Івана 10 | Новий Переклад Українською

Новий Переклад Українською

Ісус – добрий пастир

1 «Істинно кажу вам: хто не входить в овечий двір через ворота, а перелазить в іншому місці, той злодій та розбійник. 2 А хто входить через ворота, той пастир овець. 3 Сторож відкриває йому, і вівці чують його голос. Він кличе поіменно кожну вівцю й виводить їх. 4 Коли ж виведе всіх своїх, то йде попереду них, і вівці йдуть за ним, бо знають його голос. 5 За чужинцем вони не підуть, а втечуть від нього, бо не знають його голосу». 6 Ісус сказав їм цю притчу, але вони не зрозуміли, про що Він говорив. 7 Тоді Ісус знову сказав: «Істинно кажу вам: Я – ворота для овець. 8 Усі, хто приходив до Мене, – злодії та розбійники; але вівці їх не слухалися. 9 Я – ворота, і якщо хтось входить через Мене, буде спасенний. Він увійде, вийде й знайде пасовисько. 10 Злодій приходить тільки для того, щоби вкрасти, вбити й зруйнувати. А Я прийшов, щоб люди мали життя й щоб мали його вдосталь. 11 Я – добрий пастир. Добрий пастир віддасть життя за овець. 12 Наймит не є пастирем, вівці не належать йому. Коли він бачить, що наближається вовк, то залишає овець і тікає. Вовк хапає овець, і вони розбігаються. 13 Наймит тікає, бо його найняли, і він не дбає про овець. 14 Я – добрий пастир. Я знаю Своїх, і вони знають Мене. 15 Так само Отець знає Мене, і Я знаю Отця; Я віддаю Своє життя за овець. 16 У Мене є й інші вівці, які не з цієї кошари, і їх Я маю привести сюди. Вони почують Мій голос, і буде одна отара й один пастир. 17 Отець любить Мене тому, що Я віддаю Своє життя, аби знову взяти його. 18 Ніхто не може його забрати від Мене, Я Сам віддаю його. У Мене є влада віддати його й влада взяти його знов. Цю заповідь Я отримав від Мого Отця». 19 Після цих слів між юдеями знов виник розкол. 20 Багато хто з них казав: ―Він одержимий і втратив розум. Навіщо Його слухати? 21 А інші казали: ―Це не слова біснуватого. Чи може демон відкрити очі сліпому?

Подальший конфлікт щодо слів Ісуса

22 В Єрусалимі було свято Відновлення Храму.^[1] Стояла зима. 23 Ісус ходив у Храмі по колонаді Соломона. 24 Юдеї зібралися навколо Нього й сказали: ―Доки будеш тримати нас у непевності? Якщо Ти Христос, скажи нам прямо! 25 Ісус сказав: ―Я вже казав вам, але ви не вірите. Діла, які Я роблю в ім’я Мого Отця, свідчать про Мене. 26 Але ви не вірите Мені, тому що ви не з Моїх овець. 27 Мої вівці чують Мій голос. Я знаю їх, і вони йдуть за Мною. 28 Я даю їм життя вічне, і вони ніколи не загинуть, і ніхто не забере їх з Моїх рук. 29 Мій Отець, Який дав їх Мені, величніший за всіх. І ніхто не зможе забрати їх з рук Мого Отця. 30 Я й Отець – одне! 31 Тоді юдеї знов схопили каміння, щоб побити Його, 32 але Ісус сказав їм: ―Я показав вам багато добрих справ від Отця. За яку з цих справ ви хочете Мене побити камінням? 33 Юдеї відповіли: ―Не за добрі вчинки ми хочемо побити Тебе, а за богохульство, бо Ти, будучи людиною, робиш себе Богом. 34 Ісус сказав їм: ―Чи не написано у вашому Законі: «Я сказав: ви – боги?»^[2] (Пс 81:6) 35 Якщо богами названі ті, кому було дано Слово Боже, і Писання не може бути порушене, 36 то чому ж ви кажете про Того, Кого Отець освятив та послав у світ, що Він богохульствує, бо Я казав: «Я – Син Божий?» 37 Якщо Я не роблю справ Мого Отця, не вірте Мені. 38 А якщо роблю, то хоч не вірите Мені, повірте Моїм ділам і зрозумійте, що Отець у Мені і Я в Отці. 39 Вони знов намагалися схопити Його, але Він уникнув їхніх рук. 40 Ісус знову пішов на інший бік Йордану, у місце, де Іван хрестив, і залишився там. 41 До Нього приходило багато людей, що казали: «Іван не зробив жодного знамення, але все, що він говорив про Нього, – правда». 42 І багато там увірувало в Нього.

