1Коли наблизились до Єрусалима й прийшли у Вітфагію, до Оливної гори, Ісус надіслав двох учнів2та сказав їм: «Ідіть у село, яке перед вами, і відразу знайдете прив’язану ослицю й осля з нею; відв’яжіть їх та приведіть до Мене.3І якщо хтось спитає вас, скажіть, що Господь потребує їх і відразу ж їх поверне».4Це сталося, щоб сповнились слова, сказані пророком:5«Скажіть дочці Сіону: „Ось Цар твій їде до тебе, покірний, верхи на ослиці та осляті, синові під’яремної“».[1]6Учні пішли й зробили, як наказав їм Ісус.7Привели ослицю й осля, поклали на них свій одяг, і Він сів верхи.8Багато людей стелили свій одяг по дорозі, інші ж різали гілки з дерев і також стелили по дорозі.9Люди, ідучи попереду та позаду Нього, викрикували: «Осанна Синові Давидовому!» «Благословенний Той, Хто йде в ім’я Господа!» «Осанна на Небесах!»[2] (Пс 117:26)10Коли Він увійшов у Єрусалим, усе місто заворушилося питаючи: «Хто Він такий?»11Народ же казав: «Це Ісус, пророк із Назарета, що в Галілеї».
Очищення Храму
12Ісус увійшов у Храм та вигнав усіх тих, хто продавав і купував у Храмі, перевернув столи тих, хто міняв гроші, та місця тих, хто продавав голубів.13Він казав їм: «Написано: „Дім Мій буде називатися Домом Молитви“,[3] а ви зробили з нього „притулок розбійників!“»[4]14І приходили до Нього в Храм сліпі та криві, і Він зцілив їх.15Але первосвященники та книжники, побачивши чудеса, які Він робив, та дітей, які кричали в Храмі: «Осанна Синові Давидовому!» – обурилися16й сказали Йому: ―Чуєш, що вони говорять? Ісус же відповів їм: ―Так! А хіба ви ніколи не читали: «Із вуст малих дітей і немовлят Ти приготував Собі хвалу».[5] (Пс 8:3)17Залишивши їх, Він вийшов із міста, пішов до Віфанії та заночував там.
Ісус проклинає смоковницю
18Вранці, повертаючись до міста, Ісус зголоднів.19І, побачивши біля дороги смоковницю, підійшов до неї, але нічого, окрім листя, не знайшов. Тоді промовив до неї: «Нехай же повік не буде плоду від тебе!» І смоковниця відразу всохла.20Побачивши це, учні здивувалися й запитали: ―Як смоковниця відразу всохла?21Ісус сказав у відповідь: ―Істинно кажу вам: якщо ви матимете віру й не будете сумніватися, то зробите не тільки те, що сталося зі смоковницею, але навіть якщо скажете цій горі: «Піднесися та кинься в море!» – станеться.22Усе, про що попросите в молитві з вірою, отримаєте.
Питання про владу Ісуса
23Коли Він увійшов у Храм і навчав, до Нього підійшли первосвященники та старійшини народу й запитали: ―Якою владою Ти це робиш? І хто дав Тобі таку владу?24У відповідь Ісус сказав їм: ―Запитаю і Я вас про одне, і якщо відповісте Мені, Я скажу вам, якою владою це роблю.25Звідки було Іванове хрещення? З Неба чи від людей? Вони ж стали міркувати між собою, кажучи: ―Якщо скажемо: «З неба», Він запитає нас: «Чому ж ви не повірили йому?»26Якщо ж ми скажемо: «Від людей», то боїмося людей, бо всі вважають Івана пророком.27Тож вони відповіли Ісусові: ―Не знаємо. Ісус сказав їм: ―Тоді і Я не скажу, якою владою це роблю.
