1Отже, перший Завіт мав постанови, служіння та земну святиню. (Євр 9:10)2Тож був збудований перший намет, в якому були світильник, стіл і хліби покладання, який називається Святе.3За другою завісою — намет, що називається Святе Святих; (Євр 6:19)4він мав золоту кадильницю, ковчег Завіту, повністю покритий золотом, в якому містилася золота посудина, в якій була манна, розквітла палиця Аарона і скрижалі Завіту.5А над ним — херувими слави, які затінюють престол благодаті, про що нині не час говорити докладно.6Згідно з установленням, до першого намету постійно входили священики, щоб виконувати служіння;7до другого — один раз на рік входив лише первосвященик, не без крові, яку приносив за себе і за гріхи народу. (Євр 5:3; Євр 9:18)8Святий Дух засвідчує те, що дорога до святині ще не відкрита, доки стоїть перший намет. (Євр 10:19)9Він — образ теперішнього часу, в якому приносяться дари й жертви, які не можуть зробити досконалим сумління того, хто служить; (Євр 7:19)10які стосуються тільки їжі, напоїв, різних обмивань, постанов щодо тіла, і залишаються до часу виправлення. (Євр 9:1; Євр 13:9)
Жертва Христа
11А Христос, Первосвященик майбутніх благ, прийшов через більший, досконаліший, нерукотворний намет, тобто неземної будови; (2Кор 5:1; Євр 4:14; Євр 8:2; Євр 9:24; Євр 10:1)12і не завдяки крові козлів і телят, а завдяки власній крові Він увійшов один раз до святині й здійснив вічне викуплення. (Лк 24:21; Євр 5:9; Євр 7:27; Євр 9:19; Євр 9:24; Євр 10:4; Євр 10:10; Євр 13:12)13Бо якщо кров козлів і телят та з водою змішаний попіл телиці, коли ним покропити, освячує нечистих для очищення тіла, (Євр 10:4)14то наскільки більше кров Христа, Який вічним Духом приніс Себе, непорочного, Богові, очистить наше сумління від мертвих діл, щоб ми служили Живому Богові! (Ів 10:18; Рим 1:9; Рим 5:9; 1Сол 1:9; 1Тим 3:9; Євр 1:3; Євр 6:1; Євр 9:25; 1Пет 1:19; 1Ів 1:7)15І тому Він є Посередником Нового Завіту, щоби через смерть для викуплення від переступів першого Завіту покликані одержали обітницю вічної спадщини. (Гал 3:19; Еф 1:18; 1Тим 2:5; Євр 3:1; Євр 7:22; Євр 8:6; Євр 12:24)16Тому що де є заповіт, там має бути смерть заповідача,17адже заповіт вступає в силу після його смерті й не має жодної вартості, поки живе заповідач.18Тож і перший Завіт був освячений не без крові. (Євр 8:13; Євр 9:7)19Адже Мойсей, проголосивши всім людям усі заповіді за Законом і взявши кров козлів і телят, — разом з водою, червоною вовною та гісопом — покропив і саму книгу, і весь народ, (Євр 9:12)20промовляючи: Це кров Завіту, що його заповів вам Бог. (Мт 26:28; Євр 7:22)21І намет, і весь посуд для служіння також окропив кров’ю. (Еф 1:7)22І відтоді все за Законом очищається кров’ю, і без пролиття крові немає прощення.23Отже, треба було, щоби подоби небесних речей отак очищалися, а саме небесне — жертвами, які кращі від цих. (Євр 8:5)24Адже Христос увійшов не в рукотворну святиню, яка відображала істинну, але в саме небо, щоб тепер з’явитися перед Божим обличчям за нас. (Рим 8:34; Євр 11:1)25І не для того, аби багато разів приносити Себе, як первосвященик, входячи щороку до святині із чужою кров’ю, — (Євр 9:14)26у такому випадку від створення світу Він мав би багато разів страждати. Тепер же Він з’явився один раз наприкінці віків, щоб Своєю жертвою виявити гріх. (Мт 13:39; 1Кор 10:11; Гал 4:4; Євр 1:2; Євр 1:3; Євр 9:12; Євр 10:2; Євр 12:26; 1Пет 1:20; 1Пет 3:18; 1Ів 3:5)27І так, як призначено людям один раз померти, а потім суд,28так і Христос: один раз приніс Себе, аби понести гріхи багатьох; другий же раз Він з’явиться не задля гріха, а тим, які очікують Його на спасіння [через віру]. (Рим 6:10; флп 3:20; Євр 9:26; Євр 10:12; Євр 10:14; 1Пет 2:24; 1Пет 3:18)