1Адже Закон, маючи тінь майбутніх благ, а не сам образ речей, не може ніколи тими самими жертвами, які щороку постійно приносяться, зробити досконалими тих, які приходять. (Кол 2:17; Євр 7:19; Євр 8:5)2Інакше вони перестали б приноситися, бо в тих, які здійснюють служіння і які раз очистилися, не було би більше жодного усвідомлення гріхів. (1Тим 3:9; Євр 9:26)3Але в них — щорічне нагадування про гріхи,4оскільки неможливо, щоб кров телят і козлів усувала гріхи. (Євр 7:18; Євр 9:12)5Тому, входячи у світ, Він каже: Жертв і приношень Ти не схотів, але Ти підготував Мені тіло. (Пс 39:7; Мт 9:13; Ів 11:27)6Всепалення[1] і жертви за гріх Тобі не до вподоби.7Тоді Я сказав: Ось іду, — на початку книги написано про Мене, — щоб виконати, Боже, Твою волю. (Євр 10:36)8Сказавши спочатку, що ні жертв, ні приношень, ні всепалень за гріхи, які приносяться, згідно із Законом, — не забажав Ти і не вподобав Собі, (Євр 10:5)9а потім додав: Ось іду, щоб виконати волю Твою. Він скасовує перше, щоби поставити друге. (Євр 10:7)10Згідно з цією волею ми освячені одноразовим принесенням тіла Ісуса Христа. (Еф 5:2; 1Сол 4:3; Євр 9:12; Євр 10:14; Євр 10:29; Євр 13:12)11І кожний священик стояв щоденно на служінні, аби багато разів приносити ті самі жертви, які ніколи не можуть усунути гріхів. (Євр 7:18; Євр 7:27)12Він же, принісши один раз жертву за гріхи, назавжди сів праворуч Бога, (Пс 109:1; Мт 22:44; Євр 9:28)13далі очікуючи, доки Його вороги не будуть покладені до підніжка Його ніг.14Адже одним принесенням Він назавжди вдосконалив тих, які освячуються. (Євр 9:28; Євр 10:10)15Свідчить нам і Дух Святий, згідно зі сказаним: (Євр 3:7)16Оце Завіт, який Я укладу з ними по тих днях, — говорить Господь, — дам Мої Закони в їхні серця і запишу їх у їхній розум, (Євр 8:10)17і більше не згадаю їхніх гріхів та їхнього беззаконня! (Євр 8:12)18А де є прощення їх, там вже немає приношення за гріх.
Нова жива дорога
19Тому, брати, маючи відвагу входити до святині через кров Ісуса — (Еф 1:7; Еф 3:12; Євр 4:16)20новою і живою дорогою, яку Він відкрив нам через завісу, тобто через Своє тіло, — (Ів 14:6; Євр 6:19)21і маючи Великого Священика в Божому домі, (Євр 3:6; Євр 4:14)22приступаймо зі щирим серцем, у повноті віри, очистивши серця від недоброго сумління, обмивши тіла чистою водою. (Еф 5:26; 1Тим 3:9; Євр 4:16; Євр 6:11)23Непохитно тримаймося визнання надії, адже вірний Той, Хто обіцяв. (1Кор 10:13; Євр 3:1; Євр 3:6; Євр 4:14)24Будьмо уважні один до одного, заохочуймо до любові та добрих діл; (Тит 2:14)25не залишаймо своїх зібрань, як то деякі ввели у звичку, але заохочуймо один одного, і тим більше, чим більше бачите, що наближається день. (Мр 13:28; 2Сол 2:1; Євр 3:13; Євр 13:22; Як 2:2)
Не зневажити Духа благодаті
26Адже коли ми добровільно грішимо після того, як одержали пізнання істини, то за гріхи немає більше жертви, (2Тим 3:7; Євр 6:4; 2Пет 2:21)27а є якесь страшне очікування суду і палаючого вогню, що має пожерти противників. (Євр 9:27; Євр 10:31)28Як хто відрікся Закону Мойсея, той без милосердя гине при двох або трьох свідках. (Пс 108:12)29Зважте, наскільки суворішого покарання заслужить той, хто потоптав Божого Сина, хто не пошанував крові Завіту, якою освятився, хто зневажив Духа благодаті? (Мт 7:6; Євр 2:3; Євр 7:3; Євр 7:22; Євр 10:10)30Ми знаємо Того, Хто сказав: У Мене — помста, і Я відплачу, — [говорить Господь]. І знову: Господь судитиме Свій народ. (Пс 134:14; Рим 12:19)31Страшно попасти в руки Живого Бога! (Мт 10:28; Євр 10:27)32Тож згадуйте минулі дні, коли ви, просвітившись, витерпіли великий подвиг страждань: (Євр 6:4; Євр 6:10; Євр 12:4)33або будучи виставленими на посміховисько та знущання, або ж як спільники тих, які опинилися в такому становищі. (Лк 23:48; 1Кор 4:9; флп 4:14)34Адже ви терпіли разом із в’язнями, з радістю приймали розграбування вашого майна, знаючи, що маєте для себе краще і вічне майно [на небі]. (Євр 13:3)35Тому не залишайте вашої відваги, оскільки вона варта великої нагороди. (Євр 2:2; Євр 4:16; Євр 11:6; Євр 11:26)36Вам потрібна терпеливість, щоб виконати Божу волю і одержати обітницю. (Лк 8:15; Євр 6:12; Євр 10:7; Євр 11:13; Євр 11:39)37Адже ще трохи, дуже недовго — і прийде Той, Хто йде, — і не забариться. (Мт 3:11; Ів 14:19; Як 5:8; 2Пет 3:9)38Праведний Мій житиме вірою, а коли відступить, то Моя душа не матиме вподобання в ньому. (Рим 1:17)39Ми ж не з тих, які відступають на загибель, але з тих, які вірять для спасіння душі. (Лк 21:19; 1Сол 5:9; 1Тим 6:9; 1Пет 1:9)