Йова 13 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 Ось це побачило моє око і почуло моє вухо. 2 І знаю те, що і ви знаєте, і я не є дурніший за вас. 3 Ні, але ж я говоритиму до Господа, оскаржу перед Ним, якщо бажає. 4 Ви ж — неправедні лікарі й усі лікарі хвороб. 5 Нехай буде, щоб ви мовчали, і це вам стане мудрістю. 6 Послухайте звинувачення моїх уст, і сприйміть суд моїх губ. 7 Чому не говорите перед Господом, а говорите перед Ним лукаве? 8 Чи ви ухиляєтеся? Ви ж самі стали суддями. 9 Добре ж, якщо би дослідив вас. Бо хіба ви, чинячи все, пристали до Нього, — 10 далеко не менше звинуватить вас. Якщо ж і потай зважаєте на обличчя, 11 чи не Його страхи закрутять вами, а страх від Нього не нападе на вас? 12 Ваша хвалькуватість стане подібною до попелу, тіло ж — глиняним посудом. 13 Замовкніть, щоб я говорив, і спочину від гніву, 14 взявши моє тіло в зуби, а мою душу покладу в руку. 15 Якщо на мене Сильний покладе руку, оскільки і почав, скажу і оскаржу перед Ним. 16 І це мені буде на спасіння, бо перед Нього не ввійде омана. 17 Послухайте, послухайте мої слова! Бо сповіщу вам, які слухаєте! 18 Ось я є близько мого суду, я знаю, що виявлюся праведним. 19 Адже хто є той, який змагатиметься зі мною? Бо тепер замовкну і зникну. 20 Дві речі хай мені будуть. Тоді не сховаюся від Твого обличчя. 21 Відніми від мене руку, а Твій страх хай мене не жахає. 22 Тоді Ти закличеш, і я Тебе послухаю, чи Ти скажеш, і я дам Тобі відповідь. 23 Які є мої гріхи і мої беззаконня? Повчи мене, які вони є! 24 Чому Ти ховаєшся від мене, вважаєш мене Твоїм противником? 25 Чи Ти боятимешся, наче листок, порушуваний вітром, чи спротивишся мені, наче траві, яку несе вітер? 26 Адже Ти написав проти мене зло, Ти ж мене оточив гріхом молодості, 27 помістив мої ноги в колодки, Ти ж стеріг усі мої діла, дійшов Ти до підошов моїх ніг. 28 Я наче те, що старіється, подібно до бурдюка, чи так, як одяг, поїдений міллю.

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft

1 Siehe, das hat alles mein Auge gesehen und mein Ohr gehört, und ich hab’s verstanden. 2 Was ihr wisst, das weiß ich auch, und ich bin nicht geringer als ihr. 3 Doch ich wollte gern zu dem Allmächtigen reden und wollte rechten mit Gott. 4 Aber ihr seid Lügentüncher und seid alle unnütze Ärzte. 5 Wollte Gott, dass ihr geschwiegen hättet, so wäret ihr weise geblieben. (Прип 17:28) 6 Hört doch, wie ich mich verantworte, und merkt auf die Streitsache, von der ich rede! 7 Wollt ihr Gott verteidigen mit Unrecht und Trug für ihn reden? 8 Wollt ihr für ihn Partei ergreifen? Wollt ihr Gottes Sache vertreten? 9 Wird’s euch auch wohlgehen, wenn er euch verhören wird? Meint ihr, dass ihr ihn täuschen werdet, wie man einen Menschen täuscht? 10 Er wird euch hart zurechtweisen, wenn ihr heimlich Partei ergreift. 11 Werdet ihr euch nicht entsetzen, wenn er sich erhebt, und wird sein Schrecken nicht über euch fallen? 12 Was ihr zu bedenken gebt, sind Sprüche aus Asche; eure Bollwerke werden zu Lehmhaufen. 13 Schweigt still und lasst mich reden; es komme über mich, was da will. 14 Was soll ich mein Fleisch mit meinen Zähnen festhalten und mein Leben aufs Spiel setzen? 15 Siehe, auch wenn er mich umbringt, warte ich auf ihn; fürwahr, ich will meine Wege vor ihm verantworten. 16 Auch das muss mir zum Heil sein; denn es kommt kein Ruchloser vor ihn. 17 Hört meine Rede und was ich darlege, mit euren Ohren! 18 Siehe, ich bin zum Rechtsstreit gerüstet; ich weiß, dass ich recht behalten werde. 19 Wer ist, der mit mir rechten könnte? Denn dann wollte ich schweigen und zugrunde gehen. 20 Nur zweierlei tu mir nicht, so will ich mich vor dir nicht verbergen: 21 Lass deine Hand fern von mir sein, und dein Schrecken erschrecke mich nicht; (Йов 9:34) 22 dann rufe, ich will dir antworten, oder ich will reden, dann antworte du mir! 23 Wie groß ist meine Schuld und Sünde? Lass mich wissen meine Übertretung und Sünde. 24 Warum verbirgst du dein Antlitz und hältst mich für deinen Feind? (Йов 19:11) 25 Willst du ein verwehendes Blatt schrecken und einen dürren Halm verfolgen, 26 dass du so Bitteres über mich verhängst und über mich bringst die Sünden meiner Jugend? (Пс 25:7) 27 Du hast meinen Fuß in den Block gelegt und hast acht auf alle meine Pfade und zeichnest meine Fußstapfen nach, 28 der ich doch wie Moder vergehe und wie ein Kleid, das die Motten fressen.