2 Коринтян 5

Українська Біблія LXX УБТ

1 Адже ми знаємо, що коли наш земний дім тіла буде зруйнований, то маємо будівлю від Бога: дім нерукотворний, вічний, на небесах. (Мр 14:58; Кол 2:11; Євр 9:11; 2Пет 1:13)2 Тому ми й зітхаємо, прагнучи зодягнутися в нашу небесну будівлю, (Мр 8:12)3 щоб, хоч і [одягнені], ми не виявилися нагими.4 Бо ми, які перебуваємо в наметі, зітхаємо під тягарем, оскільки хочемо не роздягтися, а зодягнутися, щоб смертне було поглинуте життям. (1Кор 15:53)5 Той, Хто створив нас для цього, це — Бог, Який дав нам завдаток Духа. (2Кор 1:22)6 Отже, завжди маючи відвагу, знаємо, що коли живемо в тілі, перебуваємо далеко від Господа,7 адже ми живемо вірою, а не тим, що бачимо. (Рим 8:23; 1Кор 13:12; 2Кор 4:18; 1Пет 1:8)8 Відвагу ж маємо та вподобання для того, щоб краще покинути тіло та перебувати з Господом. (флп 1:23)9 Тому ми і стараємося, — чи перебуваючи в тілі, чи покидаючи його, — бути любими Йому. (Рим 14:18; Еф 5:10; Євр 13:21)10 Адже всі ми маємо з’явитися перед судовим престолом Христа, щоб кожний одержав згідно з тим, що в тілі робив: добро чи зло. (Дії 10:42; Рим 14:10; 2Кор 11:15; Еф 6:8)11 Отже, знаючи Господній страх, ми переконуємо людей; перед Богом же ми відкриті; маю надію, що й перед вашим сумлінням ми відкриті. (2Кор 4:2; Гал 1:10; 1Пет 1:17)12 Не доручаємо себе вам знову, але даємо вам нагоду похвалитися нами, щоб ви мали відповідь для тих, які хваляться обличчям, а не серцем. (2Кор 1:14; 2Кор 3:1; 2Кор 4:2; 2Кор 6:4; 2Кор 10:12; 2Кор 10:18; 2Кор 12:1; 2Кор 12:11)13 Коли ми виходимо із себе, — то для Бога; коли ж помірковані, — то для вас. (Мр 5:15; 1Кор 14:2)14 Адже любов Христа охоплює нас, коли ми думаємо так: [якщо] один помер за всіх, то й усі померли. (Ів 11:50; Рим 6:6; 1Пет 4:1)15 А Він помер за всіх, щоб ті, які живуть, більше не жили для самих себе, але для Того, Хто за них помер і воскрес. (Рим 6:11; Рим 7:4; Рим 14:7; 1Тим 2:6)16 Тому ми відтепер нікого не знаємо за тілом. Хоч ми знали Христа за тілом, але тепер більше не знаємо. (2Кор 1:17; Кол 1:22)17 Отже, хто в Христі, той нове творіння; давнє минуло, — ось постало [все] нове! (Рим 6:4; Рим 8:1; Рим 12:2; Гал 6:15; Еф 2:15; Об 21:5)18 Усе — від Бога, Який примирив нас із Собою через Христа і дав нам служіння примирення. (Дії 20:24; Рим 5:10; 1Кор 1:30)19 Адже Бог у Христі примирив світ із Собою, не зараховуючи їм їхні переступи, і доручив нам слово примирення. (Рим 4:8; Кол 1:19)20 Отже, ми — посли від Імені Христа, і тому наче Сам Бог просить через нас. Від Імені Христа благаємо: примиріться з Богом! (Еф 6:20)21 Того, Хто не знав гріха, Він зробив за нас гріхом, щоб ми в Ньому стали Божою праведністю. (Ів 8:46; Рим 1:17; 1Кор 1:30; Гал 3:13)