1Павло, з волі Божої апостол Ісуса Христа, за обітницею життя, що в Ісусі Христі, — (1Кор 1:1; 1Тим 4:8; 1Ів 2:25)2до Тимофія, улюбленого сина: благодать, милість і мир, від Бога Отця та Ісуса Христа, Господа нашого. (Дії 16:1; 1Кор 4:17; 1Тим 1:2)3Дякую Богові, Якому від предків служу із чистим сумлінням, що постійно, вдень і вночі, пам’ятаю про тебе в моїх молитвах, (Рим 1:9; флп 3:5; 1Тим 3:9)4бажаючи бачити тебе, згадуючи твої сльози, аби наповнитися радістю. (2Тим 4:9)5Згадую твою щиру віру, яка спочатку оселилася у твоїй бабусі Лоїді та у твоїй матері Євникії; я впевнений, що вона є і в тобі. (Дії 16:1; 1Тим 1:5)
Зігрівати Божий дар
6Я тому нагадую тобі це, щоб ти зігрівав Божий дар, який є в тобі через покладання моїх рук. (Дії 6:6; 1Тим 4:14)7Адже Бог не дав нам духа страху, але духа сили, любові й розсудливості. (Мт 8:26; Ів 14:27; Рим 8:15; 1Кор 2:4)8Тому не соромся свідчити про нашого Господа, ні мене — Його в’язня. Але злигодні за Євангеліє перенось силою Бога, (Лк 9:26; флп 1:7; 2Тим 2:3; 2Тим 2:15)9Який спас нас і покликав святим покликанням, — не за наші діла, але згідно зі Своїм наміром і благодаттю, яка дана нам в Ісусі Христі ще перед вічними часами; (Еф 1:11; Тит 1:2; Тит 3:5)10тепер же вона відкрилася через з’явлення Спасителя нашого Ісуса Христа, Який знищив смерть, а життя і нетління освітив Євангелієм, (Ів 1:4; Ів 1:9; Дії 26:23; Рим 16:26; 1Кор 15:53; флп 3:20; 1Тим 6:14; Тит 1:4; Тит 2:11; Тит 2:13; Тит 3:6; Євр 2:14; 1Пет 1:20; 2Пет 1:11)11для якого я поставлений проповідником, апостолом і вчителем [язичників]. (1Тим 2:7)12Через це я і страждаю, але не соромлюся, бо знаю, Кому я повірив, і переконаний, що Він має силу зберегти довірене мені до того дня. (2Тим 1:14; 1Пет 4:16)13За приклад май здорові слова, які ти від мене почув у вірі й любові, що в Ісусі Христі. (1Тим 1:10; 1Тим 1:14; 2Тим 2:2)14Добре, довірене тобі, збережи Святим Духом, Який живе в нас. (Рим 8:11; 1Тим 6:20; 2Тим 1:12)15Ти знаєш, що від мене відвернулися всі, хто в Азії, між ними й Фіґел та Гермоґен. (2Тим 4:16)16Нехай Господь дасть милість домові Онисифора, адже багато разів він давав мені відраду і не соромився моїх кайданів. (2Тим 4:19)17Але коли він прибув у Рим, то наполегливо шукав мене — і знайшов. (Дії 28:30)18Нехай же дасть йому Бог знайти милість від Господа того дня! А скільки він послужив мені в Ефесі, ти краще знаєш. (Юда 1:21)
1Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, згідно з обітницею життя, що в Христі Ісусі.2Тимофієві, моїй улюбленій дитині. Благодать, милосердя і мир від Бога Отця та Христа Ісуса, нашого Господа!
Подяка
3Я вдячний Богові, Якому служу з діда-прадіда з чистим сумлінням, що постійно, вдень і вночі, пам’ятаю тебе у своїх молитвах.4Пригадуючи твої сльози, я прагну побачити тебе, щоб сповнитись радістю.5Я згадую твою нелицемірну віру, яка була спочатку у твоєї бабусі Лоїди й матері Євникії і яку, впевнений, маєш і ти.
Ревність у проголошенні Доброї Звістки
6Із цієї причини я нагадую тобі, щоб ти розпалював полум’я Божого дару, який є в тобі через покладання моїх рук.7Адже Бог дав нам не духа боягузтва, а духа сили, любові та самовладання.8Тому не соромся свідчення нашого Господа й мене, Його в’язня, а страждай разом зі мною за Добру Звістку з допомогою Божої сили.9Він спас нас і покликав нас святим покликанням не завдяки нашим ділам, а завдяки Своєму наміру[1] та благодаті, яку дав нам у Христі Ісусі до початку часів[2].10Тепер же вона відкрилася через з’явлення нашого Спасителя, Христа Ісуса, Який знищив смерть і освітив[3] життя та безсмертя Доброю Звісткою,11для якої я був призначений проповідником, апостолом і вчителем язичників[4].12Саме тому я й страждаю зараз, але не соромлюся, бо знаю, у Кого повірив, і я впевнений, що Він спроможний зберегти те, що я Йому довірив, до того Дня[5].13Тримайся того зразка здорового вчення, яке ти від мене почув, у вірі та любові, що в Христі Ісусі.14Оберігай те добре вчення, що довірене тобі за допомогою Святого Духа, Який перебуває в нас.15Ти знаєш, що всі, хто з Азії, відвернулися від мене, включно з Фіґелом та Гермоґеном.16Нехай Господь змилується над домом Онисифора, адже він часто мене підбадьорював і не соромився моїх кайданів.17Навпаки, коли він прибув у Рим, то наполегливо шукав мене й знайшов.18Нехай дасть Бог, щоб він знайшов милість перед Господом у той День. А про те, як багато він служив в Ефесі, ти дуже добре знаєш.