Марка 3 | Новий Переклад Українською

Новий Переклад Українською

Ісус зцілює в Суботу

1 Ісус знову зайшов у синагогу. Там був чоловік із всохлою рукою. 2 Фарисеї уважно стежили за Ісусом, чи зцілить його в Суботу, щоб звинуватити Його. 3 Ісус сказав чоловікові, що мав всохлу руку: «Стань посередині!» 4 Потім сказав їм: «У Суботу дозволено робити добро чи зло? Спасати життя чи вбивати?» Але вони мовчали. 5 Подивившись на них з обуренням та скорботою через впертість їхніх сердець, Він сказав чоловікові: «Простягни руку!» Той простягнув, і його рука була зцілена. 6 Фарисеї ж вийшли та радились з іродіанами проти Нього, як Його вбити.

Натовпи йдуть за Ісусом

7 Ісус же разом зі Своїми учнями відійшов до моря. За Ним ішов великий натовп із Галілеї та Юдеї, 8 Єрусалима, Ідумеї, з-за Йордану, з Тира та Сидона. Багато людей, почувши, що Він робить, прийшли до Нього. 9 Ісус звелів Своїм учням приготувати для Нього невеликий човен, щоб натовп не тиснув на Нього. 10 Адже Він зцілив багатьох, і всі, що мали недуги, тиснулися, аби доторкнутися до Нього. 11 Нечисті духи, коли бачили Його, падали долілиць перед Ним та кричали: «Ти – Син Божий!» 12 Однак Він суворо наказував їм, щоб не виявляли Його.

Обрання дванадцятьох учнів

13 Ісус зійшов на гору та покликав до Себе, кого схотів Він, і вони прийшли до Нього. 14 І обрав дванадцятьох, яких назвав апостолами, щоб були з Ним, щоб посилати їх проповідувати 15 і щоб вони мали владу виганяти демонів. 16 Він обрав дванадцятьох: Симона, якому дав ім’я Петро, 17 Якова, сина Зеведеєвого, і його брата Івана, яких назвав Воанергес, що означає«сини грому», 18 Андрія, Филипа, Варфоломія, Матвія, Фому, Якова, сина Алфеєвого, Тадея, Симона Кананита 19 і Юду Іскаріота, який зрадив Ісуса.

Ісус та Вельзевул

20 Потім, коли прийшов додому, знову зібрався великий натовп, так що Ісус та Його учні не могли навіть поїсти. 21 Рідні Ісуса, почувши про це, прийшли, щоб забрати Його, бо казали: «Він втратив розум». 22 Книжники, які прийшли з Єрусалима, казали: «Він одержимий Вельзевулом! Він виганяє демонів силою володаря демонів». 23 Тоді Ісус, покликавши їх до Себе, сказав їм притчами: «Як може сатана виганяти сатану? 24 Якщо якесь царство розділене в собі, таке царство не зможе встояти. 25 І якщо якийсь дім розділений в собі, такий дім не зможе встояти. 26 Якщо сатана повстав проти самого себе й розділився, то не зможе встояти. Але йому прийшов кінець. 27 Ніхто не може увійти в дім сильного та пограбувати його майно, якщо спочатку не зв’яже сильного. Лише тоді пограбує його дім. 28 Істинно кажу вам: людям простяться всі гріхи та всі богохульства, 29 але той, хто богохульствує проти Святого Духа, не має прощення довіку, а має вічну провину». 30 Він сказав це, бо вони говорили: «Він одержимий нечистим духом».

Мати та брати Ісуса

31 Прийшли Його мати та брати і, стоячи надворі, послали до Нього, щоб покликати Його. 32 Люди, що сиділи навколо Нього, сказали Йому: ―Ось Твоя мати, Твої брати та сестри стоять надворі та кличуть Тебе. 33 Він відповів: ―Хто Моя мати і Мої брати? 34 І, подивившись на тих, хто сидів навколо, сказав: ―Ось Моя мати та Мої брати. 35 Бо той, хто виконує волю Божу, є Мені братом, сестрою і матір’ю.

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft

Die Heilung am Sabbat

1 Und er ging abermals in die Synagoge. Und es war da ein Mensch, der hatte eine verdorrte Hand. (Мт 12:9; Лк 6:6) 2 Und sie gaben acht, ob er ihn am Sabbat heilen würde, damit sie ihn verklagen könnten. 3 Und er sprach zu dem Menschen mit der verdorrten Hand: Steh auf und tritt in die Mitte! 4 Und er sprach zu ihnen: Was ist am Sabbat erlaubt: Gutes tun oder Böses tun, Leben retten oder töten? Sie aber schwiegen still. 5 Und er sah sie ringsum an mit Zorn, betrübt über ihr erstarrtes Herz, und sprach zu dem Menschen: Strecke deine Hand aus! Und er streckte sie aus; und seine Hand wurde wieder gesund. 6 Und die Pharisäer gingen hinaus und hielten alsbald Rat über ihn mit den Anhängern des Herodes^[1], dass sie ihn umbrächten. (Вих 31:14)

