1Тож немає тепер жодного осуду тим, які в Ісусі Христі [ходять не за тілом, а за Духом]. (Ів 5:24; Рим 5:16; Рим 8:31)2Тому що Закон Духа, тобто життя в Ісусі Христі, визволив тебе від закону гріха і смерті. (Рим 3:27; Рим 7:23; 2Кор 3:17; Гал 3:21; Як 1:25)3Адже що було неможливе для Закону через немічність тіла, — Бог, пославши Свого Сина в подобі гріховного тіла і задля гріха, засудив гріх у тілі, (Дії 13:38; Дії 15:10; Рим 5:16; Рим 8:32; 2Кор 5:21; Гал 4:4; флп 2:7; Кол 1:22; Євр 2:17; Євр 4:15; Євр 7:18; Євр 13:11)4щоб оправдання Закону здійснилося в нас, які ходимо не за тілом, а за Духом. (Мт 5:17; Гал 5:16; Гал 5:18; Гал 5:25)5Тому що ті, котрі за тілом, думають про тілесне, а ті, які за Духом, — про духовне. (Ів 3:6; Рим 8:13)6Адже тілесні задуми — то смерть, а задуми Духа — то життя і мир, (Рим 6:21; Гал 6:8)7оскільки тілесні задуми — ворожнеча проти Бога, тому що вони не коряться Божому Законові, та й не можуть. (Ів 8:43; Рим 5:10; Як 4:4)8І ті, хто живе по-тілесному, догодити Богові не можуть. (Рим 7:14)9Ви живете не по-тілесному, а Духом, тому що Божий Дух живе у вас. Якщо ж хто не має Христового Духа, той не Його. (1Кор 3:16; 1Кор 3:23; 1Кор 12:3; 1Кор 15:23; Гал 5:24; 1Ів 3:24)10А коли Христос є в вас, то хоча тіло мертве через гріх, але дух живе через праведність. (Ів 17:23; 2Кор 13:5; Гал 2:20; Кол 1:27; 1Пет 4:6)11Якщо Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, живе у вас, то Той, Хто підняв Христа з мертвих, оживить і ваші мертві тіла тим самим Духом, Який живе у вас. (Рим 4:24; 1Кор 6:14; 1Кор 15:45; 2Тим 1:14)12Тому, брати, ми не боржники тіла, щоби по-тілесному жити.13Бо якщо живете по-тілесному, то маєте померти; якщо ж Духом умертвляєте тілесні вчинки, то будете жити. (Рим 8:5; Гал 5:24; Гал 6:8; Еф 4:22; Кол 3:9)
Не раби, а діти Божі
14Адже всі, яких веде Божий Дух, — сини Божі. (Гал 4:6; Гал 5:18)15Тому що ви не одержали духа рабства знову на страх, але одержали Духа синівства, яким кличемо: Авва, Отче! (Мр 14:36; Рим 8:23; Гал 4:5; Еф 1:5; 2Тим 1:7; 1Ів 4:18)16Сам Дух свідчить нашому духові, що ми — діти Божі. (1Ів 3:1; 1Ів 5:10)17Якщо ж ми діти, то й спадкоємці, — спадкоємці Бога і співспадкоємці Христа, якщо тільки з Ним страждаємо, щоби з Ним і прославитися. (Мр 12:7; 2Кор 4:10; Гал 3:26; Гал 3:29; Гал 4:7; 2Тим 2:3; 2Тим 2:12; Євр 1:2; 1Пет 4:13; 1Пет 5:1; Об 21:7)18Бо я вважаю, що страждання теперішнього часу нічого не варті порівняно з майбутньою славою, яка має з’явитися нам. (Мр 13:5; Лк 22:28; Рим 5:2; 2Кор 4:10; 2Кор 4:17)19Усе творіння з надією очікує з’явлення Божих синів. (Гал 5:5; флп 1:20; Кол 1:23)20Адже творіння підкорилося марноті не добровільно, а через того, хто його підкорив, з надією, (Рим 1:21; Еф 4:17)21що саме творіння буде визволене від рабства тління — для свободи слави дітей Божих. (1Ів 3:2)22Бо знаємо, що все творіння разом стогне і страждає аж донині. (2Кор 5:2; 2Кор 5:4)23Та не тільки воно, але й ми самі, маючи зачаток Духа, самі в собі стогнемо, очікуючи всиновлення та викуплення нашого тіла. (Рим 3:24; Рим 8:15; 2Кор 1:22)24Адже ми надією спаслися. Надія ж, яку бачимо, вже не є надією, бо хіба надіється хтось на те, що бачить? (2Кор 4:18; 2Кор 5:6; Євр 11:1)25Коли ж надіємося на те, чого не бачимо, то з терпінням очікуємо його. (Гал 5:5)26Отак і Дух допомагає нам у наших немочах, адже не знаємо, за що і як маємо молитися, але сам Дух заступається [за нас] невимовними зітханнями. (Мр 8:12; Рим 8:34; 1Кор 14:15; 2Кор 12:4; Еф 6:16; Євр 7:25; Юда 1:20; Об 22:17)27А Той, Хто досліджує серця, знає, які бажання Духа, бо Він заступається за святих з Божої волі. (Пс 138:1; 1Кор 2:10; 1Кор 4:5; Об 2:23)
Божа любов до нас
28Знаємо, що тим, які люблять Бога, котрі покликані за Його передбаченням, усе сприяє до добра. (1Кор 2:9; 1Кор 8:3; Еф 1:11; Як 1:12; Як 2:5)29Адже кого Він наперед пізнав, тих і визначив наперед, щоби були вони подібні до образу Його Сина, аби бути Йому первістком серед багатьох братів, (Ів 20:17; 2Кор 4:4; Еф 1:5; флп 3:21; Кол 1:18; Євр 2:10; 1Пет 1:2)30а кого наперед визначив, тих і покликав, кого ж покликав, тих і оправдав, а кого оправдав, тих і прославив. (1Кор 6:11; 2Кор 3:18; 2Сол 2:13)31Що ж скажемо на це? Якщо Бог за нас, то хто проти нас? (Пс 117:6; Мт 1:23)32Той, Хто Свого Сина не пощадив, а видав Його за нас усіх, то хіба разом з Ним не подарує нам і всього? (Ів 3:16; Рим 4:25; Рим 8:3)33Хто буде звинувачувати Божих обранців? Бог — Той, Хто оправдує! (Євр 7:25)34А хто судитиме? Ісус Христос, Який помер і воскрес, Який по правиці Бога, — Він і заступається за нас! (Пс 109:1; Еф 1:20; Кол 3:1; Євр 7:25; Євр 9:24; 1Пет 3:13)35Хто нас відлучить від любові Христа? Чи страждання, чи утиски, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч? (Рим 2:9; Рим 5:3; Рим 5:5; Рим 8:37; Рим 8:39; 2Кор 5:14; 2Кор 11:26; 2Кор 12:10)36Так, як написано: За Тебе вбивають нас щодня, нас вважають за овець, призначених на заріз. (Пс 43:23; Мт 10:16; 1Кор 4:9; 1Кор 15:30; 2Кор 4:10)37Але в цьому всьому перемагаємо — завдяки Тому, Хто нас полюбив. (Ів 16:33; Об 12:11)38Адже я переконаний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, (Рим 14:14; Рим 15:14; 1Кор 3:22; Еф 1:21)39ні висота, ні глибина, ні будь-яке інше творіння не зможе нас відлучити від Божої любові, яка в Ісусі Христі, нашому Господі! (Ів 17:26; Рим 8:35)