Івана 9 | Новий Переклад Українською

Новий Переклад Українською

Ісус зцілює сліпого від народження

1 Одного разу, проходячи, Ісус побачив чоловіка, сліпого від народження. 2 Його учні запитали: ―Равві, хто згрішив, він чи його батьки, що він народився сліпий? 3 Ісус відповів: ―Ні, це не через його гріх або гріх його батьків, але це сталося, щоб через нього були виявлені діла Божі. 4 Доки ще день, ми маємо виконувати діла Того, Хто послав Мене. Коли настане ніч, ніхто вже не зможе працювати. 5 Доки Я у світі, Я – світло світу. 6 Сказавши це, Ісус плюнув на землю, змішав грязь зі слини й землі та помазав очі сліпому. 7 Потім сказав йому: «Іди та вмийся в купальні Силоам» (що в перекладі означає: «Посланий»). Той пішов, умився й прийшов зрячий. 8 Сусіди й ті, хто бачив його раніше, як він просив, казали: ―Чи не він раніше сидів та просив? 9 Одні казали: ―Так, це він! Інші казали: ―Ні, він лише схожий на нього! Він же казав: ―Це я! 10 Тоді запитали його: ―Як же ти прозрів? 11 Він відповів: ―Чоловік, Якого звуть Ісус, змішав грязь та помазав Мої очі, потім Він наказав піти в Силоам та вмитися. Я пішов, умився й прозрів. 12 Вони його запитали: ―Де Він? Він відповів: ―Я не знаю.

Фарисеї досліджують зціленого

13 Чоловіка, який раніше був сліпий, привели до фарисеїв. 14 А того дня, коли Ісус змішав грязь і відкрив йому очі, була Субота. 15 Фарисеї знову запитали його, як він прозрів. Той відповів: ―Він помазав мої очі гряззю, я вмився й бачу. 16 Деякі фарисеї почали казати: ―Цей чоловік не від Бога, тому що не дотримується Суботи. Інші ж казали: ―Як може грішна людина робити такі знамення? І між ними виникло розділення. 17 Тоді вони знов запитали сліпого: ―Що ти кажеш про Нього? Адже це Він відкрив тобі очі. Чоловік відповів: ―Він Пророк. 18 Юдеї не вірили, що він був сліпий і прозрів, доки не покликали його батьків. 19 Вони запитали: ―Це ваш син, про якого ви казали, що народився сліпий? Як же тепер він бачить? 20 Тоді батьки його відповіли: ―Ми знаємо, що він наш син і що він народився сліпий. 21 А як він вже бачить, не знаємо. І хто відкрив йому очі, ми не знаємо. Запитайте його. Він дорослий і може сам відповісти за себе. 22 Його батьки казали так, адже боялися юдеїв, бо ті вже вирішили: хто визнає Ісуса Христом, буде відлучений від синагоги. 23 Тому його батьки й сказали: «Він вже дорослий, запитайте в нього!» 24 Вони вдруге покликали чоловіка, який був сліпий, та сказали йому: ―Віддай славу Богові, ми знаємо, що той Чоловік – грішник. 25 Він відповів: ―Я не знаю, грішник Він чи ні. Я знаю лише одне: я був сліпий, а зараз бачу. 26 Тоді вони запитали: ―Що Він тобі зробив? Як Він відкрив твої очі? 27 Він відповів: ―Я вже казав вам, але ви не почули. Чому хочете почути ще раз? Чи не хочете й ви стати Його учнями? 28 Вони докорили йому та сказали: ―Це ти Його учень! Ми ж учні Мойсея! 29 Ми знаємо, що з Мойсеєм говорив Бог, а Цього ми не знаємо, звідки Він. 30 Чоловік сказав їм у відповідь: ―Дивно, що ви не знаєте, звідки Він, адже Він відкрив мені очі. 31 Ми знаємо, що Бог не слухає грішників. Він слухає тільки тих, хто шанує Його й виконує Його волю. 32 Споконвіку ніхто не чув, щоб хтось відкрив очі тому, хто народився сліпий.^[1] 33 Якби Він не був від Бога, то не зміг би зробити нічого. 34 Вони відповіли: ―Ти увесь народився в гріхах, а нас повчаєш? І вигнали його геть.

Духовна сліпота

35 Ісус, почувши, що вони вигнали геть зціленого, знайшов його й запитав: ―Чи віриш ти в Сина Людського? 36 Зцілений відповів: ―Хто Він, Господи, щоб я повірив у Нього? 37 Ісус сказав: ―Ти Його бачив, це Той, Хто говорить із тобою. 38 Тоді чоловік відповів: ―Вірю, Господи! – і вклонився Йому. 39 Ісус сказав: ―Я прийшов у цей світ судити, щоб ті, хто не бачить, побачили, а ті, хто бачить, стали сліпими. 40 Фарисеї, які були з Ним і почули це, сказали Йому: ―Невже й ми сліпі? 41 Ісус сказав: ―Якби ви були сліпі, то не мали б гріха. Але оскільки ви кажете, що бачите, гріх ваш залишається.

