від Ukrainian Bible Society1На закінчення. Для Ідітуна. Псалом Асафа.2Голосно я закличу до Господа, голосом своїм — до Бога, і Він мене почує.3У день моєї журби я шукаю Бога, шукаю Його руками вночі, — і я не був обманутий. Моя душа відмовилася від потіх.4Як згадав Бога, — втішився; як виговорився, — мій дух підупав. (Музична пауза).5Мої очі не заплющуються до ранньої сторожі; я в журбі та в мовчанні.6Я роздумую про давні дні, я згадую одвічні роки — і вчуся.7Вночі я розмовляю зі своїм серцем, і мій дух допитується:8Чи Господь відкине навіки і більш не прихилиться?9Невже назавжди припинилося Його милосердя від роду до роду?10Невже Бог забуде помилувати і стримає Своє милосердя у Своєму гніві? (Музична пауза)11І я сказав: Тепер я почав, — це зміна правиці Всевишнього!12Я пригадаю Господні діла, бо пам’ятатиму Твої давні дивовижні чудеса,13навчуся з усіх Твоїх справ і буду роздумувати над Твоїм промислом.14Боже, Твоя дорога свята. Хто ще такий великий бог, як наш Бог?15Ти — Бог, що твориш чудеса, Ти виявив Свою силу в народах.16Ти визволив Свій народ Своєю рукою — синів Якова і Йосифа. (Музична пауза).17Боже, Тебе бачили води, Тебе бачили води — і збурились. І безодні захиталися — могутній шум хвиль.18Хмари подали голос, їх пронизували Твої стріли.19На небозводі — гуркіт Твого грому, Твої блискавки спалахували у Всесвіті, земля здригалась і тремтіла.20Твоя дорога — в морі, Твої стежки — серед великих вод, Твої сліди — незбагненні.21Наче отару овець, Ти вів народ Свій рукою Мойсея та Аарона.
1Ein Lied von Asaf, mit Saiteninstrumenten zu begleiten.2Gott ist in Juda jedem bekannt, in ganz Israel wird sein Name geehrt.3In Jerusalem[1] wurde sein Heiligtum errichtet; auf dem Berg Zion hat er seine Wohnung.4Dort zerbrach er Pfeile, Schilde und Schwerter, ja, alles Kriegsgerät!5Herr, wie kein anderer strahlst du vor Glanz, du bist mächtiger als die uralten Berge.[2]6Du hast die stolzen Krieger ihrer Waffen beraubt. Sie schlafen den Todesschlaf, und niemals werden sie wieder zur Waffe greifen.7Du, Gott Jakobs, brauchtest nur zu drohen, und schon fielen Ross und Reiter.8Furchterregend bist du, o Gott! Wer kann vor dir bestehen, wenn dein Zorn losbricht?9Alle Welt erstarrte vor Schreck und wurde stumm, als dein Richterspruch vom Himmel ertönte,10als du dich erhobst, um Gericht zu halten und den Entrechteten auf der Erde zu helfen.11Das Wüten der Menschen vermehrt deinen Ruhm, selbst ihr verzweifeltes Toben machst du dir zunutze[3]!12Gebt dem HERRN, eurem Gott, Versprechen und haltet sie! Ihr Völker rings um Israel – bringt ihm eure Gaben, denn groß und gewaltig ist er!13Er bricht den Stolz der hochmütigen Herrscher, die Mächtigen dieser Welt müssen ihn fürchten!