Ісаї 8 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 І сказав мені Господь: Візьми собі великий лист нового сувою і напиши на ній людським писальцем: Швидко зробити грабунок здобичі, бо насуває! 2 І Моїми свідками зроби вірних людей — Урію і Захарію, сина Варахія. 3 І я ввійшов до пророчиці, і вона завагітніла та народила сина. І Господь сказав мені: Дай йому ім’я: Швидко пограбуй, швидко захопи! 4 Тому що перш, ніж дитина навчиться кликати батька чи матір, буде проведене військо Дамаска і здобич Самарії перед царем ассирійців. 5 І Господь продовжив до мене ще говорити: 6 Через те, що цей народ не забажав води Сілоаму, яка приходить тихо, але бажає мати Раасона і сина Ромелія царем над вами, 7 через це ось наводить Господь на вас воду сильної і великої ріки — царя ассирійців і його славу. І він піде на всяку вашу долину, перейде по всякому вашому мурі 8 і забере з Юдеї людину, яка здатна підняти голову чи спроможна щось звершити. І його табір буде достатнім для того, щоб заповнити ширину твоєї країни. З нами Бог. 9 Знайте, народи, і підкоряйтеся, почуйте аж до кінців землі! Сильні, підкоряйтеся! Бо якщо знову станете сильними, будете повторно підкорені. 10 І Господь зруйнує ту раду, яку вчините, і слово, яке тільки скажете, не залишиться у вас, бо з нами Господь Бог. 11 Так говорить Господь: Сильною рукою не слухаються йти дорогою цього народу, кажучи: 12 Щоб часом ви не сказали тверде! Однак усе, що скаже цей народ, є твердим, та його страху ви не злякаєтеся і не збентежитеся. 13 Господа — Його святіть! І Він буде для тебе страхом! 14 І якщо будеш надіятися на Нього, буде тобі на освячення, і не зустрінетеся з Ним, як з каменем спотикання, ні як з каменем падіння. А дім Якова — у пастці, і в ямі ті, хто перебуває в Єрусалимі. 15 Через це серед них численні знеможуть, упадуть і будуть знищені, а люди, які є в безпеці, зблизяться та будуть схоплені. 16 Тоді явними будуть ті, хто запечатує закон, щоб не навчитися. 17 І скаже: Почекаю Бога, Який відвертає Своє обличчя від дому Якова, і буду надіятися на Нього. 18 Ось я і діти, яких мені дав Бог! — і буде на ознаки і чудеса в Ізраїлі від Господа Саваота, Який живе на горі Сіон. 19 І якщо нам скажуть: Шукайте тих, які голосять із землі, та ворожбитів, тих, хто марне говорить, які віщають із черева! То хіба народові не до свого Бога звертатися? Чому допитують мертвих про живих? 20 Адже Він дав закон як допомогу, щоб не сказали подібного до цього слова, щодо якого немає дару, аби дати за нього. 21 І на вас прийде тяжкий голод, і буде, що як тільки зголоднієте, то засмутитеся і погано заговорите до володаря і до божків. І вони поглянуть на небо вгору, 22 і поглянуть на землю вниз, і ось пригноблення, утиски, темрява і труднощі, — збентеження і темрява, щоб не бачити. 23 Та не буде в збентеженні до часу той, хто є в тісноті. Це роби в першу чергу, роби швидко, країно Завулона, земле Нефталима, дорога моря і решта, хто живе на узбережжі та на другому боці Йордану, Галілея народів, частина Юдеї!