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft

Der gute Hirte

1 Wahrlich, wahrlich, ich sage euch: Wer nicht zur Tür hineingeht in den Schafstall, sondern steigt anderswo hinein, der ist ein Dieb und ein Räuber. 2 Der aber zur Tür hineingeht, der ist der Hirte der Schafe. 3 Dem macht der Türhüter auf, und die Schafe hören seine Stimme; und er ruft seine Schafe mit Namen und führt sie hinaus. 4 Wenn er alle seine Schafe hinausgelassen hat, geht er vor ihnen her, und die Schafe folgen ihm nach; denn sie kennen seine Stimme. 5 Einem Fremden aber folgen sie nicht nach, sondern fliehen vor ihm; denn sie kennen die Stimme der Fremden nicht. 6 Dies Gleichnis sagte Jesus zu ihnen; sie verstanden aber nicht, was er ihnen damit sagte. 7 Da sprach Jesus wieder: Wahrlich, wahrlich, ich sage euch: Ich bin die Tür zu den Schafen. 8 Alle, die vor mir gekommen sind, die sind Diebe und Räuber; aber die Schafe haben ihnen nicht gehorcht. 9 Ich bin die Tür; wenn jemand durch mich hineingeht, wird er selig werden und wird ein und aus gehen und Weide finden. (Ів 14:6) 10 Ein Dieb kommt nur, um zu stehlen, zu schlachten und umzubringen. Ich bin gekommen, damit sie das Leben haben und volle Genüge. 11 Ich bin der gute Hirte. Der gute Hirte lässt sein Leben für die Schafe. (Пс 23:1; Іс 40:11; Єз 34:11; Ів 15:13; Євр 13:20)

Пс 23:1Іс 40:11Єз 34:11Ів 15:13Євр 13:20

12 Der Mietling, der nicht Hirte ist, dem die Schafe nicht gehören, sieht den Wolf kommen und verlässt die Schafe und flieht – und der Wolf stürzt sich auf die Schafe und zerstreut sie –, 13 denn er ist ein Mietling und kümmert sich nicht um die Schafe. 14 Ich bin der gute Hirte und kenne die Meinen und die Meinen kennen mich, (2Тим 2:19) 15 wie mich mein Vater kennt; und ich kenne den Vater. Und ich lasse mein Leben für die Schafe. 16 Und ich habe noch andere Schafe, die sind nicht aus diesem Stall; auch sie muss ich herführen, und sie werden meine Stimme hören, und es wird eine Herde und ein Hirte werden. (Ів 11:52; Дії 10:34) 17 Darum liebt mich der Vater, weil ich mein Leben lasse, auf dass ich’s wieder empfange. 18 Niemand nimmt es von mir, sondern ich selber lasse es. Ich habe Macht, es zu lassen, und habe Macht, es wieder zu empfangen. Dies Gebot habe ich empfangen von meinem Vater. (Ів 5:26) 19 Da entstand abermals Zwietracht unter den Juden wegen dieser Worte. (Ів 7:43; Ів 9:16) 20 Viele unter ihnen sprachen: Er ist von einem Dämon besessen und ist von Sinnen; was hört ihr ihm zu? (Мр 3:21; Ів 7:20) 21 Andere sprachen: Das sind nicht Worte eines Besessenen; kann denn ein Dämon die Augen der Blinden auftun? 22 Es war damals das Fest der Tempelweihe in Jerusalem, und es war Winter. 23 Und Jesus ging umher im Tempel in der Halle Salomos. (Дії 3:11) 24 Da umringten ihn die Juden und sprachen zu ihm: Wie lange hältst du uns im Ungewissen? Bist du der Christus, so sage es frei heraus. 25 Jesus antwortete ihnen: Ich habe es euch gesagt, und ihr glaubt nicht. Die Werke, die ich tue in meines Vaters Namen, die zeugen von mir. (Ів 5:36) 26 Aber ihr glaubt nicht, denn ihr seid nicht von meinen Schafen. (Ів 8:45; Ів 8:47) 27 Meine Schafe hören meine Stimme, und ich kenne sie und sie folgen mir; (Пс 95:7) 28 und ich gebe ihnen das ewige Leben, und sie werden nimmermehr umkommen, und niemand wird sie aus meiner Hand reißen. 29 Was mir mein Vater gegeben hat, ist größer als alles, und niemand kann es aus des Vaters Hand reißen. 30 Ich und der Vater sind eins.

Der Vorwurf der Gotteslästerung

31 Da hoben die Juden abermals Steine auf, um ihn zu steinigen. (Ів 8:59) 32 Jesus antwortete ihnen: Viele gute Werke habe ich euch erzeigt vom Vater; um welches dieser Werke willen wollt ihr mich steinigen? 33 Die Juden antworteten ihm: Um eines guten Werkes willen steinigen wir dich nicht, sondern um der Gotteslästerung willen und weil du ein Mensch bist und machst dich selbst zu Gott. (Мт 9:3; Мт 26:65; Ів 5:18) 34 Jesus antwortete ihnen: Steht nicht geschrieben in eurem Gesetz: »Ich habe gesagt: Ihr seid Götter«? 35 Wenn jene »Götter« genannt werden, zu denen das Wort Gottes geschah – und die Schrift kann doch nicht gebrochen werden –, (Мт 5:17) 36 wie sagt ihr dann zu dem, den der Vater geheiligt und in die Welt gesandt hat: Du lästerst Gott –, weil ich sage: Ich bin Gottes Sohn? (Ів 5:17) 37 Tue ich nicht die Werke meines Vaters, so glaubt mir nicht; 38 tue ich sie aber, so glaubt doch den Werken, wenn ihr mir nicht glauben wollt, auf dass ihr erkennt und wisst, dass der Vater in mir ist und ich im Vater. 39 Da suchten sie abermals, ihn zu ergreifen. Aber er entging ihren Händen. (Лк 4:30; Ів 8:59) 40 Und er ging wieder fort auf die andere Seite des Jordans an den Ort, wo Johannes zuvor getauft hatte, und blieb dort. (Ів 1:28) 41 Und viele kamen zu ihm und sprachen: Johannes hat zwar kein Zeichen getan; aber alles, was Johannes von diesem gesagt hat, das ist wahr. 42 Und viele dort glaubten an ihn.