1Адже Закон, маючи тінь майбутніх благ, а не сам образ речей, не може ніколи тими самими жертвами, які щороку постійно приносяться, зробити досконалими тих, які приходять. (Col 2:17; Heb 7:19; Heb 8:5)2Інакше вони перестали б приноситися, бо в тих, які здійснюють служіння і які раз очистилися, не було би більше жодного усвідомлення гріхів. (1Ti 3:9; Heb 9:26)3Але в них — щорічне нагадування про гріхи,4оскільки неможливо, щоб кров телят і козлів усувала гріхи. (Heb 7:18; Heb 9:12)5Тому, входячи у світ, Він каже: Жертв і приношень Ти не схотів, але Ти підготував Мені тіло. (Ps 39:7; Mt 9:13; Joh 11:27)6Всепалення[1] і жертви за гріх Тобі не до вподоби.7Тоді Я сказав: Ось іду, — на початку книги написано про Мене, — щоб виконати, Боже, Твою волю. (Heb 10:36)8Сказавши спочатку, що ні жертв, ні приношень, ні всепалень за гріхи, які приносяться, згідно із Законом, — не забажав Ти і не вподобав Собі, (Heb 10:5)9а потім додав: Ось іду, щоб виконати волю Твою. Він скасовує перше, щоби поставити друге. (Heb 10:7)10Згідно з цією волею ми освячені одноразовим принесенням тіла Ісуса Христа. (Eph 5:2; 1Th 4:3; Heb 9:12; Heb 10:14; Heb 10:29; Heb 13:12)11І кожний священик стояв щоденно на служінні, аби багато разів приносити ті самі жертви, які ніколи не можуть усунути гріхів. (Heb 7:18; Heb 7:27)12Він же, принісши один раз жертву за гріхи, назавжди сів праворуч Бога, (Ps 109:1; Mt 22:44; Heb 9:28)13далі очікуючи, доки Його вороги не будуть покладені до підніжка Його ніг.14Адже одним принесенням Він назавжди вдосконалив тих, які освячуються. (Heb 9:28; Heb 10:10)15Свідчить нам і Дух Святий, згідно зі сказаним: (Heb 3:7)16Оце Завіт, який Я укладу з ними по тих днях, — говорить Господь, — дам Мої Закони в їхні серця і запишу їх у їхній розум, (Heb 8:10)17і більше не згадаю їхніх гріхів та їхнього беззаконня! (Heb 8:12)18А де є прощення їх, там вже немає приношення за гріх.
Нова жива дорога
19Тому, брати, маючи відвагу входити до святині через кров Ісуса — (Eph 1:7; Eph 3:12; Heb 4:16)20новою і живою дорогою, яку Він відкрив нам через завісу, тобто через Своє тіло, — (Joh 14:6; Heb 6:19)21і маючи Великого Священика в Божому домі, (Heb 3:6; Heb 4:14)22приступаймо зі щирим серцем, у повноті віри, очистивши серця від недоброго сумління, обмивши тіла чистою водою. (Eph 5:26; 1Ti 3:9; Heb 4:16; Heb 6:11)23Непохитно тримаймося визнання надії, адже вірний Той, Хто обіцяв. (1Co 10:13; Heb 3:1; Heb 3:6; Heb 4:14)24Будьмо уважні один до одного, заохочуймо до любові та добрих діл; (Tit 2:14)25не залишаймо своїх зібрань, як то деякі ввели у звичку, але заохочуймо один одного, і тим більше, чим більше бачите, що наближається день. (Mr 13:28; 2Th 2:1; Heb 3:13; Heb 13:22; Jas 2:2)
Не зневажити Духа благодаті
26Адже коли ми добровільно грішимо після того, як одержали пізнання істини, то за гріхи немає більше жертви, (2Ti 3:7; Heb 6:4; 2Pe 2:21)27а є якесь страшне очікування суду і палаючого вогню, що має пожерти противників. (Heb 9:27; Heb 10:31)28Як хто відрікся Закону Мойсея, той без милосердя гине при двох або трьох свідках. (Ps 108:12)29Зважте, наскільки суворішого покарання заслужить той, хто потоптав Божого Сина, хто не пошанував крові Завіту, якою освятився, хто зневажив Духа благодаті? (Mt 7:6; Heb 2:3; Heb 7:3; Heb 7:22; Heb 10:10)30Ми знаємо Того, Хто сказав: У Мене — помста, і Я відплачу, — [говорить Господь]. І знову: Господь судитиме Свій народ. (Ps 134:14; Ro 12:19)31Страшно попасти в руки Живого Бога! (Mt 10:28; Heb 10:27)32Тож згадуйте минулі дні, коли ви, просвітившись, витерпіли великий подвиг страждань: (Heb 6:4; Heb 6:10; Heb 12:4)33або будучи виставленими на посміховисько та знущання, або ж як спільники тих, які опинилися в такому становищі. (Lu 23:48; 1Co 4:9; Php 4:14)34Адже ви терпіли разом із в’язнями, з радістю приймали розграбування вашого майна, знаючи, що маєте для себе краще і вічне майно [на небі]. (Heb 13:3)35Тому не залишайте вашої відваги, оскільки вона варта великої нагороди. (Heb 2:2; Heb 4:16; Heb 11:6; Heb 11:26)36Вам потрібна терпеливість, щоб виконати Божу волю і одержати обітницю. (Lu 8:15; Heb 6:12; Heb 10:7; Heb 11:13; Heb 11:39)37Адже ще трохи, дуже недовго — і прийде Той, Хто йде, — і не забариться. (Mt 3:11; Joh 14:19; Jas 5:8; 2Pe 3:9)38Праведний Мій житиме вірою, а коли відступить, то Моя душа не матиме вподобання в ньому. (Ro 1:17)39Ми ж не з тих, які відступають на загибель, але з тих, які вірять для спасіння душі. (Lu 21:19; 1Th 5:9; 1Ti 6:9; 1Pe 1:9)