2 Corinthians 4

Українська Біблія LXX УБТ

from Ukrainian Bible Society
1 Ось тому, маючи, як помилувані, таке служіння, не втрачаємо відваги. (1Co 7:25; 2Co 3:6; Ga 6:9)2 Адже ми, відрікшись таємних ганебних діл, не живемо в лукавстві й не перекручуємо Божого Слова, а через виявлення істини доручаємо себе перед Богом кожному людському сумлінню. (1Co 3:19; 1Co 4:5; 2Co 2:17; 2Co 5:11; 2Co 5:12; 1Th 2:3)3 Якщо наше Євангеліє закрите, то воно закрите для тих, які гинуть, — (1Co 1:18; 2Pe 3:16)4 для невіруючих, яким бог цього віку засліпив розум, щоби [для них] не засяяло світло Євангелія слави Христа, а Він — образ Бога. (Mt 17:1; Joh 12:31; Ro 8:29; 2Co 3:18; 2Co 4:6; Col 1:15; Heb 1:3)5 Ми не проповідуємо себе, але Господа Ісуса Христа; ми ж — ваші раби через Ісуса. (Ro 10:9; 1Co 3:5; 2Co 1:24)6 Бог, Який сказав: Нехай із темряви засяє світло! — освітив наші серця, щоби просвітити пізнання Божої слави в особі Ісуса Христа. (Ps 111:4; 2Co 4:4; Eph 1:18; 1Pe 2:9)7 Цей скарб ми носимо в глиняних посудинах, щоб велич сили була Божа, а не наша. (1Co 4:11; 2Co 5:1)8 У всьому нас тіснять, але ми не пригноблені; ми в скрутних обставинах, але не впадаємо в розпач; (2Co 1:4; 2Co 1:8; 2Co 7:5)9 нас переслідують, але ми не залишені; нас принижують, але ми не вигублені; (Heb 13:5)10 ми завжди носимо в тілі мертвість Ісуса, щоб і життя Ісуса проявилося в нашому тілі. (Ro 6:8; Ro 8:17; 1Co 15:31; 2Co 1:5; 2Co 4:16; 2Co 13:4; Ga 6:17; Php 1:20; Php 3:10)11 Ми, живі, постійно віддаємо себе на смерть задля Ісуса, щоб і життя Ісуса проявилося в нашому смертному тілі. (Ro 8:36; 2Co 6:9)12 Тому смерть діє в нас, а життя — у вас.13 Маючи ж той самий дух віри, згідно з Писанням: Увірував я, тому й заговорив, — ми віримо, тому й говоримо. (Ps 115:1)14 Оскільки знаємо, що Той, Хто воскресив Господа Ісуса, і нас воскресить з Ісусом та поставить разом з вами. (1Co 6:14; Eph 5:27)15 Адже все — для вас, щоби благодать, примножена багатьма, щедро принесла подяку для Божої слави. (2Co 1:6; 2Co 1:11)16 Тому ми не втрачаємо відваги. Хоч наша зовнішня людина зітліває, проте наша внутрішня людина оновлюється день у день. (Ga 6:9; Eph 3:16; Col 3:10)17 Адже наше тимчасове легке терпіння готує нам понад міру вічну славу, (Joh 16:22; Ro 8:17; Heb 12:11; 1Pe 1:6)18 оскільки ми не дивимося на видиме, а на те, що невидиме, бо видиме — тимчасове, а невидиме — вічне. (Col 1:16; Heb 11:1; Heb 11:3)