2 Петра 2

Українська Біблія LXX УБТ

1 А були і в народі лжепророки, як і між вами будуть лжевчителі, які вноситимуть згубні єресі й відречуться від Того Владики, Який їх викупив, і тим наведуть на себе швидку погибель. (Мт 24:24; 1Кор 6:20; 1Кор 11:19; флп 3:19; 1Тим 4:1; Юда 1:4)2 І багато хто піде за їхньою розбещеністю, а через них дорога істини буде зневажатися. (Пс 118:30; Рим 2:24; Юда 1:4)3 І в ненаситності вони ловитимуть вас улесливими словами. Суд на них віддавна не бариться, а їхня погибель не дрімає. (Рим 16:18; 1Сол 2:5)4 Адже коли Бог не пощадив ангелів, які згрішили, а в кайданах темряви вкинув до аду, аби берегти на суд, (Юда 1:6)5 і стародавнього світу не пощадив, а зберіг восьмого Ноя, проповідника праведності, навівши на безбожних світовий потоп, (Мт 24:38; Євр 11:7; 1Пет 3:20; 2Пет 3:6)6 спопелив міста Содом і Гоморру, засудивши їх на знищення, дав як приклад для майбутніх безбожників, (Мт 10:15; Юда 1:7)7 та врятував праведного Лота, стомленого розбещеною поведінкою беззаконних, (Лк 17:28)8 адже праведник, живучи між ними, коли бачив і чув безбожні діла, день у день мучив свою праведну душу, —9 Господь уміє рятувати побожних від спокуси, а неправедних зберігати на день суду для покарання, (1Кор 10:23; 2Тим 4:18; Юда 1:6; Об 3:10)10 особливо ж тих, які ходять слідом за нечистим тілесним пожаданням і зневажають владу. Вони, зухвалі свавільці, не бояться зневажати славу, (Еф 1:21; Юда 1:7; Юда 1:16)11 тоді як ангели, котрі силою і міццю є більші, не виносять на них перед Господом зневажливого осуду. (Юда 1:9)12 Вони, мов нерозумні тварини, які природно народжені, щоб їх ловили і знищували, зневажають те, чого не розуміють, — і у своєму розтлінні загинуть, (Юда 1:10)13 прийнявши кару як відплату за неправедність; вони повсякденні розкоші вважають за щастя; брудні й мерзенні, вони насолоджуються своїм обманом, коли бенкетують з вами. (Мр 4:19; 2Пет 3:14; Юда 1:12)14 Маючи очі, повні перелюбу й безнастанних гріхів, і серце, привчене до ненаситності, вони спокушують нестійкі душі; вони — діти прокляття. (Мт 5:28; 2Пет 3:16)15 Покинувши пряму дорогу, вони заблукали і йдуть слідом за Валаамом з Восора, який полюбив неправедну нагороду (Дії 1:18; Юда 1:11; Об 2:14)16 і отримав докір за своє беззаконня: німа під’яремна ослиця, заговоривши людським голосом, спинила безумство пророка!17 Вони — безводні джерела, гнані вітром хмари, [імла]; їм приготований морок темряви. (Юда 1:12; Юда 1:13)18 Адже висловлюючи пишномовні нісенітниці, вони зваблюють тілесними пожадливостями та розбещеністю людей, які ледве втекли від тих, хто живе в обмані. (2Пет 1:4; 2Пет 3:17; Юда 1:16)19 Вони обіцяють їм волю, а самі є рабами тління, бо хто ким переможений, той тому і раб. (Ів 8:34; Рим 8:21)20 Бо коли ті, які від опоганення світу втекли до пізнання нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа, знову оплутані ним терплять поразку, — то останнє для них є гірше від першого. (Мт 12:45; 2Пет 1:4; 2Пет 1:11)21 Адже краще їм було не пізнавати дороги праведності, ніж пізнавши, відвернутися від переданої їм святої заповіді. (Мт 21:32; Лк 12:47; Євр 6:6; Євр 10:26; Юда 1:3)22 Справдилася щодо них приказка: Пес повернувся до своєї блювотини, а свиня, помившись, валяється в багні! (Мт 7:6)

2 Петра 2

Новий Переклад Українською

1 Але як в народі були лжепророки, так і поміж вами будуть лжевчителі, які тайно вноситимуть згубні єресі й, відрікшись Володаря, Який їх викупив, наведуть на себе швидку загибель.2 І багато хто піде за їхньою розпустою, а через них дорога істини буде зневажатися.3 І в ненаситності вони будуть наживатися на вас через видумані слова[1]. Однак вирок, винесений ще здавна, не затримується, а їхня загибель не дрімає.4 Адже якщо Бог не пощадив ангелів, які згрішили, а передав їх кайданам мороку, відправивши до Тартару,[2] щоб зберегти для суду;5 і якщо не пощадив стародавнього світу, навівши на безбожних світовий потоп, але зберіг Ноя, проповідника праведності, і з ним ще сімох;6 і якщо Він засудив міста Содома та Гоморри на руйнування, спопеливши їх і показавши приклад, що трапиться з безбожними людьми,7 проте врятував праведного Лота, який був пригнічений розбещеною поведінкою беззаконних8 (адже праведник, живучи між ними, день у день мучив свою праведну душу через беззаконні діла, які бачив і чув),9 то Господь знає, як врятувати благочестивих від випробування, а неправедних зберегти на День суду для покарання,10 особливо тих, хто ходить за тілесною зіпсованою пожадливістю й зневажає владу. Вони зарозумілі свавільці, які не бояться зневажати славних[3],11 тоді як ангели, котрі переважають їх силою і міццю, не виносять на них зневажливого осуду перед Господом.12 Але ці люди зневажають те, чого не розуміють. Вони, немов нерозумні тварини, народжені для вилову й забиття, самі будуть забиті у своїй зіпсованості,13 прийнявши кару як відплату за неправедність. Вони повсякденні розкоші вважають за задоволення. Брудні й мізерні, вони насолоджуються своїм обманом, бенкетуючи з вами.14 Маючи очі, повні перелюбу й безупинних гріхів, та серце, привчене до ненаситності, вони зваблюють нестійкі душі. Вони – діти прокляття.15 Покинувши пряму дорогу, вони заблукали, слідуючи дорогою Валаама, сина Восора, який полюбив неправедну нагороду.16 Проте він отримав докір за своє беззаконня: німа під’яремна ослиця, заговоривши людським голосом, запобігла божевіллю пророка.17 Вони – безводні джерела й тумани, гнані бурею, для яких приготований морок темряви.18 Адже промовляючи пишномовні нісенітниці, вони зваблюють тілесною похіттю та розпустою людей, які ледве втекли від тих, хто живе в обмані.19 Вони обіцяють їм волю, а самі є рабами тління. Адже чим хтось переможений, тим і поневолений.20 Бо якщо вони уникнули загнивання світу через пізнання нашого Господа й Спасителя Ісуса Христа, а потім виявилися оплутані та переможені ним, – то останнє для них гірше від першого.21 Адже краще їм було не пізнавати дороги праведності, ніж, пізнавши, відвернутися від святої заповіді, яку їм передали.22 Справдилося щодо них прислів’я: «Пес повертається до своєї блювотини»,[4] а також: «Помита свиня повертається валятися в багні»[5].