1А Фест, перебравши владу, через три дні прийшов з Кесарії до Єрусалима. (Ac 23:23)2Первосвященики та провідники юдеїв поскаржилися йому на Павла і благали його, (Ac 4:23; Ac 24:1; Ac 28:17)3ласкаво просячи, щоби прислав його в Єрусалим, а самі готували засідку, аби вбити його по дорозі. (Ac 23:15; Ac 23:16)4Фест же сказав, щоб стерегли Павла в Кесарії, оскільки він сам мав незабаром туди піти. (Ac 23:23)5Отже, — сказав він, — ті з вас, хто може, хай ідуть зі мною, і якщо є якесь порушення в [цьому] чоловікові, хай звинувачують його!6Пробувши в них не більше як вісім або десять днів, повернувся до Кесарії; наступного дня, сівши на місце судді, наказав привести Павла. (Ac 22:30)7Коли його привели, оточили його ті юдеї, котрі прийшли з Єрусалима, висуваючи багато тяжких звинувачень, яких не могли довести.8Павло ж захищався: Я нічим не згрішив ні проти юдейського Закону, ні проти храму, ні проти кесаря! (Ac 6:13; Ac 18:13; Ac 22:1)9Тоді Фест, бажаючи догодити юдеям, промовив Павлові у відповідь: Чи ти хочеш піти в Єрусалим і там щодо цього суд від мене прийняти? (Ac 24:27; Ac 25:20)
Павло вимагає суду кесаря
10А Павло сказав: Я стою перед судом кесаря, де мені належить суд прийняти. Юдеїв нічим я не скривдив, і ти це добре знаєш.11Якщо ж кривду або щось варте смерті я вчинив, то не відмовляюся вмерти. Якщо ж немає нічого того, у чому вони мене звинувачують, ніхто мене не може їм видати. Покликаюся на кесаря! (Ac 23:29; Ac 25:16; Ac 25:21; Ac 26:32; Ac 28:19)12Тоді Фест, порозмовлявши з радниками, відповів: Ти покликався на кесаря, то й підеш до кесаря! (Ac 27:1)
Цар Агрипа слухає справу Павла
13Коли минуло декілька днів, цар Агрипа й Верніка прибули до Кесарії поздоровити Феста. (Ac 9:15; Ac 23:23)14Через те, що перебували там чимало днів, Фест розповів цареві про Павла, кажучи: Є один чоловік, в’язень, залишений Феліксом, (Ac 23:18; Ac 24:27)15на якого, коли я був у Єрусалимі, первосвященики і юдейські старші подали скаргу, домагаючись його засудження. (Ac 4:23; Ac 24:1; Ac 25:3)16Я відповів їм, що в римлян немає звичаю видавати якусь людину [на страту], поки обвинувачений не має перед собою тих, які його звинувачують, і не матиме змоги боронитися від звинувачень. (Ac 23:35; Ac 25:11)17Коли ж вони тут зійшлися, я без жодної затримки наступного ж дня сів на місце судді й наказав привести чоловіка.18Обступивши його, обвинувачі не вказали жодної провини з тих, про які я підозрював, (Ac 18:14; Ac 23:29; Ac 25:7)19а мали з ним якісь суперечки про свої забобони і про Якогось померлого Ісуса, про Якого Павло запевняв, що Він живий. (Ac 17:22)20Розгубившись у цьому питанні, я сказав, чи не хоче він піти в Єрусалим і там судитися щодо цього. (Ac 25:9)21Оскільки Павло вимагав, щоби його залишили на розсуд Августа, то я наказав охороняти його, доки не відішлю його до кесаря. (Ac 25:11; Ac 25:25)22Агрипа ж промовив до Феста: Хотів би я і сам того чоловіка послухати. [Той же] сказав: Завтра почуєш його. (Lu 23:8)23А наступного дня прийшли Агрипа й Верніка з великою пишнотою і ввійшли до судової зали разом із тисяцькими та знатними мужами міста. Коли наказав Фест, привели Павла. (Mt 10:18)24І каже Фест: Агрипо, царю, і всі мужі, які прийшли з нами! Ви бачите того, за кого настирливо просила мене вся юдейська громада і в Єрусалимі, і тут, викрикуючи, що не належить йому більше жити. (Ac 21:36; Ac 22:22)25Я ж, довідавшись, що нічого вартого смерті він не зробив, та й сам він покликався на кесаря, тож я вирішив послати його. (Ac 23:29; Ac 25:21)26Не маю нічого певного написати про нього володареві, тому привів я його до вас, особливо до тебе, Агрипо, царю, щоб як розпитаєш його, мав що написати.27Бо здається мені недоречним посилати в’язня, не зазначивши звинувачення проти нього. (Ac 19:40; Ac 23:18)