Псалом 105 | Новий Переклад Українською

Новий Переклад Українською

1 Алілуя! Славте ГОСПОДА, бо Він добрий, бо навіки Його милосердя! 2 Хто може виразити словами могутність ГОСПОДА й сповістити всю хвалу Його? 3 Блаженні ті, хто стереже правосуддя, хто справедливо діє повсякчасно! 4 Згадай мене, ГОСПОДИ, заради прихильності до Свого народу, з’яви Себе мені в порятунку Твоєму, 5 щоб міг я побачити добробут обраних Тобою, радіти радістю за народ Твій, похвалитися разом зі спадком Твоїм. 6 Згрішили ми, як і предки наші, вчинили беззаконно, діяли нечестиво. 7 Батьки наші в Єгипті не збагнули Його чудес, не пам’ятали величі милості Твоєї, але збунтувалися біля моря, моря Червоного. 8 Та Він все ж врятував їх заради Свого імені, щоб виявити Свою могутність. 9 Пригрозив Він морю Червоному,^[1] і висохло воно, і провів Він їх через безодні морські, як по пустелі. 10 І врятував їх від руки ненависника, визволив від руки ворога.^[2] 11 Покрили води супротивників їхніх – жоден з них не лишився живим. 12 Тоді повірили вони словам Його й заспівали Йому хвалу. 13 Та швидко забули Його діяння, не чекали на пораду від Нього. 14 Запалали пристрастю в пустелі й випробовували Бога в дикій землі. 15 Тоді Він задовольнив прохання їхнє, але послав виснаження їхнім душам. 16 Та вони позаздрили Мойсею у стані й Аарону, святому ГОСПОДА. 17 Відкрилася земля, і поглинула Датана, і накрила все зборище Авірама.^[3] 18 Запалав вогонь серед їхнього зборища, полум’я пожерло нечестивих. 19 Вони зробили теля на Хориві й вклонилися істукану, вилитому з металу,^[4] 20 проміняли Славу свою на зображення бика, що їсть траву. 21 Забули Бога, Рятівника свого, Що звершив великі діяння в Єгипті, 22 чудеса в землі Хамовій, дії страшні на морі Червоному. 23 Він наказав би знищити їх, якби Мойсей, обранець Його, не став перед Ним у проломі, щоб відвернути гнів Його, аби Він не погубив їх. 24 І знехтували вони Землею Бажаною, не повірили Його слову, 25 і ремствували в шатрах своїх, і не слухали голосу ГОСПОДА. 26 Тоді Він простягнув руку Свою на них, щоб повалити їх в пустелі, 27 і розкидати нащадків їхніх поміж народами, і розсіяти їх по чужих землях. 28 Вони пристали до Ваал-Пеора і їли жертви мертвим богам.^[5] 29 І гнівили Бога вчинками своїми, тоді спалахнула серед них моровиця. 30 Постав Пінхас і вчинив суд, і моровиця припинилася. 31 Це зараховано було йому в праведність з роду в рід, навіки. 32 І розлютили Його при водах Мериви, і Мойсей зазнав через них лиха,^[6] 33 бо засмутили вони його дух, і він говорив нерозсудливо своїми вустами. 34 Вони не знищили народів, про які сказав їм ГОСПОДЬ, 35 але змішалися з народами й навчилися діяти за їхніми вчинками; 36 служили ідолам їхнім, які стали для них пасткою. 37 Приносили синів своїх і доньок у жертву бісам 38 і проливали невинну кров, кров своїх синів і доньок, яких вони приносили в жертву ідолам ханаанським, і осквернилася земля кров’ю. 39 Вони стали нечистими через свої діяння, розпусно поводилися у своїх вчинках.^[7] 40 Тоді спалахнула лють ГОСПОДА на народ Його, гидким став Йому спадок Його. 41 І віддав Він їх у руки народів, і ненависники їхні панували над ними. 42 Вороги гнобили їх, і вони підкорилися під їхню руку. 43 Він багато разів визволяв їх, але вони бунтували у своїх задумах і занурилися у гріхи свої. 44 Але Він зглянувся на скорботу їхню, коли почув їхнє волання, 45 і згадав про Завіт Свій з ними, і змилувався через велике Своє милосердя. 46 І викликав співчуття до них у тих, хто тримав їх у полоні. 47 Врятуй нас, ГОСПОДИ, Боже наш, і збери нас з-поміж народів, щоб прославити Твоє святе ім’я, піднесено співати Тобі хвалу. 48 Благословенний ГОСПОДЬ, Бог Ізраїлю, споконвіку й повіки! І нехай скаже увесь народ: «Амінь!» Алілуя!

