1Отже, перший Завіт мав постанови, служіння та земну святиню. (Heb 9:10)2Тож був збудований перший намет, в якому були світильник, стіл і хліби покладання, який називається Святе.3За другою завісою — намет, що називається Святе Святих; (Heb 6:19)4він мав золоту кадильницю, ковчег Завіту, повністю покритий золотом, в якому містилася золота посудина, в якій була манна, розквітла палиця Аарона і скрижалі Завіту.5А над ним — херувими слави, які затінюють престол благодаті, про що нині не час говорити докладно.6Згідно з установленням, до першого намету постійно входили священики, щоб виконувати служіння;7до другого — один раз на рік входив лише первосвященик, не без крові, яку приносив за себе і за гріхи народу. (Heb 5:3; Heb 9:18)8Святий Дух засвідчує те, що дорога до святині ще не відкрита, доки стоїть перший намет. (Heb 10:19)9Він — образ теперішнього часу, в якому приносяться дари й жертви, які не можуть зробити досконалим сумління того, хто служить; (Heb 7:19)10які стосуються тільки їжі, напоїв, різних обмивань, постанов щодо тіла, і залишаються до часу виправлення. (Heb 9:1; Heb 13:9)
Жертва Христа
11А Христос, Первосвященик майбутніх благ, прийшов через більший, досконаліший, нерукотворний намет, тобто неземної будови; (2Co 5:1; Heb 4:14; Heb 8:2; Heb 9:24; Heb 10:1)12і не завдяки крові козлів і телят, а завдяки власній крові Він увійшов один раз до святині й здійснив вічне викуплення. (Lu 24:21; Heb 5:9; Heb 7:27; Heb 9:19; Heb 9:24; Heb 10:4; Heb 10:10; Heb 13:12)13Бо якщо кров козлів і телят та з водою змішаний попіл телиці, коли ним покропити, освячує нечистих для очищення тіла, (Heb 10:4)14то наскільки більше кров Христа, Який вічним Духом приніс Себе, непорочного, Богові, очистить наше сумління від мертвих діл, щоб ми служили Живому Богові! (Joh 10:18; Ro 1:9; Ro 5:9; 1Th 1:9; 1Ti 3:9; Heb 1:3; Heb 6:1; Heb 9:25; 1Pe 1:19; 1Jo 1:7)15І тому Він є Посередником Нового Завіту, щоби через смерть для викуплення від переступів першого Завіту покликані одержали обітницю вічної спадщини. (Ga 3:19; Eph 1:18; 1Ti 2:5; Heb 3:1; Heb 7:22; Heb 8:6; Heb 12:24)16Тому що де є заповіт, там має бути смерть заповідача,17адже заповіт вступає в силу після його смерті й не має жодної вартості, поки живе заповідач.18Тож і перший Завіт був освячений не без крові. (Heb 8:13; Heb 9:7)19Адже Мойсей, проголосивши всім людям усі заповіді за Законом і взявши кров козлів і телят, — разом з водою, червоною вовною та гісопом — покропив і саму книгу, і весь народ, (Heb 9:12)20промовляючи: Це кров Завіту, що його заповів вам Бог. (Mt 26:28; Heb 7:22)21І намет, і весь посуд для служіння також окропив кров’ю. (Eph 1:7)22І відтоді все за Законом очищається кров’ю, і без пролиття крові немає прощення.23Отже, треба було, щоби подоби небесних речей отак очищалися, а саме небесне — жертвами, які кращі від цих. (Heb 8:5)24Адже Христос увійшов не в рукотворну святиню, яка відображала істинну, але в саме небо, щоб тепер з’явитися перед Божим обличчям за нас. (Ro 8:34; Heb 11:1)25І не для того, аби багато разів приносити Себе, як первосвященик, входячи щороку до святині із чужою кров’ю, — (Heb 9:14)26у такому випадку від створення світу Він мав би багато разів страждати. Тепер же Він з’явився один раз наприкінці віків, щоб Своєю жертвою виявити гріх. (Mt 13:39; 1Co 10:11; Ga 4:4; Heb 1:2; Heb 1:3; Heb 9:12; Heb 10:2; Heb 12:26; 1Pe 1:20; 1Pe 3:18; 1Jo 3:5)27І так, як призначено людям один раз померти, а потім суд,28так і Христос: один раз приніс Себе, аби понести гріхи багатьох; другий же раз Він з’явиться не задля гріха, а тим, які очікують Його на спасіння [через віру]. (Ro 6:10; Php 3:20; Heb 9:26; Heb 10:12; Heb 10:14; 1Pe 2:24; 1Pe 3:18)