doch, Hiob, meine Rede und merke auf alle meine Worte! 2 Siehe, ich tue meinen Mund auf, und meine Zunge redet in meinem Munde. 3 Mein Herz spricht aufrichtige Worte, und meine Lippen reden lautere Erkenntnis. 4 Der Geist Gottes hat mich gemacht, und der Odem des Allmächtigen hat mir das Leben gegeben. 5 Kannst du, so antworte mir; rüste dich gegen mich und stelle dich. 6 Siehe, vor Gott bin ich wie du, und aus Lehm bin auch ich gemacht. (Йов 10:9) 7 Siehe, du brauchst vor mir nicht zu erschrecken, und mein Drängen soll nicht auf dir lasten. 8 Du hast geredet vor meinen Ohren, den Ton deiner Reden höre ich noch: 9 »Ich bin rein, ohne Missetat, unschuldig und habe keine Sünde. (Йов 16:17; Йов 27:6; Йов 31:1) 10 Siehe, Gott erfindet Vorwürfe wider mich, er betrachtet mich als seinen Feind; (Йов 13:24; Йов 19:11) 11 er hat meine Füße in den Block gelegt und hat acht auf alle meine Wege.« (Йов 13:27) 12 Siehe, darin hast du nicht recht, muss ich dir antworten; denn Gott ist mehr als ein Mensch. 13 Warum willst du mit ihm hadern, weil er auf Menschenworte nicht Antwort gibt? 14 Denn auf eine Weise redet Gott und auf eine zweite; nur beachtet man’s nicht. 15 Im Traum, im Nachtgesicht, wenn der Schlaf auf die Menschen fällt, wenn sie schlafen auf dem Bett, (Йов 4:12) 16 da öffnet er das Ohr der Menschen und schreckt sie auf und warnt sie, (Йов 36:10) 17 damit er den Menschen von seinem Vorhaben abwende und von ihm die Hoffart tilge 18 und bewahre seine Seele vor dem Verderben und sein Leben vor des Todes Geschoss. 19 Auch warnt er ihn durch Schmerzen auf seinem Bett und durch heftigen Kampf in seinen Gliedern, 20 dieses Leben verleidet ihm das Brot, seiner Kehle die Lieblingsspeise. 21 Sein Fleisch schwindet dahin, dass man’s nicht ansehen kann, und seine Knochen stehen heraus, dass man lieber wegsieht; 22 so nähert er sich der Grube und sein Leben den Toten. 23 Kommt dann zu ihm ein Engel, ein Mittler, einer aus tausend, kundzutun dem Menschen, was für ihn recht ist, 24 so wird er ihm gnädig sein und sagen: »Erlöse ihn, dass er nicht hinunterfahre zu den Toten; denn ich habe ein Lösegeld gefunden. (Пс 49:8) 25 Sein Fleisch blühe wieder wie in der Jugend, und er soll wieder jung werden.« (Пс 103:5) 26 Er wird Gott bitten und der wird ihm Gnade erweisen und wird ihn sein Antlitz sehen lassen mit Freuden und wird dem Menschen seine Gerechtigkeit zurückgeben. 27 Er wird vor den Leuten lobsingen und sagen: »Ich hatte gesündigt und das Recht verkehrt, aber es ist mir nicht vergolten worden. 28 Gott hat mich erlöst, dass ich nicht hinfahre zu den Toten, sondern mein Leben das Licht sieht.« 29 Siehe, das alles tut Gott zwei- oder dreimal mit einem jeden, 30 dass er sein Leben zurückhole von den Toten und erleuchte ihn mit dem Licht der Lebendigen. (Пс 56:14; Пс 103:4; Пс 116:9) 31 Merk auf, Hiob, und höre mir zu und schweige, damit ich reden kann! 32 Hast du aber etwas zu sagen, so antworte mir. Sage an, ich will dir gern recht geben! 33 Hast du aber nichts, so höre mir zu und schweige; ich will dich Weisheit lehren.