Буття 13 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 Тож пішов Аврам з Єгипту в пустелю, — він сам, його дружина й усе, що його, а разом з ним і Лот. 2 Аврам був дуже багатим на худобу і на срібло та золото. 3 І прибув туди, звідки прийшов, — до Бетелю в пустелю, на місце, де раніше стояв його намет, — між Бетелем і Анґеєм, — 4 до місцевості, де перед тим спорудив жертовник, і там Аврам прикликав Ім’я Господа. 5 І Лот, який ішов з Аврамом, мав овець, волів і намети. 6 І не вміщала їх земля, щоб жили разом, оскільки їхнє майно було велике, тож не могли жити разом. 7 І зчинилася бійка між пастухами худоби Аврама і між пастухами худоби Лота. А жили тоді на цій землі ханаанці та ферезейці. 8 Тоді Аврам сказав Лотові: Хай не буде незгоди між мною і тобою, між моїми пастухами й твоїми пастухами, адже ми — близькі родичі. 9 Хіба ж не вся земля перед тобою? Відділися від мене. Якщо ти — ліворуч, то я — праворуч; якщо ж ти — праворуч, то я — ліворуч. 10 Лот, підвівши свої очі, побачив усю Йорданську околицю, що вся вона, перед тим, як Бог знищив Содом та Гоморру, була зрошена водою, як Божий рай, як Єгипетська земля, — та околиця, що на підході до Сиґора! 11 І обрав собі Лот усю Йорданську околицю. Тож помандрував Лот зі сходу, і вони розлучилися один з одним. 12 Аврам оселився в землі Ханаанській, а Лот оселився в місті, в околицях, і замешкав у Содомі. 13 Люди, які жили в Содомі, були дуже лихими та грішними перед Богом. 14 І сказав Бог Аврамові після того, як Лот відділився від нього: Підведи свої очі й поглянь з того місця, де ти є тепер, на північ і південь, на схід і на захід. 15 Бо всю землю, яку ти бачиш, Я навіки дам її тобі й твоєму потомству. 16 І зроблю твоє потомство, як пісок землі, — якщо хтось зможе перерахувати піщинки землі, то й твоє потомство буде пораховане. 17 Уставши, пройдися по землі, пройди її в довжину і в ширину, бо Я дам її тобі. 18 Згорнувши намети, Аврам пішов і оселився біля мамврійського дуба, який був у Хевроні, і збудував там жертовник Господу.

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft

Abram und Lot trennen sich

1 So zog Abram herauf aus Ägypten mit seiner Frau und mit allem, was er hatte, und Lot mit ihm ins Südland. 2 Abram aber war sehr reich an Vieh, Silber und Gold. 3 Und er zog immer weiter vom Südland bis nach Bethel, an die Stätte, wo zuerst sein Zelt war, zwischen Bethel und Ai, 4 eben an den Ort, wo er früher den Altar errichtet hatte. Dort rief er den Namen des HERRN an. (Бут 12:8) 5 Lot aber, der mit Abram zog, hatte auch Schafe und Rinder und Zelte. 6 Und das Land konnte es nicht ertragen, dass sie beieinander wohnten; denn ihre Habe war groß und sie konnten nicht beieinander wohnen. 7 Und es war immer Zank zwischen den Hirten von Abrams Vieh und den Hirten von Lots Vieh. Es wohnten auch zu der Zeit die Kanaaniter und Perisiter im Lande. 8 Da sprach Abram zu Lot: Es soll kein Zank sein zwischen mir und dir und zwischen meinen und deinen Hirten; denn wir sind Brüder. 9 Steht dir nicht alles Land offen? Trenne dich doch von mir! Willst du zur Linken, so will ich zur Rechten, oder willst du zur Rechten, so will ich zur Linken. 10 Da hob Lot seine Augen auf und sah die ganze Gegend am Jordan, dass sie wasserreich war. Denn bevor der HERR Sodom und Gomorra vernichtete, war sie bis nach Zoar hin wie der Garten des HERRN, gleichwie Ägyptenland. (Бут 2:8) 11 Da erwählte sich Lot die ganze Gegend am Jordan und zog nach Osten. Also trennte sich ein Bruder von dem andern, 12 sodass Abram wohnte im Lande Kanaan und Lot in den Städten jener Gegend. Und Lot zog mit seinen Zelten bis nach Sodom. 13 Aber die Leute zu Sodom waren böse und sündigten sehr wider den HERRN. (Бут 18:20; Бут 19:4)

Der Herr wiederholt seine Verheißung an Abram

14 Als nun Lot sich von Abram getrennt hatte, sprach der HERR zu Abram: Hebe deine Augen auf und sieh von der Stätte aus, wo du bist, nach Norden, nach Süden, nach Osten und nach Westen. 15 Denn all das Land, das du siehst, will ich dir geben und deinen Nachkommen ewiglich. (Бут 12:7) 16 Und ich will deine Nachkommen machen wie den Staub auf Erden. Kann ein Mensch den Staub auf Erden zählen, der wird auch deine Nachkommen zählen. (Бут 28:14; Чис 23:10; 1Цар 4:20) 17 Darum mach dich auf und durchzieh das Land in die Länge und Breite, denn dir will ich’s geben. 18 Und Abram zog weiter mit seinem Zelt und kam und wohnte im Hain Mamre, der bei Hebron ist, und baute dort dem HERRN einen Altar. (Бут 14:13; Бут 14:24)