Ісаї 9:1 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 Народ, який ходить у темряві, погляньте на велике світло! Ви, котрі живете в країні та в тіні смерті, — на вас засяє світло. 2 Безліч народу, який Ти вивів у Твоїй радості, і він веселитиметься перед Тобою, як ті, хто радіє в жнива, і як ті, хто ділить здобич. 3 Тому що буде забране ярмо, що лежить на них, і палиця, що на їхній шиї. Адже Господь розбив палицю тих, які вимагають, як у дні Мадіяма, 4 бо вони заплатять за будь-який одяг, зібраний оманою, і одяг зі зміною, і вони бажатимуть, якщо були спалені вогнем. 5 Адже дитина нам народилася, і нам даний був син, якого влада була на його плечах, і його ім’я буде: Ангел великої поради. Адже Я наведу мир на володарів, мир і здоров’я для нього. 6 Його влада велика, і його мирові немає меж — на престолі Давида та його царстві, щоб зробити його прямим і підняти його в праведності та в суді відтепер і до віку часу. Ревність Господа Саваота це зробить! 7 Господь послав смерть на Якова, і вона прийшла на Ізраїль, 8 і пізнає весь народ Єфрема, і ті, які перебувають у Самарії з гордістю і високим серцем, — ті, хто каже: 9 Цегляні стіни впали, але давайте висічемо каміння, зрубаємо сикомори та кедри і збудуємо собі башту. 10 І Бог розіб’є тих, хто повстає проти гори Сіон, і розіб’є ворогів, 11 Сирію — зі сходу сонця і греків — із заходу сонця, які пожирають Ізраїль усіма устами. І після всього цього не відвернувся гнів, але рука Господа ще піднесена. 12 І народ не відвернувся, аж доки не був зранений, і не шукали Господа. 13 І Господь забрав у Ізраїля голову і хвіст, великого і малого в один день: 14 старця і тих, які поважають особу, — це — голова, і пророка, який навчає беззаконня, — це хвіст. 15 І буде, що ті, котрі, зводячи, називають цей народ блаженним, і зведуть, щоб їх пожерти. 16 Через це над їхніми молодими Бог не радітиме, їхніх сиріт і їхніх вдів не помилує, бо всі беззаконні та лиходії, і всякі уста говорять неправедне. І після всього цього не відвернувся гнів, але рука Господа ще піднесена. 17 І беззаконня розгориться, як вогонь, і, як суха трава, буде пожерте вогнем. І запалає в хащах лісу, і пожере все те, що довкола пагорбів. 18 Через гнів Господньої люті згоріла вся земля, і буде народ, наче спалений вогнем. Людина не помилує свого брата, 19 але зверне направо, бо голодуватиме, і їстиме зліва, і людина не насититься, споживаючи плоть своєї сили. 20 Адже Манасія їстиме Єфрема, Єфрем же — Манасію, бо разом воюватимуть проти Юди. І після всього цього не відвернувся гнів, але рука Господа ще піднесена.

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft

Der Friedefürst wird verheißen

1 Das Volk, das im Finstern wandelt, sieht ein großes Licht, und über denen, die da wohnen im finstern Lande, scheint es hell. (Іс 60:2; Мт 4:16; Лк 1:79) 2 Du weckst lauten Jubel, du machst groß die Freude. Vor dir freut man sich, wie man sich freut in der Ernte, wie man fröhlich ist, wenn man Beute austeilt.^[1] 3 Denn du hast ihr drückendes Joch, die Jochstange auf ihrer Schulter und den Stecken ihres Treibers zerbrochen wie am Tage Midians. (Суд 7:12; Іс 10:26; Іс 14:5; Іс 14:25)

Суд 7:12Іс 10:26Іс 14:5Іс 14:25

4 Denn jeder Stiefel, der mit Gedröhn dahergeht, und jeder Mantel, durch Blut geschleift, wird verbrannt und vom Feuer verzehrt. 5 Denn uns ist ein Kind geboren, ein Sohn ist uns gegeben, und die Herrschaft ist auf seiner Schulter; und er heißt Wunder-Rat, Gott-Held, Ewig-Vater, Friede-Fürst; (Іс 7:14; Іс 22:22; Мих 5:1; Мих 5:4)

Іс 7:14Іс 22:22Мих 5:1Мих 5:4

6 auf dass seine Herrschaft groß werde und des Friedens kein Ende auf dem Thron Davids und in seinem Königreich, dass er’s stärke und stütze durch Recht und Gerechtigkeit von nun an bis in Ewigkeit. Solches wird tun der Eifer des HERRN Zebaoth. (2Сам 7:12; Пс 72:1; Іс 11:4; Єр 23:5; Лк 1:32)

2Сам 7:12Пс 72:1Іс 11:4Єр 23:5Лк 1:32

Gottes Gericht über das Nordreich

7 Der Herr hat ein Wort gesandt zu Jakob, und es ist in Israel niedergefallen, 8 dass alles Volk es innewerde, Ephraim und die Bürger Samarias, die da sagen in Hochmut und stolzem Sinn: 9 Ziegelsteine sind gefallen, aber wir wollen’s mit Quadern wieder bauen. Man hat Maulbeerbäume abgehauen, aber wir wollen Zedern an ihre Stelle setzen. 10 Doch der HERR machte stark gegen sie ihre Bedränger, nämlich Rezin, und ihre Feinde stachelte er auf, 11 die Aramäer von vorn und die Philister von hinten, und sie fraßen Israel mit vollem Maul. Bei all dem kehrte sich sein Zorn nicht ab, seine Hand ist noch ausgereckt. (Іс 5:25) 12 Aber das Volk kehrte nicht um zu dem, der es schlug, und fragte nicht nach dem HERRN Zebaoth. 13 Darum hieb der HERR von Israel Kopf und Schwanz ab, Ast und Stumpf, auf einen Tag. (Іс 10:33; Іс 19:15) 14 Die Ältesten und die Vornehmen sind der Kopf, die Propheten aber, die falsch lehren, sind der Schwanz. 15 Denn die Leiter dieses Volks wurden Verführer, und die sich leiten ließen, wurden verwirrt. (Іс 3:12) 16 Darum kann sich der Herr über ihre junge Mannschaft nicht freuen noch ihrer Waisen und Witwen sich erbarmen; denn sie sind allzumal gottlos und böse, und aller Mund redet Torheit. Bei all dem kehrte sich sein Zorn nicht ab, seine Hand ist noch ausgereckt. (Іс 5:25) 17 Denn die Bosheit loderte wie Feuer und verzehrte Dornen und Disteln; sie zündete den dichten Wald an, der aufging im hohen Rauch. 18 Im Zorn des HERRN Zebaoth verbrannte das Land, und das Volk wurde ein Fraß des Feuers; keiner schonte den andern. 19 Sie verschlangen zur Rechten und litten Hunger; sie fraßen zur Linken und wurden doch nicht satt. Ein jeder fraß das Fleisch seines Arms, 20 Manasse den Ephraim, Ephraim den Manasse, und sie beide miteinander gegen Juda. Bei all dem kehrte sich sein Zorn nicht ab, seine Hand ist noch ausgereckt. (Іс 5:25)