Псалом 106 | Новий Переклад Українською

Новий Переклад Українською

1 Славте ГОСПОДА, бо Він добрий, бо милість Його навіки! 2 Нехай скажуть це викуплені ГОСПОДОМ, ті, кого Він визволив від руки ворога 3 й зібрав із різних земель – зі сходу, заходу, з півночі й від моря. 4 Вони блукали в пустелі, дорогою в дикій землі, не знаходили там ні міста, ні поселення. 5 Були голодні й спраглі, виснажилися в них душі їхні. 6 Тоді заволали вони до ГОСПОДА у своїй скорботі, і Він врятував їх від їхніх страждань. 7 І повів їх шляхом прямим, щоб привести у місто, де будуть вони мешкати. 8 Нехай славлять ГОСПОДА за милість Його й чудеса Його для синів людських, 9 бо задовольнив Він душу спраглу й душу голодну наситив добром. 10 Вони сиділи в темряві й тіні смерті, закуті гнітом і залізом, 11 за те, що повстали проти слів Бога й знехтували порадою Всевишнього. 12 Він упокорив серця їхні працею тяжкою, вони спіткнулися, і ніхто не допомагав. 13 Тоді заволали вони до ГОСПОДА у своїй скорботі, і Він врятував їх від їхніх страждань. 14 І вивів їх із темряви й тіні смерті, і розірвав їхні кайдани. 15 Нехай славлять ГОСПОДА за милість Його й чудеса Його для синів людських, 16 бо зламав Він двері бронзові й розбив засуви залізні. 17 Нерозумні, через шлях беззаконь і гріхів своїх вони були пригнічені. 18 Будь-яка їжа стала гидкою душам їхнім, і підступили вони до воріт смерті. 19 Тоді заволали вони до ГОСПОДА у своїй скорботі, і Він врятував їх від їхніх страждань. 20 Послав Своє слово й зцілив їх, і визволив їх від погибелі. 21 Нехай дякують ГОСПОДЕВІ за милість Його й чудеса Його для синів людських, 22 і нехай приносять жертви подяки й сповіщають про діяння Його з вигуками радості. 23 Ті, хто виходить у море на кораблях, промишляють у великих водах, 24 бачили діяння ГОСПОДА й чудеса Його в глибині. 25 Він сказав – і піднявся вітер штормовий, здійняв високо хвилі. 26 Вони підняли кораблі до небес і скинули в безодню – душа моряків розтала через те лихо. 27 Кружляють, хитаються вони, немов п’яні, і вся мудрість їхня щезла. 28 Тоді заволали до ГОСПОДА у своїй скорботі, і Він визволив їх від їхніх страждань. 29 Він перетворив вітер штормовий на тишу, і замовкли морські хвилі.^[1] 30 Тоді моряки зраділи, що стихли хвилі, і Він привів їх до бажаної пристані. 31 Нехай славлять ГОСПОДА за милість Його й чудеса Його для синів людських. 32 Нехай величають Його в зібранні народу й на засіданні старійшин нехай прославляють Його. 33 Він перетворює ріки на пустелю й джерела води – на спраглу землю, 34 землю родючу – на солончак за злі вчинки тих, хто живе на ній. 35 Він перетворює пустелю на болотистий став і землю висохлу – на джерела води. 36 І поселяє там голодних, і вони будують місто для мешкання, 37 засівають поля й насаджують виноградники, що приносять рясний врожай. 38 Він благословляє їх, і вони розмножуються вельми, і худоба в них не убуває. 39 Та коли зменшуються числом і поникають вони через утиск, лихо й журбу, 40 Він виливає презирство на шляхетних мужів, і блукають вони в пустелі, де немає дороги. 41 А бідного Він підіймає із приниження і родину його робить численною, як отара овець. 42 Побачать це праведники й зрадіють, а кожен беззаконник стулить свої вуста. 43 Хто мудрий, нехай збереже ці слова й зрозуміє милість ГОСПОДА.

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft

Gottes Gnade und Israels Undank

1 Halleluja! Danket dem HERRN; denn er ist freundlich, und seine Güte währet ewiglich. (ЛЄр 16:34; Пс 100:4; Пс 107:1; Пс 118:1; Пс 136:1)

