1Нехай утверджується братолюбність! (1Th 4:9)2Не забувайте гостинності, бо завдяки їй деякі, не відаючи, гостинно прийняли ангелів. (Ro 12:13)3Пам’ятайте про в’язнів, наче з ними ув’язнені, — про тих, які страждають, бо й ви самі перебуваєте в тілі. (Mt 25:36; 1Co 12:26; Heb 10:34; Heb 11:36; Heb 11:37)4Шлюб у всіх нехай буде у великій пошані, і ложе незаплямоване, а розпусників і перелюбників судитиме Бог. (1Co 5:13; Eph 5:5)5У поведінці будьте не грошолюбні, задоволені тим, що маєте. Бо Він сказав: Я тебе не покину і не відступлю від тебе! (1Ti 3:3; 1Ti 6:8)6Тому ми відважуємося говорити: Господь — мені помічник, тож я не боятимусь. Що зробить мені людина? (Ps 117:6)7Згадуйте ваших наставників, які проповідували вам Боже Слово, і, дивлячись на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру. (Lu 22:26; Ac 8:25; Ac 15:22; 1Co 11:1; 1Ti 5:17; Heb 13:17; Heb 13:24)8Ісус Христос учора, сьогодні й навіки Той Самий! (Ps 101:28; Heb 1:12; Heb 7:24)9Не піддавайтеся різним чужим ученням. Адже добре підкріпляти серця благодаттю, а не стравами, від чого не отримали користі ті, які так живуть. (Ro 14:17; 1Co 8:8; 2Co 1:21; Eph 4:14; Col 2:7; Heb 7:18; Heb 9:10)10Маємо жертовника, з якого не мають права їсти ті, які служать наметові. (Heb 7:13; Heb 8:5)11Адже тіла тих тварин, кров яких за гріх первосвященик вносить до Святого, спалюються поза табором.12Тому й Ісус, щоб освятити народ Своєю кров’ю, постраждав поза брамою. (Mt 21:39; Joh 19:17; Joh 19:20; Ac 7:58; Heb 9:12; Heb 10:10)13Тож виходьмо до Нього поза табір, несучи Його наругу, (2Co 6:17; Heb 11:26; Re 18:4)14бо ми не маємо тут постійного міста, але шукаємо майбутнього. (Heb 2:5; Heb 11:14)15Отже, через Нього завжди приносьмо жертву хвали Богові, тобто плід уст, що прославляють Його Ім’я. (Ps 33:2; Ps 49:14; Ps 49:23)16Не забувайте про доброчинність і спілкування, бо такі жертви до вподоби Богові. (Ac 2:42; 2Co 8:4; Php 4:18; Heb 13:21)17Слухайтеся ваших наставників, підкоряйтеся їм, тому що вони дбають про ваші душі, оскільки мають дати звіт. Хай же вони роблять це з радістю, а не з зітханням, адже це для вас не корисне. (Lu 16:2; Heb 13:7)18Моліться за нас, бо ми переконані, що маємо добре сумління, у всьому бажаючи поводитися чесно. (Ac 23:1; Ro 15:30; 2Co 1:12; 1Ti 3:9)19Особливо ж прошу робити це, щоб я швидше був повернений вам. (Phm 1:22)20А Бог миру, Який кров’ю вічного Завіту підняв з мертвих Великого Пастиря овець — Господа нашого Ісуса, (Joh 10:11; Ro 10:7; Ro 15:33; Heb 7:14; Heb 7:22; Heb 9:12; 1Pe 5:4)21нехай удосконалить вас у всякому доброму ділі, аби виконати Його волю, здійснюючи у вас все, що Йому до вподоби, — через Ісуса Христа, Якому слава навіки-віків! Амінь[1]. (Ro 16:27; 2Co 5:9; Heb 11:5; Heb 12:28; Heb 13:16)
Закінчення
22Прошу вас, брати: прийміть слова втіхи. Адже я, стисло написавши, послав вам. (Ac 13:15; 2Ti 4:3; Heb 10:25; Heb 11:32; 1Pe 5:12)23Знайте, що наш брат Тимофій звільнений, — і я разом з ним; якщо він незабаром прийде, то я вас побачу. (Ac 16:1)24Вітайте всіх ваших наставників та всіх святих. Вітають вас ті, хто в Італії. (Heb 13:7)25Благодать з усіма вами! [Амінь]. (Tit 3:15)