Притча про двох синів
28«Як ви вважаєте? В одного чоловіка було двоє синів. Він прийшов до першого й сказав: „Сину, іди та попрацюй сьогодні в моєму винограднику“.29Той відповів: „Не хочу!“ Але потім, розкаявшись, пішов.30Пішовши до другого, сказав так само. Той відповів: „Я піду, господарю!“ Але не пішов.31Хто з цих двох виконав волю батька?» Вони відповіли: ―Перший. Тоді Ісус сказав їм: ―Істинно кажу вам: митники та блудниці випереджають вас до Царства Божого.32Прийшов Іван до вас дорогою праведності, і ви не повірили йому, а митники та блудниці повірили. Ви ж, навіть побачивши це, все одно не розкаялися й не повірили йому.
Притча про виноградник та орендарів
33Послухайте іншу притчу. Один чоловік-господар посадив виноградник, обвів його огорожею, вкопав у ньому давильню, збудував башту, здав його в оренду виноградарям та вирушив у подорож.34Коли настав час врожаю, він надіслав своїх рабів до виноградарів отримати свій прибуток.35Однак виноградарі схопили рабів, одного побили, іншого вбили, а ще іншого закидали камінням.36Тоді він надіслав інших рабів, більше, ніж раніше, але виноградарі вчинили з ними так само.37Нарешті надіслав до них свого сина, кажучи: «Мого сина поважатимуть!»38Але виноградарі, побачивши сина, сказали один одному: «Це спадкоємець, ходімо та вб’ємо його, і спадщина дістанеться нам!»39Вони схопили його, вивели з виноградника та вбили.40Коли прийде господар виноградника, що він зробить із цими виноградарями?41Вони відповіли: ―Тих злодіїв жорстоко покарає, а виноградник віддасть іншим виноградарям, які сплатять його прибуток вчасно.42Ісус сказав їм: ―Хіба ви ніколи не читали в Писанні: «Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем. Господь зробив це, і воно є дивним у наших очах»?[6] (Пс 117:22)43Тому кажу вам: Царство Боже буде відібране від вас та дане народові, який буде приносити його плоди.44Хто впаде на цей камінь, буде розбитий, а той, на кого він впаде, буде розчавлений.45Почувши ці притчі, первосвященники та фарисеї зрозуміли, що Він говорить про них,46і шукали нагоди схопити Ісуса, але боялися народу, який вважав Його пророком.
1Когда они, приближаясь к Иерусалиму, пришли в селение Виффагия, что расположено на Оливковой горе, Иисус послал вперед двух учеников, (Мр 11:1; Лк 19:28; Ів 12:12)2сказав им: – Идите в селение, которое перед вами, там вы сразу же найдете привязанную ослицу и рядом с ней осленка. Отвяжите их и приведите ко Мне.3Если кто-нибудь вас спросит о том, что вы делаете, то отвечайте, что они нужны Господу, и вам тут же дадут их.4Это произошло для того, чтобы исполнилось сказанное через пророка:5«Скажите дочери Сиона: Вот, идет к тебе Царь твой, кроткий, верхом на ослице и осленке, сыне вьючного животного!»[1] (Зах 9:9)6Ученики пошли и сделали все так, как велел им Иисус.7Они привели ослицу и осленка, положили на них свои плащи, и Иисус сел поверх их.8Большинство собравшихся начало расстилать свои плащи на дороге, другие срезали ветви с деревьев и тоже расстилали их.9Толпы людей, что шли впереди и позади Него, громко кричали: – Осанна[2] Сыну Давида! Благословен Тот, Кто приходит во имя Господа! Осанна в вышине небес![3] (Пс 117:25)10И когда Иисус вошел в Иерусалим, весь город пришел в волнение, и все спрашивали: – Кто это?11Народ отвечал: – Это пророк Иисус из Назарета, что в Галилее!
Изгнание торговцев из храма
12Иисус вошел в храм и выгнал оттуда всех продающих и покупающих. Он опрокинул столы менял и прилавки торговцев голубями. (Мр 11:15; Лк 19:45; Ів 2:13)13– Написано, – говорил Он, – «Дом Мой будет назван домом молитвы»[4], а вы превратили его в разбойничье логово[5]. (Іс 56:7; Єр 7:11)14В храме к Нему подошли слепые и хромые, и Он исцелил их.15Первосвященники и учители Закона, увидев чудеса, которые совершал Иисус, и услышав, как дети кричат в храме: «Осанна Сыну Давида!» – возмутились.16– Ты слышишь, что кричат эти дети? – спросили они Его. – Да, – ответил Иисус, – разве вы не читали, что написано: «Из уст младенцев и грудных детей Ты вызовешь Себе хвалу»?[6] (Пс 8:3)17Он оставил их и пошел из города в Вифанию, где и заночевал.