Andrang des Volkes und viele Heilungen

7 Aber Jesus entwich mit seinen Jüngern an das Meer, und eine große Menge aus Galiläa folgte ihm; auch aus Judäa (Мт 4:25; Мт 12:15; Лк 6:17) 8 und Jerusalem, aus Idumäa und von jenseits des Jordans und aus der Umgebung von Tyrus und Sidon kam eine große Menge zu ihm, da sie von seinen Taten hörten. 9 Und er sagte zu seinen Jüngern, sie sollten ihm ein Boot bereithalten, damit das Volk ihn nicht bedränge. 10 Denn er heilte viele, sodass sie über ihn herfielen, damit ihn anrührten alle, die geplagt waren. 11 Und wenn ihn die unreinen Geister sahen, fielen sie vor ihm nieder und schrien: Du bist Gottes Sohn! (Мр 1:24; Лк 4:41) 12 Und er bedrohte sie hart, dass sie ihn nicht offenbar machten. (Мр 1:34)

Die Berufung der Zwölf

13 Und er ging auf einen Berg und rief zu sich, welche er wollte, und die gingen hin zu ihm. (Мт 10:1; Лк 6:12) 14 Und er setzte zwölf ein, die er auch Apostel nannte, dass sie bei ihm sein sollten und dass er sie aussendete zu predigen 15 und dass sie Vollmacht hätten, die Dämonen auszutreiben. (Мр 6:7) 16 Und er setzte die Zwölf ein: Simon – ihm gab er den Namen Petrus – 17 und Jakobus, den Sohn des Zebedäus, und Johannes, den Bruder des Jakobus – ihnen gab er den Namen Boanerges, das heißt: Donnersöhne – 18 und Andreas und Philippus und Bartholomäus und Matthäus und Thomas und Jakobus, den Sohn des Alphäus, und Thaddäus und Simon Kananäus 19 und Judas Iskariot, der ihn dann verriet. (Мр 14:10; Мр 14:18; Мр 14:43)

Jesus und seine Verwandten

20 Und er ging in ein Haus. Und da kam abermals das Volk zusammen, sodass sie nicht einmal essen konnten. (Мр 2:2; Мр 6:31) 21 Und als es die Seinen hörten, machten sie sich auf und wollten ihn ergreifen; denn sie sprachen: Er ist von Sinnen. (Мр 6:4; Ів 7:5; Ів 10:20)

Jesus und die Dämonen

22 Die Schriftgelehrten aber, die von Jerusalem herabgekommen waren, sprachen: Er hat den Beelzebul, und: Durch den Obersten der Dämonen treibt er die Dämonen aus. (Мт 9:34; Мт 12:24; Лк 11:14) 23 Und er rief sie zu sich und sprach zu ihnen in Gleichnissen: Wie kann der Satan den Satan austreiben? 24 Wenn ein Reich mit sich selbst uneins wird, kann es nicht bestehen. 25 Und wenn ein Haus mit sich selbst uneins wird, kann es nicht bestehen. 26 Erhebt sich nun der Satan gegen sich selbst und ist mit sich selbst uneins, so kann er nicht bestehen, sondern es ist aus mit ihm. 27 Niemand aber kann in das Haus des Starken eindringen und seinen Hausrat rauben, wenn er nicht zuvor den Starken fesselt; und dann wird er sein Haus ausrauben. (Іс 49:24) 28 Wahrlich, ich sage euch: Alles wird den Menschenkindern vergeben werden, die Sünden und die Lästerungen, so viel sie auch lästern mögen; 29 wer aber den Heiligen Geist lästert, der hat keine Vergebung in Ewigkeit, sondern ist ewiger Sünde schuldig. 30 Denn sie hatten gesagt: Er hat einen unreinen Geist.

Jesu wahre Verwandte

31 Und es kamen seine Mutter und seine Brüder und standen draußen, schickten zu ihm und ließen ihn rufen. (Мт 12:46; Лк 8:19) 32 Und das Volk saß um ihn. Und sie sprachen zu ihm: Siehe, deine Mutter und deine Brüder und deine Schwestern draußen fragen nach dir. (Мр 6:3) 33 Und er antwortete ihnen und sprach: Wer ist meine Mutter und meine Brüder? 34 Und er sah ringsum auf die, die um ihn im Kreise saßen, und sprach: Siehe, das ist meine Mutter und das sind meine Brüder! 35 Denn wer Gottes Willen tut, der ist mein Bruder und meine Schwester und meine Mutter. (Мт 7:21)