Lutherbibel 2017

від Deutsche Bibelgesellschaft

Die Heilung eines Blindgeborenen

1 Und Jesus ging vorüber und sah einen Menschen, der blind geboren war. 2 Und seine Jünger fragten ihn und sprachen: Rabbi, wer hat gesündigt, dieser oder seine Eltern, dass er blind geboren ist? (Лк 13:2) 3 Jesus antwortete: Es hat weder dieser gesündigt noch seine Eltern, sondern es sollen die Werke Gottes offenbar werden an ihm. (Ів 11:4) 4 Wir müssen die Werke dessen wirken, der mich gesandt hat, solange es Tag ist;^[1] es kommt die Nacht, da niemand wirken kann. (Єр 13:16; Ів 5:17) 5 Solange ich in der Welt bin, bin ich das Licht der Welt. (Ів 8:12; Ів 12:35) 6 Als er das gesagt hatte, spuckte er auf die Erde, machte daraus einen Brei und strich den Brei auf die Augen des Blinden (Мр 8:23) 7 und sprach zu ihm: Geh zu dem Teich Siloah – das heißt übersetzt: gesandt – und wasche dich! Da ging er hin und wusch sich und kam sehend wieder. 8 Die Nachbarn nun und die, die ihn zuvor als Bettler gesehen hatten, sprachen: Ist das nicht der Mann, der dasaß und bettelte? 9 Einige sprachen: Er ist’s; andere: Nein, aber er ist ihm ähnlich. Er selbst aber sprach: Ich bin’s. 10 Da fragten sie ihn: Wie sind deine Augen aufgetan worden? 11 Er antwortete: Der Mensch, der Jesus heißt, machte einen Brei und strich ihn auf meine Augen und sprach: Geh zum Teich Siloah und wasche dich! Ich ging hin und wusch mich und wurde sehend. 12 Da fragten sie ihn: Wo ist er? Er sprach: Ich weiß es nicht. 13 Da führten sie den, der zuvor blind gewesen war, zu den Pharisäern. 14 Es war aber Sabbat an dem Tag, als Jesus den Brei machte und seine Augen öffnete. 15 Da fragten ihn auch die Pharisäer, wie er sehend geworden wäre. Er aber sprach zu ihnen: Einen Brei legte er mir auf die Augen, und ich wusch mich und bin nun sehend. 16 Da sprachen einige der Pharisäer: Dieser Mensch ist nicht von Gott, weil er den Sabbat nicht hält. Andere aber sprachen: Wie kann ein sündiger Mensch solche Zeichen tun? Und es entstand Zwietracht unter ihnen. 17 Da sprachen sie wieder zu dem Blinden: Was sagst du von ihm, dass er deine Augen aufgetan hat? Er aber sprach: Er ist ein Prophet. (Ів 4:19) 18 Nun glaubten die Juden nicht von ihm, dass er blind gewesen und sehend geworden war, bis sie die Eltern dessen riefen, der sehend geworden war, 19 und sie fragten sie und sprachen: Ist das euer Sohn, von dem ihr sagt, er sei blind geboren? Wieso ist er nun sehend? 20 Da antworteten seine Eltern und sprachen: Wir wissen, dass dieser unser Sohn ist und dass er blind geboren wurde. 21 Aber wieso er nun sehend ist, wissen wir nicht, und wer ihm die Augen aufgetan hat, wissen wir auch nicht. Fragt ihn, er ist alt genug; lasst ihn für sich selbst reden. 22 Das sagten seine Eltern, denn sie fürchteten sich vor den Juden. Denn die Juden hatten sich schon geeinigt: Wenn jemand ihn als den Christus bekennt, der soll aus der Synagoge ausgestoßen werden. (Ів 7:13; Ів 12:42; Ів 16:2) 23 Darum sprachen seine Eltern: Er ist alt genug, fragt ihn selbst. 24 Da riefen sie noch einmal den Menschen, der blind gewesen war, und sprachen zu ihm: Gib Gott die Ehre! Wir wissen, dass dieser Mensch ein Sünder ist. 25 Er antwortete: Ist er ein Sünder? Das weiß ich nicht; eins aber weiß ich: dass ich blind war und bin nun sehend. 26 Da fragten sie ihn: Was hat er mit dir getan? Wie hat er deine Augen aufgetan? 27 Er antwortete ihnen: Ich habe es euch schon gesagt, und ihr habt’s nicht gehört! Was wollt ihr’s abermals hören? Wollt ihr auch seine Jünger werden? 28 Da schmähten sie ihn und sprachen: Du bist sein Jünger; wir aber sind Moses Jünger. 29 Wir wissen, dass Gott mit Mose geredet hat; woher aber dieser ist, wissen wir nicht. (Вих 3:4; Вих 34:34) 30 Der Mensch antwortete und sprach zu ihnen: Das ist verwunderlich, dass ihr nicht wisst, woher er ist; und er hat meine Augen aufgetan. 31 Wir wissen, dass Gott die Sünder nicht erhört; sondern den, der gottesfürchtig ist und seinen Willen tut, den erhört er. (Пс 66:18; Прип 15:29; Іс 1:15) 32 Von Anbeginn der Welt an hat man nicht gehört, dass jemand einem Blindgeborenen die Augen aufgetan habe. 33 Wäre dieser nicht von Gott, er könnte nichts tun. 34 Sie antworteten und sprachen zu ihm: Du bist ganz in Sünden geboren und lehrst uns? Und sie stießen ihn hinaus. 35 Jesus hörte, dass sie ihn ausgestoßen hatten. Und als er ihn fand, fragte er: Glaubst du an den Menschensohn? 36 Er antwortete und sprach: Herr, wer ist’s, auf dass ich an ihn glaube? 37 Jesus sprach zu ihm: Du hast ihn ja gesehen, und der mit dir redet, der ist’s. (Ів 4:26) 38 Er aber sprach: Herr, ich glaube. Und er betete ihn an. 39 Und Jesus sprach: Ich bin zum Gericht in diese Welt gekommen, auf dass die da nicht sehen, sehend werden, und die da sehen, blind werden. (Мт 13:11) 40 Das hörten einige der Pharisäer, die bei ihm waren, und sprachen zu ihm: Sind wir denn auch blind? 41 Jesus sprach zu ihnen: Wärt ihr blind, so hättet ihr keine Sünde; weil ihr aber sagt: Wir sind sehend, bleibt eure Sünde. (Ів 15:22)