Иисус проклинает бесплодный инжир
18Возвращаясь рано утром в город, Иисус почувствовал голод. (Мр 11:12; Мр 11:20)19Увидев у дороги инжир, Он подошел к нему, но не нашел на нем ничего, кроме листьев. Тогда Иисус сказал дереву: – Пусть же от тебя никогда больше не будет плодов! Инжир сразу же засох.20Когда ученики это увидели, то удивились: – Как это инжир мог так быстро засохнуть?21Иисус ответил им: – Говорю вам истину: если вы будете верить, не сомневаясь, то сможете сделать не только то, что было сделано с инжиром, но даже если вы скажете этой горе: «Поднимись и бросься в море!» – то так и будет.22Если вы верите, то получите все, о чем бы вы ни попросили в молитве.
Вопрос о власти Иисуса
23Когда Иисус вошел в храм и стал учить народ, к Нему подошли первосвященники и старейшины народа с вопросом: – Чьей властью Ты все это делаешь, и кто дал Тебе эту власть? (Мр 11:27; Лк 20:1)24Иисус ответил им: – Я тоже задам вам вопрос, и если вы Мне ответите, то и Я скажу вам, чьей властью Я это делаю.25Откуда Иоанн получил свое право крестить, с Небес или от людей? Они стали рассуждать между собой: – Если мы скажем: «С небес», то Он спросит: «Так почему же вы ему не поверили?».26Сказать«От людей» нельзя – боимся народа, ведь все считают, что Иоанн был пророком.27– Мы не знаем, – ответили они. Иисус сказал им: – Тогда и Я вам не скажу, чьей властью Я все это делаю.
Притча о двух сыновьях
28Что вы скажете на такое: у одного человека было два сына. Как-то он подошел к одному из них и говорит: «Сын, пойди поработай сегодня в винограднике».29«Не хочу», – ответил сын, но потом передумал и все же пошел.30Подойдя и к другому сыну, отец попросил его о том же. Сын ответил: «Иду, господин», а сам не пошел.31Кто из них исполнил волю отца? – Первый, – ответили они. Иисус тогда сказал им: – Говорю вам истину: сборщики налогов и блудницы впереди вас идут в Царство Божье.32Ведь Иоанн пришел к вам показать путь праведности, и вы не поверили ему, а они поверили. Вы же, даже после того, как это увидели, не раскаялись и не поверили.
Притча о злых виноградарях
33Послушайте еще одну притчу: один землевладелец посадил виноградник, обнес его забором, выкопал яму для давильни[7] и построил сторожевую башню[8]. Он отдал виноградник внаем виноградарям, а сам уехал в чужие края. (Іс 5:1; Мр 12:1; Лк 20:9)34Когда пришло время сбора винограда, он послал своих слуг к виноградарям, чтобы забрать его часть урожая.35Те же схватили слуг и кого избили, кого убили, а кого закидали камнями.36Тогда хозяин послал других слуг, их было больше, чем в первый раз, но виноградари и с теми поступили так же.37В конце концов, он послал своего сына. «Сына-то моего они устыдятся», – думал он.38Но когда виноградари увидели сына, они решили: «Это наследник. Давайте убьем его и завладеем его наследством».39Они схватили его, выбросили из виноградника и убили.40Итак, когда придет хозяин виноградника, что он сделает с этими виноградарями?41– Он жестоко казнит злодеев, – ответили они, – и сдаст виноградник другим виноградарям, которые отдадут ему его долю урожая в условленный срок.42Иисус сказал им: – Разве вы никогда не читали в Писаниях: «Камень, Который отвергли строители, стал краеугольным. Это совершил Господь, и как это удивительно в глазах наших!»?[9] (Пс 117:22)43Поэтому Я и говорю вам, что Царство Божье будет отнято у вас и отдано народу, который приносит плод.44Кто упадет на Этот Камень, разобьется вдребезги, а на кого Он упадет, того раздавит.45Когда первосвященники и фарисеи слушали притчи Иисуса, они поняли, что Он говорит о них.46Они хотели арестовать Иисуса, но боялись народа, потому что люди считали Иисуса пророком.
