Буття 12 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 І сказав Господь Аврамові: Вийди зі своєї землі й зі свого роду, і з дому свого батька — в землю, котру тобі покажу. 2 І зроблю тебе великим народом, і поблагословлю тебе, звеличу твоє ім’я, — і ти будеш благословенним. 3 Я поблагословлю тих, які благословляють тебе, а тих, які проклинають тебе, — прокляну; і благословенні будуть в тобі всі племена землі. 4 І пішов Аврам, як і звелів йому Господь, а з ним пішов Лот. Аврамові було сімдесят п’ять років, коли він вийшов із Харана. 5 Аврам взяв свою дружину Сару і Лота — сина свого брата, і все їхнє майно, котре надбали, і всяку душу, яку придбали в Харані, і вийшли, щоб іти до Ханаанської землі; і вони прибули в Ханаанську землю; 6 і Аврам пройшовся тією землею по її довжині — аж до місця Сихем, до високого дуба. А жили тоді на [тій] землі ханаанці. 7 І з’явився Господь Аврамові та сказав йому: Твоєму потомству дам цю землю. І збудував там Аврам жертовник Господеві, Який йому з’явився. 8 А звідти він вирушив до гори на схід від Бетелю і поставив там свій намет: Бетель — на захід, а на схід — Анґе. І збудував там жертовник Господу, і прикликав Ім’я Господнє. 9 І піднявся Аврам, і пішовши, отаборився в пустелі. 10 Та на землі настав голод. Тож пішов Аврам до Єгипту, щоб там жити, бо на землі запанував голод. 11 Сталося, коли наблизився Аврам, щоб увійти до Єгипту, то сказав Аврам своїй дружині Сарі: Я знаю, що ти жінка вродлива. 12 І станеться, коли побачать тебе єгиптяни, то скажуть: Вона його дружина; і вб’ють мене, а тебе залишать. 13 Тому говори так: Я його сестра. Щоб мені було добре через тебе і щоб живою була моя душа через тебе. 14 Сталося, коли ввійшов Аврам у Єгипет, то побачили єгиптяни його жінку, яка була дуже гарна. 15 І побачили її вельможі фараона, і розхвалили її перед фараоном, і ввели її до фараонового дому. 16 Тож через неї Аврамові поводилося добре; і були в нього вівці, телята й осли, раби та рабині, мули й верблюди. 17 І покарав Бог фараона і його дім великими та тяжкими карами — через Сару, Аврамову дружину. 18 Тож фараон, покликавши Аврама, сказав: Що ж це ти мені зробив? Чому не сказав мені, що вона — твоя дружина? 19 Навіщо сказав ти: Вона — моя сестра? Тож я взяв її собі за дружину. І ось тепер твоя дружина перед тобою: забирай та йди геть! 20 І наказав фараон мужам щодо Аврама, аби провели його, дружину його, усе, що було в нього, і Лота з ним.

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft

Abrams Berufung und Zug nach Kanaan

1 Und der HERR sprach zu Abram: Geh aus deinem Vaterland und von deiner Verwandtschaft und aus deines Vaters Hause in ein Land, das ich dir zeigen will. (Чис 23:9; Дії 7:3; Євр 11:8) 2 Und ich will dich zum großen Volk machen und will dich segnen und dir einen großen Namen machen, und du sollst ein Segen sein. (Бут 24:1; Бут 24:35; Пс 72:17) 3 Ich will segnen, die dich segnen, und verfluchen, die dich verfluchen; und in dir sollen gesegnet werden alle Geschlechter auf Erden. (Бут 18:18; Бут 22:18; Бут 26:4; Бут 28:14; Дії 3:25; Гал 3:8)

Бут 18:18Бут 22:18Бут 26:4Бут 28:14Дії 3:25Гал 3:8

4 Da zog Abram aus, wie der HERR zu ihm gesagt hatte, und Lot zog mit ihm. Abram aber war fünfundsiebzig Jahre alt, als er aus Haran zog. 5 So nahm Abram Sarai, seine Frau, und Lot, seines Bruders Sohn, mit aller ihrer Habe, die sie gewonnen hatten, und die Leute, die sie erworben hatten in Haran, und zogen aus, um ins Land Kanaan zu gehen. Und sie kamen in das Land, 6 und Abram durchzog das Land bis an die Stätte bei Sichem, bis zur Eiche More; es wohnten aber zu der Zeit die Kanaaniter im Lande. (Бут 35:4; ІНав 24:25) 7 Da erschien der HERR dem Abram und sprach: Deinen Nachkommen will ich dies Land geben. Und er baute dort einen Altar dem HERRN, der ihm erschienen war. (Бут 13:15; Бут 15:18; Бут 17:8; Бут 35:12; Вих 6:4; Вих 6:8; Вих 32:13; ІНав 21:43; Дії 7:5)

Бут 13:15Бут 15:18Бут 17:8Бут 35:12Вих 6:4Вих 6:8Вих 32:13ІНав 21:43Дії 7:5

8 Danach brach er von dort auf ins Gebirge östlich von Bethel und schlug sein Zelt auf, sodass er Bethel im Westen und Ai im Osten hatte, und baute dort dem HERRN einen Altar und rief den Namen des HERRN an. (Бут 4:26) 9 Danach zog Abram immer weiter bis ins Südland.

Abram und Sarai in Ägypten

10 Es kam aber eine Hungersnot in das Land. Da zog Abram hinab nach Ägypten, dass er sich dort als ein Fremdling aufhielte; denn der Hunger war groß im Lande. (Бут 20:1; Бут 26:7) 11 Und als er nahe an Ägypten war, sprach er zu Sarai, seiner Frau: Siehe, ich weiß, dass du eine schöne Frau bist. 12 Wenn dich nun die Ägypter sehen, so werden sie sagen: Das ist seine Frau, und werden mich umbringen und dich leben lassen. 13 So sage doch, du seist meine Schwester, auf dass mir’s wohlgehe um deinetwillen und ich am Leben bleibe um deinetwillen. 14 Als nun Abram nach Ägypten kam, sahen die Ägypter, dass seine Frau sehr schön war. 15 Und die Großen des Pharao sahen sie und priesen sie vor ihm. Da wurde sie in das Haus des Pharao gebracht. 16 Und er tat Abram Gutes um ihretwillen; und er bekam Schafe, Rinder, Esel, Knechte und Mägde, Eselinnen und Kamele. 17 Aber der HERR plagte den Pharao und sein Haus mit großen Plagen um Sarais, Abrams Frau, willen. 18 Da rief der Pharao Abram zu sich und sprach zu ihm: Warum hast du mir das angetan? Warum sagtest du mir nicht, dass sie deine Frau ist? 19 Warum sprachst du denn: Sie ist meine Schwester, sodass ich sie mir zur Frau nahm? Und nun siehe, da hast du deine Frau; nimm sie und zieh hin. 20 Und der Pharao bestellte Leute um seinetwillen, dass sie ihn geleiteten und seine Frau und alles, was er hatte.