3Коли я йшов до Македонії, то просив тебе залишитися в Ефесі, щоби декому ти заборонив навчати чогось іншого, (Ac 20:1; 1Ti 6:3)4не зважати на байки та на безкінечні родоводи, які викликають більше суперечок, ніж Божого утвердження у вірі. (1Ti 4:7; 2Ti 2:23; 2Ti 4:4; Tit 1:14; Tit 3:9; 2Pe 1:16)5Метою ж повеління є любов від чистого серця, від доброго сумління та нелицемірної віри. (Mt 5:8; Ro 13:10; 2Co 6:6; 1Ti 3:9; 2Ti 1:5)6Деякі, відступивши від цього, вдалися до пустих балачок, (1Ti 6:20; 2Ti 2:18; Tit 1:10)7бажаючи бути вчителями Закону і не розуміючи ні того, що говорять, ні того, на чому наполягають.
Призначення Закону
8Знаємо, що Закон добрий, коли хто його законно застосовує; (Ro 7:12; Ro 7:16)9знаємо й те, що Закон не даний для праведного, але для беззаконних і нестриманих, безбожних і грішників, несправедливих і нечестивих, для тих, хто зневажає батька й матір, для вбивць, (Ro 1:29; Ga 5:23; Tit 1:10)10розпусників, мужоложників, викрадачів людей, неправдомовців, клятвопорушників і для всього іншого, що противиться здоровому вченню, (1Ti 6:3; 2Ti 1:13; 2Ti 4:3; Tit 1:9; Tit 2:1)11за Євангелієм слави блаженного Бога, яка мені була довірена. (Ga 2:7; 1Th 2:4; 1Ti 6:15; Tit 1:3)
Сила благодаті
12Дякую Тому, Хто зміцнює мене, — Ісусові Христові, Господу нашому, оскільки, настановивши на служіння, Він відніс мене до числа вірних, — (Ac 9:15; 1Co 7:25; Php 4:13)13мене, який колись зневажав, переслідував і нападав на Господа! Але я був помилуваний, бо це я робив через незнання, у невірстві. (Ac 3:17; Ac 8:3; 1Co 7:25; Ga 1:13)14Тож благодать нашого Господа надмірно збільшилася в мені — з вірою та любов’ю, що в Ісусі Христі. (Ro 5:20; 2Ti 1:13)15Вірним є слово і гідне повного прийняття, що Ісус Христос прийшов у світ, аби спасти грішників, серед яких я — перший. (Lu 15:2; Lu 19:10; 1Co 15:9; 1Ti 3:1; 1Ti 4:9; 2Ti 2:11; Tit 3:8)16Але я тому був помилуваний, щоб у мені першому Ісус Христос показав усе довготерпіння, як приклад для тих, хто має повірити в Нього для вічного життя. (Ro 9:22; 2Ti 1:13)17А Цареві віків — нетлінному, невидимому, єдиному, [премудрому] Богові — честь і слава навіки-віків, амінь[1]! (Joh 1:18; Joh 5:44; Ro 1:20; Ro 1:23; Ro 16:27; Col 1:15; 1Ti 6:15; Heb 11:27)18Це веління передаю тобі, сину Тимофію, згідно з пророцтвами, які раніше були дані про тебе, аби ти, згідно з ними, боровся доброю боротьбою, (1Ti 4:14; 2Ti 4:7)19маючи віру та добру совість, яку декотрі відкинули і відпали від віри. (1Ti 3:9)20Серед них — Гіменей та Олександр, котрих я передав сатані, щоб навчилися не хулити Бога. (Ac 19:33; 1Co 5:5; 2Ti 2:17; 2Ti 4:14)