1 Pro předního zpěváka, jako: „Nevyhlazuj!“ Davidův, pamětní zápis. 2 Opravdu svou němotou hlásáte spravedlnost? Lidé, soudíte dle práva? 3 V zemi jednáte, jak podlé srdce velí, razíte si cestu násilím svých rukou. 4 Svévolníci, ti se odrodili hned v matčině lůně, z mateřského života se lháři dali bludnou cestou. 5 Mají jedu jako hadi, jsou jak hluchá zmije, když si zacpe uši, 6 aby neslyšela kouzelnický šepot zaklínače zkušeného v zaklínání. 7 Bože, vylámej jim zuby v ústech, vyraz tesáky těch lvíčat, Hospodine! 8 Ať se rozplynou jak tratící se vody, ať se tomu, kdo napne luk, ztupí šípy. 9 Ať se ztratí jako slizký plž, jako potracený plod, který neuzřel slunce. 10 Dříve než co pochopí, už trním pod hrnci vám budou, smete je vichr, ať svěží či zprahlé. 11 Radovat se bude spravedlivý, až uzří tu pomstu, omyje si nohy v krvi svévolníka. 12 A lidé si řeknou: „Spravedlivý ovoce se dočkal. Ano, Bůh to je, kdo na zemi soud koná.“
Žalm 58
Новий Переклад Українською
od Biblica1Керівнику хору. На мотив«Не згуби». Міхтам Давидів, коли Саул послав людей стерегти його дім, щоб убити його.2Визволи мене від ворогів Моїх, Боже мій, захисти мене від тих, хто підноситься проти мене.3Від тих, що чинять беззаконня, визволи мене і від людей кровожерних врятуй мене.4Ось вони чатують на душу мою, сильні змовляються проти мене не за беззаконня моє чи гріх, ГОСПОДИ.5Немає беззаконня в мене, але збігаються вони й готуються до нападу. Піднімися назустріч мені й поглянь.6Ти, ГОСПОДИ, Боже Воїнств, Боже Ізраїлю, пробудися, щоб покарати всі народи; не помилуй жодного з нечестивих зрадників! Села7Вони повертаються в сутінках вечірніх, виють, немов пси, обступають місто звідусіль.8Ось вивергають вони ганьбу, в устах у них – мечі! На їхніх язиках приказка: «Хто чує?»9Але Ти, ГОСПОДИ, посмієшся з них, поглузуєш з усіх народів.10Сило моя, Тебе я пильную очікуючи, адже Ти, Боже, твердиня моя.11Бог, Що милує мене, піде поперед мене переможно; Бог покаже мені падіння супротивників моїх.12Не вбивай їх, щоб не забув мій народ; розкидай їх силою Своєю і кинь їх долілиць, щите наш, Владико!13Гріх вуст їхніх – це слова, що губи їхні промовили. Нехай впіймані вони будуть гординею своєю за прокляття й кривду, що вони розповсюджують.14Знищ їх у гніві, знищ, щоб не було їх! Тоді відомо стане аж до країв землі, що Бог володарює серед Якова. Села15А вони повертаються в сутінках вечірніх, виють, немов пси, обступають місто звідусіль. Села16Вони вештаються в пошуках їжі, та, не наситившись, ночують.17А я буду співати про міць Твою і вранці радісно про милість Твою виспівувати. Адже Ти був для мене прихистком, притулком у день моєї скорботи.18Сило моя, Тобі я співатиму, адже Ти, Боже, твердиня моя, Бог, Який милує мене.