1Коли вони наблизилися до Єрусалима і прийшли у Витфагію, до Оливної гори, Ісус послав двох учнів, (Мр 11:1; Лк 19:28; Ів 12:12)2повелівши їм: Ідіть у село, що перед вами; відразу знайдете ослицю на прив’язі й осля з нею; відв’яжіть і приведіть до Мене. (Мт 26:18)3А коли хтось вам щось скаже, то відповісте, що Господь потребує їх і що відразу ж їх поверне. (Ів 13:13)4Сталося це, щоби збулося сказане пророком, який промовляв:5Скажіть сіонській дочці: Ось, твій Цар іде до тебе — лагідний і верхи на ослиці та осляті, яке народжене від під’яремної! (Мт 11:29)6Учні пішли і зробили так, як звелів їм Ісус:7привели ослицю та осля, поклали на них одяг, і Він сів на них.8І багато людей стелили свій одяг по дорозі, інші зрізували гілля з дерев і клали на шляху.9Люди, які йшли перед Ним і слідом за Ним, вигукували, проголошуючи: Осанна Синові Давидовому! Благословенний Той, Хто йде в Ім’я Господнє! Осанна на висотах! (Пс 117:26; Пс 148:1; Мт 3:11; Мт 9:27)10Коли Він увійшов у Єрусалим, захвилювалося ціле місто, питаючи: Хто це Такий? (Мт 2:3)11А натовп відповідав: Це — Пророк Ісус, Той, Котрий із Назарета галилейського. (Мт 16:14; Мт 21:46; Мр 6:15; Лк 7:16; Лк 7:39; Лк 24:19; Ів 7:40; Ів 7:52)
Ісус звільняє храм від торговців
12Ісус увійшов у храм і вигнав усіх, хто продавав і купував у храмі, перекинув столи міняльників грошей і ослони тих, які продавали голубів, (Мр 11:15; Лк 2:24; Лк 19:45; Ів 2:13)13і каже їм: Написано: Мій дім буде названий домом молитви, ви ж робите його печерою розбійників.14Підійшли до Нього сліпі та кульгаві в храмі, і Він оздоровив їх. (Мт 11:5)15Первосвященики та книжники, побачивши чудеса, які Він чинив, і дітей, які вигукували в храмі: Осанна Синові Давидовому! —16обурилися і сказали Йому: Чи чуєш, що вони кажуть? А Ісус відповів їм: Так! Хіба ви не читали ніколи, що з уст немовлят і тих, які ссуть, Ти приготував хвалу? (Пс 8:3; Мт 11:25; Мр 2:25)17Залишивши їх, Він пішов геть з міста до Витанії і замешкав там. (Лк 21:37)
Усе, що попросите в молитві з вірою, — одержите
18Уранці, повертаючись до міста, зголоднів. (Мр 11:12)19Побачивши одну смоківницю при дорозі, Він підійшов до неї і нічого на ній не знайшов, крім самого листя, тож сказав їй: Хай довіку не буде від тебе плоду! І смоківниця враз усохла. (Лк 13:6)20Учні, коли побачили це, здивувалися і кажуть: Як швидко ця смоківниця засохла! (Мт 8:27; Мр 11:20)21У відповідь Ісус сказав їм: Запевняю вас: якщо матимете віру і не будете сумніватися, то не лише зробите те, що сталося зі смоківницею, але коли й цій горі скажете: Піднесися і кинься в море! — так і станеться. (Мт 17:20; Рим 4:20; Як 1:6)22І все, що попросите в молитві з вірою, — одержите. (Мт 7:7)
Питання про Ісусову владу
23Коли Він увійшов у храм, до Нього, як Він навчав, підійшли первосвященики та старші народу і запитали: Якою владою Ти це робиш? І хто Тобі дав цю владу? (Мт 26:3; Мт 26:47; Мт 27:1; Мр 11:27; Лк 20:1; Дії 4:7)24У відповідь Ісус сказав їм: Задам і Я вам одне запитання. Якщо на нього відповісте Мені, то і Я вам скажу, якою владою Я це чиню:25Хрещення Іванове звідки було? З неба чи від людей? Вони ж міркували між собою: Якщо скажемо: З неба, Він відкаже нам: То чому ви не повірили йому? (Мт 21:32; Ів 1:25; Ів 1:33; Дії 5:38)26Якщо ж скажемо: Від людей, то боїмося народу, бо всі вважають Івана за пророка. (Мт 14:5; Мт 21:46; Лк 22:2; Дії 5:26)27Тож у відповідь вони Ісусові сказали: Не знаємо! Тоді й Він промовив до них: І Я не скажу вам, якою владою Я це чиню!