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft

Der Sohn des Propheten als Zeichen des Gerichts über Aram und Israel

1 Und der HERR sprach zu mir: Nimm dir eine große Tafel und schreib darauf mit unauslöschlicher Schrift: Raubebald-Eilebeute! (Іс 30:8) 2 Und ich will mir als treue Zeugen nehmen den Priester Uria und Secharja, den Sohn Jeberechjas. 3 Und ich ging zu der Prophetin; die ward schwanger und gebar einen Sohn. Und der HERR sprach zu mir: Nenne ihn Raubebald-Eilebeute! 4 Denn ehe der Knabe rufen kann: Lieber Vater! Liebe Mutter!, wird man den Reichtum von Damaskus und die Beute aus Samaria vor den König von Assyrien tragen. (2Цар 16:9; 2Цар 17:6; Іс 7:16)

Das Gericht über Juda und die Völker

5 Und der HERR redete weiter mit mir und sprach: 6 Weil dies Volk verachtet die Wasser von Siloah, die still dahinfließen, und Freude hat an Rezin und dem Sohn Remaljas, 7 darum wird der Herr über sie kommen lassen die starken und vielen Wasser des Stromes, nämlich den König von Assyrien und alle seine Macht. Der Strom wird alle seine Kanäle überfluten und über alle seine Ufer treten. 8 Und er wird einbrechen in Juda und es überschwemmen und überfluten, bis er den Menschen an den Hals reicht. Und seine ausgebreiteten Flügel werden dein Land füllen, so weit es ist, o Immanuel^[1]. (Іс 7:14) 9 Tobet, ihr Völker, und erschreckt! Höret’s alle, die ihr in fernen Landen seid! Rüstet euch und erschreckt; rüstet euch und erschreckt! 10 Beschließt einen Plan – es wird nichts draus werden; beredet euch – es wird nicht zustande kommen! Denn hier ist Immanuel^[2]. 11 Denn so sprach der HERR zu mir, als seine Hand über mich kam und er mich davon abhielt, den Weg dieses Volks zu wandeln: 12 Ihr sollt nicht alles Verschwörung nennen, was dies Volk Verschwörung nennt, und vor dem, was sie fürchten, fürchtet euch nicht und lasst euch nicht grauen, 13 sondern heiligt ihn, den HERRN Zebaoth; den lasst eure Furcht und euren Schrecken sein. (Іс 29:23) 14 Und er wird ein Heiligtum sein und ein Stein des Anstoßes und ein Fels des Ärgernisses für die beiden Häuser Israel, ein Fallstrick und eine Schlinge für die Bewohner Jerusalems, (Рим 9:32; 1Пет 2:8) 15 dass viele von ihnen sich daran stoßen, fallen, zerschmettern, verstrickt und gefangen werden. (Іс 28:13)

Der Prophet und seine Jünger

16 Verschließe das Zeugnis! Versiegele die Weisung in meinen Jüngern! (Дан 12:4) 17 Und ich will hoffen auf den HERRN, der sein Antlitz verborgen hat vor dem Hause Jakob, und will auf ihn harren. 18 Siehe, hier bin ich und die Kinder, die mir der HERR gegeben hat als Zeichen und Weissagung in Israel vom HERRN Zebaoth, der auf dem Berge Zion wohnt. (Іс 3:1; Іс 7:3; Євр 2:13) 19 Wenn sie aber zu euch sagen: Ihr müsst die Totengeister und Beschwörer befragen, die da flüstern und murmeln, so sprecht: Soll nicht ein Volk seinen Gott befragen? Oder soll man für Lebendige die Toten befragen? (Лев 19:31; 1Сам 28:8) 20 Hin zur Weisung und hin zur Offenbarung! Werden sie das nicht sagen, so wird ihnen kein Morgenrot scheinen, (Іс 16:1) 21 sondern sie werden im Lande umhergehen, hart geschlagen und hungrig. Und wenn sie Hunger leiden, werden sie zürnen und fluchen ihrem König und ihrem Gott, und sie werden über sich blicken 22 und unter sich die Erde ansehen und nichts finden als Trübsal und Finsternis; denn sie sind im Dunkel der Angst und gehen irre im Finstern. (Іс 5:30) 23 Doch es wird nicht dunkel bleiben über denen, die in Angst sind. Hat er in früherer Zeit in Schmach gebracht das Land Sebulon und das Land Naftali, so hat er hernach zu Ehren gebracht den Weg am Meer, das Land jenseits des Jordans, das Galiläa der Heiden. (2Цар 15:29; Пс 107:10; Мт 4:12)