І.Навина 23 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 І сталося, що через багато днів після того, як Господь дав Ізраїлеві спокій від усіх їхніх навколишніх ворогів, Ісус став дуже старим, досягнув похилого віку. 2 Тож Ісус скликав усіх ізраїльських синів, їхню раду старійшин, їхніх князів, їхніх писарів і їхніх суддів, і сказав їм: Я зістарився і досягнув похилого віку. 3 Ви ж побачили те, що вчинив Господь, ваш Бог, усім цим народам перед вашим обличчям, бо Господь, ваш Бог, Він Той, Хто воював за вас. 4 Гляньте, що я передав вам, — народи, які залишилися, вони вам у спадок, вашим племенам! Від Йордану, — усі народи, які я вигубив, — і від Великого моря на заході сонця буде ваша границя. 5 І Господь, ваш Бог, Він вигубить їх з-перед вашого обличчя, аж доки не загинуть, і нашле на них диких звірів, аж доки не вигубить їх і їхніх царів з-перед вашого обличчя, і успадкуєте їхню землю, як і сказав вам Господь, ваш Бог. 6 Отже, будьте дуже мужніми, щоби зберігати і чинити все, що написане в книзі закону Мойсея, аби не звернули ви направо чи наліво, 7 щоб ви не ввійшли до цього народу, який залишився, і імена їхніх богів не будуть називати посеред вас, не поклонятиметеся їм і не служитимете їм, 8 але пристанете серцем до Господа, вашого Бога, — як ви і чинили до цього дня. 9 І Господь вигубив їх — великі й сильні народи — з-перед вашого обличчя, і щодо вас, то ніхто не повстав проти вас аж до цього дня. 10 Один із вас проганяв тисячі, бо Господь, ваш Бог, воював за вас, як вам і сказав. 11 Тож ви продовжуватимете сильно любити Господа, вашого Бога. 12 Однак, якщо відступите і підете до цих позосталих народів, які з вами, поженитеся з ними, змішаєтеся з ними, і вони з вами, 13 то знайте, що Господь не продовжуватиме винищувати ці народи з-перед вашого обличчя, і вони будуть для вас пасткою, на спотикання та цвяхами у ваших п’ятах, і колючками у ваших очах, аж доки не загинете із цієї доброї землі, яку вам дав Господь, ваш Бог. 14 Я ж відходжу дорогою, як і всі, які на землі, і знайте серцем вашим і душею вашою, що не пропало жодне слово з усіх слів, які сказав Господь, ваш Бог, щодо всього, що стосується до нас, не втрачено з них нічого. 15 І буде, що так, як прийшли на нас усі добрі слова, які нам сказав Господь, так наведе Господь Бог на нас усі погані слова, аж доки не вигубить нас із цієї доброї землі, яку дав нам Господь, 16 коли ви порушите завіт Господа, вашого Бога, який Він вам заповів, і, пішовши, служитимете іншим богам, і їм поклонятиметеся.

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft

Josuas letzte Vermahnung

1 Und nach langer Zeit, als der HERR Israel Ruhe gegeben hatte vor allen seinen Feinden ringsumher und Josua nun alt und hochbetagt war, (ІНав 13:1; ІНав 21:44) 2 berief er ganz Israel, seine Ältesten, Häupter, Richter und Amtleute und sprach zu ihnen: Ich bin alt und hochbetagt, (ІНав 24:1) 3 und ihr habt alles gesehen, was der HERR, euer Gott, getan hat an allen diesen Völkern vor euch her; denn der HERR, euer Gott, hat selber für euch gestritten. 4 Seht, ich habe euch diese Völker, die noch übrig waren, durchs Los zugeteilt, einem jeden Stamm sein Erbteil, vom Jordan an alle Völker, die ich ausgerottet habe, bis zum großen Meer, wo die Sonne untergeht. 5 Und der HERR, euer Gott, wird sie vor euch ausstoßen und vor euch vertreiben, und ihr werdet ihr Land in Besitz nehmen, wie euch der HERR, euer Gott, zugesagt hat. 6 So seid nun ganz getrost, dass ihr haltet und tut alles, was geschrieben steht im Gesetzbuch des Mose, und nicht davon weicht, weder zur Rechten noch zur Linken, (Повт 5:32; ІНав 1:7) 7 auf dass ihr euch nicht mengt unter diese Völker, die noch übrig sind bei euch, und nicht anruft noch schwört bei dem Namen ihrer Götter noch ihnen dient noch sie anbetet, (Вих 23:13; Вих 23:24) 8 sondern dem HERRN, eurem Gott, anhangt, wie ihr bis auf diesen Tag getan habt. 9 Der HERR hat vor euch große und mächtige Völker vertrieben, und niemand hat euch widerstanden bis auf diesen Tag. (Лев 26:8; ІНав 24:18) 10 Ein Einziger von euch jagt tausend; denn der HERR, euer Gott, streitet für euch, wie er euch zugesagt hat. 11 Darum achtet ernstlich darauf um eures Lebens willen, dass ihr den HERRN, euren Gott, lieb habt. (Повт 6:5; ІНав 22:5) 12 Denn wenn ihr euch abwendet und diesen Völkern, die noch übrig sind, anhangt und euch mit ihnen verheiratet, dass ihr euch unter sie mengt und sie sich unter euch, (Вих 34:16; Повт 7:3) 13 so wisst, dass der HERR, euer Gott, nicht mehr diese Völker vor euch vertreiben wird, sondern sie werden euch zum Fallstrick und Netz werden und zur Geißel an euren Seiten und zum Stachel in euren Augen, bis ihr ausgerottet seid aus diesem guten Land, das euch der HERR, euer Gott, gegeben hat. (Чис 33:55; Повт 7:16; Суд 2:3) 14 Siehe, ich gehe heute dahin wie alle Welt; und ihr sollt wissen von ganzem Herzen und von ganzer Seele, dass nichts dahingefallen ist von all den guten Worten, die der HERR, euer Gott, euch zugesagt hat. Es ist alles gekommen und nichts dahingefallen. (ІНав 21:45) 15 Wie nun all das gute Wort gekommen ist, das der HERR, euer Gott, euch zugesagt hat, so wird der HERR auch über euch kommen lassen all das böse Wort, bis er euch vertilgt hat aus diesem guten Lande, das euch der HERR, euer Gott, gegeben hat. (Повт 28:15) 16 Wenn ihr übertretet den Bund des HERRN, eures Gottes, den er euch geboten hat, und hingeht und andern Göttern dient und sie anbetet, so wird der Zorn des HERRN über euch entbrennen, und ihr werdet bald ausgerottet sein aus dem guten Land, das er euch gegeben hat.