1Чому бентежаться народи і племена задумують марне?2Повстають царі землі, і можновладці гуртуються разом проти ГОСПОДА й проти Його Помазанця.[1]3«Розірвемо їхні кайдани, – кажуть вони, – скинемо їхні пута!»4Той, Хто сидить на небесах, сміється, Володар[2] глузує з них.5Тоді Він промовить до них у гніві Своєму і полум’ям люті Своєї настрашить їх:6«Ось Я поставив царя Мого над Сіоном, Моєю святою горою».7Сповіщу-но я постанову ГОСПОДНЮ: Він промовив до мене: «Ти Мій Син, Я сьогодні породив Тебе.[3] (Пс 109:1)8Проси в Мене – і Я дам Тобі народи у спадок, і володіння Твоє – аж до країв землі.9Ти уразиш їх жезлом залізним, як посуд, виріб гончаря, розіб’єш їх».10Отже, царі, схаменіться, отямтеся, судді землі!11Служіть ГОСПОДЕВІ зі страхом і радійте з тремтінням.12Цілуйте Сина,[4] щоб Він не розгнівався і щоб ви не загинули на своєму шляху, бо гнів Його спалахне вмить. Блаженні ті, хто на Нього надію покладає!
Псалом 2
Einheitsübersetzung 2016
Der Herr und sein Gesalbter
1Warum toben die Völker,
warum ersinnen die Nationen nichtige Pläne? (Дії 4:25; Об 11:18)2Die Könige der Erde stehen auf, /
die Großen tun sich zusammen
gegen den HERRN und seinen Gesalbten: (Об 19:19)3Lasst uns ihre Fesseln zerreißen
und von uns werfen ihre Stricke!4Er, der im Himmel thront, lacht,
der HERR verspottet sie. (Пс 59:9)5Dann spricht er in seinem Zorn zu ihnen,
in seinem Grimm wird er sie erschrecken:6Ich selber habe meinen König eingesetzt
auf Zion, meinem heiligen Berg.7Den Beschluss des HERRN will ich kundtun./
Er sprach zu mir: Mein Sohn bist du.
Ich selber habe dich heute gezeugt. (Пс 89:27; Дії 13:33; Євр 1:5; Євр 5:5)8Fordere von mir und ich gebe dir die Völker zum Erbe
und zum Eigentum die Enden der Erde. (Пс 72:8; Об 2:26)9Du wirst sie zerschlagen mit eisernem Stab,
wie Krüge aus Ton wirst du sie zertrümmern. (Пс 110:5; Об 12:5; Об 19:15)10Nun denn, ihr Könige, kommt zur Einsicht,
lasst euch warnen, ihr Richter der Erde!11Mit Furcht dient dem HERRN,
jubelt ihm zu mit Beben,12küsst den Sohn, /
damit er nicht zürnt
und euer Weg sich nicht verliert,
denn wenig nur und sein Zorn ist entbrannt.
Selig alle, die bei ihm sich bergen!