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft

Lob Gottes für seine Heilstaten in Israels Frühzeit

1 Danket dem HERRN und rufet an seinen Namen; verkündigt sein Tun unter den Völkern! (ЛЄр 16:8) 2 Singet ihm und spielet ihm, redet von allen seinen Wundern! 3 Rühmet seinen heiligen Namen; es freue sich das Herz derer, die den HERRN suchen! 4 Fraget nach dem HERRN und nach seiner Macht, suchet sein Antlitz allezeit! 5 Gedenket seiner Wunderwerke, die er getan hat, seiner Zeichen und der Urteile seines Mundes, 6 du Geschlecht Abrahams, seines Knechts, ihr Söhne Jakobs, seine Auserwählten! 7 Er ist der HERR, unser Gott, er richtet in aller Welt. 8 Er gedenkt ewiglich an seinen Bund, an das Wort, das er verheißen hat für tausend Geschlechter, (Повт 7:9) 9 an den Bund, den er geschlossen hat mit Abraham, und an den Eid, den er Isaak geschworen hat. 10 Er stellte ihn auf für Jakob als Satzung und für Israel als ewigen Bund 11 und sprach: »Dir will ich das Land Kanaan geben, das Los eures Erbteils«, (Бут 13:15) 12 als sie gering waren an Zahl, nur wenige und Fremdlinge im Lande. 13 Und sie zogen von Volk zu Volk, von einem Königreich zum andern. 14 Er ließ keinen Menschen ihnen Schaden tun und wies Könige zurecht um ihretwillen: (Чис 23:7) 15 »Tastet meine Gesalbten nicht an, und tut meinen Propheten kein Leid!« 16 Und er rief den Hunger ins Land und nahm weg allen Vorrat an Brot. (Бут 41:54) 17 Er sandte einen Mann vor ihnen hin; Josef wurde als Knecht verkauft. (Бут 37:28) 18 Sie zwangen seine Füße in Fesseln, sein Hals wurde in Eisen gelegt, 19 bis sein Wort eintraf und die Rede des HERRN ihm recht gab. 20 Da sandte der König hin und ließ ihn losbinden, der Herrscher über Völker, er gab ihn frei. (Бут 41:14) 21 Er setzte ihn zum Herrn über sein Haus, zum Herrscher über alle seine Güter, 22 dass er seine Fürsten unterwiese nach seinem Willen und seine Ältesten Weisheit lehrte. 23 Und Israel zog nach Ägypten, Jakob ward ein Fremdling im Lande Hams. (Бут 46:1; Бут 46:7) 24 Und der Herr ließ sein Volk sehr wachsen und machte sie mächtiger als ihre Feinde. (Вих 1:7; Вих 1:12) 25 Diesen verwandelte er das Herz, / dass sie seinem Volk gram wurden und Arglist übten an seinen Knechten. 26 Er sandte seinen Knecht Mose und Aaron, den er erwählt hatte. (Вих 3:10; Вих 4:14) 27 Die taten seine Zeichen unter ihnen und seine Wunder im Lande Hams. (Вих 7:1) 28 Er sandte Finsternis und machte es finster; doch sie blieben ungehorsam seinen Worten. 29 Er verwandelte ihre Wasser in Blut und tötete ihre Fische. 30 Ihr Land wimmelte von Fröschen bis in die Kammern ihrer Könige. 31 Er gebot, da kam Ungeziefer, Stechmücken in all ihr Gebiet. 32 Er gab ihnen Hagel statt Regen, Feuerflammen in ihrem Lande 33 und schlug ihre Weinstöcke und Feigenbäume und zerbrach die Bäume in ihrem Gebiet. 34 Er gebot, da kamen Heuschrecken und Käfer ohne Zahl; 35 sie fraßen alles Gras in ihrem Lande, und fraßen auch die Frucht ihres Ackers. 36 Er schlug alle Erstgeburt in Ägypten, alle Erstlinge ihrer Kraft. 37 Er führte sie heraus mit Silber und Gold; es war kein Gebrechlicher unter ihren Stämmen. (Вих 12:35) 38 Ägypten wurde froh, dass sie auszogen; denn Furcht vor ihnen war auf sie gefallen. 39 Er breitete eine Wolke aus, sie zu decken, und ein Feuer, die Nacht zu erleuchten. (Вих 13:21; Вих 14:20) 40 Sie baten, da ließ er Wachteln kommen, und er sättigte sie mit Himmelsbrot. (Вих 16:13) 41 Er öffnete den Felsen, da strömten Wasser heraus, sie flossen dahin als Strom in der Wüste. (Вих 17:6) 42 Denn er gedachte an sein heiliges Wort und an Abraham, seinen Knecht. 43 So führte er sein Volk in Freuden heraus und seine Auserwählten mit Jubel 44 und gab ihnen die Länder der Völker, dass sie die Güter der Nationen gewannen, 45 damit sie hielten seine Gebote und seine Gesetze bewahrten. Halleluja!