1Тими днями, коли зростала кількість учнів, почалися нарікання елліністів[1] на юдеїв, що про їхніх вдів не дбають при щоденному служінні. (Дії 4:35; Дії 9:29; Дії 11:20)2Скликавши громаду своїх учнів, дванадцятеро сказали: Не годиться нам, облишивши Боже Слово, прислуговувати при столах.3Виберіть, брати, з-поміж вас сімох надійних мужів, сповнених [Святого] Духа та мудрості, і ми поставимо їх на це служіння. (Дії 7:55; Дії 16:2; Дії 21:8; Дії 22:12; 1Тим 3:7)4Ми ж постійно перебуватимемо в молитві та служінні слова! (Лк 1:2; Дії 2:42)5Усій громаді сподобалося це слово. І вони вибрали Степана — мужа, сповненого віри і Святого Духа, Филипа, Прохора, Никанора, Тимона, Пармена і прозеліта з Антіохії Миколу. (Дії 6:8; Дії 7:55; Дії 7:59; Дії 8:2; Дії 8:5; Дії 11:19; Дії 13:43; Дії 21:8; Дії 22:20; Об 2:6; Об 2:15)6Їх поставили перед апостолами, і, помолившись, ті поклали на них руки. (Мт 9:18; Дії 8:17; Дії 9:12; Дії 9:17; Дії 13:3; Дії 19:6; Дії 28:8; 1Тим 4:14; 1Тим 5:22; 2Тим 1:6; Євр 6:2)7А Боже Слово росло; кількість учнів у Єрусалимі дуже множилася; і серед священиків дуже багато були слухняними вірі. (Дії 2:47; Дії 12:20; Рим 16:26)
Суд над дияконом Степаном
8Степан же, сповнений благодаттю і силою, здійснював у народі великі ознаки й чудеса. (Дії 5:12)9Та піднялися деякі із синагоги, що називалася лібертинською, а також з киринейської та олександрійської, і ті, хто з Килікії й Азії, — і сперечалися зі Степаном, (Мт 27:32; Дії 9:29; Дії 13:1; Дії 19:10; Дії 21:39; Дії 24:12)10але не могли протистояти мудрості й Духові, Яким він говорив. (Лк 21:15)11Тоді вони підмовили людей, котрі казали, що чули, начебто він говорив зневажливі слова проти Мойсея і Бога. (Мт 26:59)12Вони підбурили народ, старших, книжників і, накинувшись, схопили його та привели до синедріону. (Мт 10:17)13Поставили фальшивих свідків, які говорили: Цей чоловік не перестає говорити [зневажливі] слова про це святе місце і проти Закону. (Мт 24:15; Дії 18:13; Дії 21:28; Дії 25:8)14Адже ми чули, як він казав, що Ісус Назарянин зруйнує це місце та змінить звичаї, які нам передав Мойсей! (Мт 24:2; Мт 26:61; Ів 11:48; Дії 21:21; Дії 24:6)15Поглянувши на нього, усі, хто сидів у синедріоні, побачили, що його обличчя було подібне до обличчя ангела. (Лк 4:20)