Притча про неслухняних синів
28Як вам здається? Один чоловік мав двох синів. І прийшовши до першого, сказав: Сину, іди попрацюй сьогодні у винограднику! (Лк 15:11)29Той же у відповідь сказав: Не хочу! Та пізніше, розкаявшись, пішов. (Мт 7:21)30Підійшовши до другого, сказав так само. А той у відповідь промовив: Я іду, пане, — але не пішов.31Котрий із двох виконав волю батька? Кажуть: Перший! Промовляє до них Ісус: Запевняю вас, що митники й розпусниці випереджають вас до Царства Божого. (Лк 3:12; Лк 7:29; Лк 7:36; Лк 18:14; Лк 19:1)32Бо прийшов до вас Іван дорогою праведності, та ви не повірили йому, а митники й розпусниці повірили йому; ви ж, побачивши це, не покаялися, щоб хоч потім повірити йому! (Мт 21:25; Лк 7:29; Ів 7:48; 2Пет 2:21)
Притча про злочинних робітників
33Слухайте іншу притчу. Був чоловік-господар, який насадив виноградник, обгородив його огорожею, викопав у ньому виноградну давильню[1], збудував башту, найняв робітників і відійшов. (Мт 13:52; Мт 20:1; Мр 12:1; Лк 20:9)34Коли ж достигли плоди, послав він своїх рабів до робітників, щоб узяти свою частку врожаю. (Мт 22:3)35Та робітники, схопивши його рабів, кого побили, кого вбили, кого закидали камінням. (Мт 22:6)36Тоді він послав інших рабів, більше, ніж перед тим, але й з ними вчинили так само. (Мт 22:4)37Нарешті послав до них свого сина, кажучи: Посоромляться мого сина. (Євр 1:1)38Робітники ж, побачивши сина, заговорили між собою: Це спадкоємець; ходімо, вб’ємо його і одержимо його спадщину.39І схопивши його, викинули геть із виноградника і вбили. (Євр 13:12)40Тож коли прийде господар виноградника, то що він зробить тим робітникам?41Кажуть йому: Злих люто вигубить, а виноградник передасть іншим робітникам, які будуть вчасно віддавати його частку.42Каже їм Ісус: Хіба ви не читали ніколи в Писаннях: Камінь, який будівничі відкинули як непридатний, саме він став наріжним. Від Господа це сталося, і це дивовижне в очах наших? (Пс 117:22; Лк 9:22; Дії 4:11; Рим 9:33; Еф 2:20; 1Пет 2:4; 1Пет 2:6)43Тому й кажу це вам, що буде забране від вас Царство Боже і дане народові, який буде приносити його плоди.44І хто впаде на цей камінь, розіб’ється, а на кого він упаде, того розчавить.45Почувши його притчі, первосвященики та фарисеї зрозуміли, що Він говорить про них, (Мт 27:62)46і намагалися Його схопити, та побоялися людей, котрі вважали Його за пророка. (Мт 21:11; Мт 21:26)