ЛЄр 16:34Пс 100:4Пс 107:1Пс 118:1Пс 136:1

2 Wer kann die großen Taten des HERRN alle erzählen und sein Lob genug verkündigen? (Ів 21:25; Євр 11:32) 3 Wohl denen, die das Gebot halten und tun immerdar recht! 4 HERR, gedenke meiner nach der Gnade, die du deinem Volk verheißen hast; erweise an uns deine Hilfe, 5 dass wir sehen das Heil deiner Auserwählten und uns freuen, dass es deinem Volke so gut geht, und uns rühmen mit denen, die dein Eigen sind. 6 Wir haben gesündigt samt unsern Vätern, wir haben unrecht getan und sind gottlos gewesen. (Дан 9:5) 7 Unsre Väter in Ägypten wollten deine Wunder nicht verstehen. Sie gedachten nicht an deine große Güte und waren ungehorsam am Meer, am Schilfmeer. (Вих 14:11) 8 Er aber half ihnen um seines Namens willen, dass er kundtue seine Macht. 9 Er schalt das Schilfmeer, da wurde es trocken, und führte sie durch die Tiefen wie durch trockenes Land 10 und half ihnen aus der Hand dessen, der sie hasste, und erlöste sie von der Hand des Feindes. 11 Und die Wasser bedeckten ihre Widersacher, dass nicht einer übrig blieb. 12 Da glaubten sie an seine Worte und sangen sein Lob. (Вих 15:21) 13 Aber sie vergaßen bald seine Werke, sie warteten nicht auf seinen Rat. 14 Und sie wurden lüstern in der Wüste und versuchten Gott in der Einöde. (Чис 11:4) 15 Er aber gab ihnen, was sie erbaten, und sandte ihnen eine Plage. (Чис 11:33) 16 Und sie empörten sich wider Mose im Lager, wider Aaron, den Heiligen des HERRN. (Чис 16:1) 17 Die Erde tat sich auf und verschlang Datan und deckte zu die Rotte Abirams, (Чис 16:31) 18 und Feuer wurde unter ihrer Rotte angezündet, die Flamme verbrannte die Frevler. 19 Sie machten ein Kalb am Horeb und beteten das gegossene Bild an (Вих 32:1) 20 und tauschten die Herrlichkeit Gottes gegen das Bild eines Ochsen, der Gras frisst. (Рим 1:23) 21 Sie vergaßen Gott, ihren Heiland, der so große Dinge in Ägypten getan hatte, (Повт 32:18) 22 Wunder im Lande Hams und schreckliche Wunder am Schilfmeer. 23 Und er gedachte, sie zu vertilgen, wäre nicht Mose gewesen, sein Auserwählter; der trat vor ihm in die Bresche, seinen Grimm abzuwenden, dass er sie nicht verderbe. (Повт 9:25) 24 Und sie achteten das köstliche Land gering; sie glaubten seinem Worte nicht (Повт 8:7) 25 und murrten in ihren Zelten; sie gehorchten der Stimme des HERRN nicht. 26 Da erhob er seine Hand wider sie, dass er sie niederschlüge in der Wüste 27 und würfe ihre Nachkommen unter die Völker und zerstreute sie in die Länder. 28 Und sie hängten sich an den Baal-Peor und aßen von den Opfern für die Toten (Чис 25:3) 29 und erzürnten den Herrn mit ihrem Tun. Da brach die Plage herein über sie. 30 Da trat Pinhas hinzu und vollzog das Gericht; da wurde der Plage gewehrt; (Чис 25:7) 31 das wurde ihm gerechnet zur Gerechtigkeit von Geschlecht zu Geschlecht ewiglich. 32 Und sie erzürnten den Herrn am Haderwasser, und Mose ging es übel um ihretwillen; (Чис 20:2) 33 denn sie erbitterten seinen Sinn, dass ihm unbedachte Worte entfuhren. 34 Auch vertilgten sie die Völker nicht, wie ihnen der HERR doch geboten hatte, (Повт 7:1; Повт 12:2; Суд 1:28; Суд 2:23)

Повт 7:1Повт 12:2Суд 1:28Суд 2:23

35 sondern vermischten sich mit den Heiden und lernten ihre Werke 36 und dienten ihren Götzen; die wurden ihnen zum Fallstrick. 37 Und sie opferten ihre Söhne und ihre Töchter den bösen Geistern (Лев 18:21; 2Цар 21:6; 2Цар 21:16)

Лев 18:212Цар 21:62Цар 21:16

38 und vergossen unschuldig Blut, das Blut ihrer Söhne und Töchter, die sie opferten den Götzen Kanaans, sodass das Land mit Blutschuld befleckt ward. 39 Sie machten sich unrein mit ihren Werken und wurden abtrünnig durch ihr Tun. 40 Da entbrannte der Zorn des HERRN über sein Volk, und sein Erbe wurde ihm zum Abscheu. 41 Er gab sie in die Hand der Völker, dass über sie herrschten, die ihnen gram waren. (Суд 2:14) 42 Und ihre Feinde bedrängten sie, und sie wurden gedemütigt unter ihre Hand. 43 Er errettete sie oftmals; / aber sie erzürnten ihn mit ihrem Vorhaben und schwanden dahin um ihrer Missetat willen. 44 Da sah er ihre Not an, als er ihre Klage hörte, 45 und gedachte um ihretwillen an seinen Bund, und es reute ihn nach seiner großen Güte. 46 Und er ließ sie Barmherzigkeit finden bei allen, die sie gefangen hielten. 47 Hilf uns, HERR, unser Gott, und bring uns zusammen aus den Völkern, dass wir preisen deinen heiligen Namen und uns rühmen, dass wir dich loben können! (Повт 30:3; ЛЄр 16:35) 48 Gelobt sei der HERR, der Gott Israels, von Ewigkeit zu Ewigkeit, und alles Volk spreche: Amen! Halleluja! (ЛЄр 16:36; Пс 41:14)