2 Петра 1

Українська Біблія LXX УБТ

1 Симон-Петро, раб і апостол Ісуса Христа, — до тих, хто завдяки праведності нашого Бога і Спасителя Ісуса Христа прийняв віру, рівноцінну нашій. (Дії 11:17; Дії 15:14; Рим 1:12; 2Тим 1:10; Тит 2:13; Як 1:1)2 Благодать вам і мир хай помножаться в пізнанні Бога й Ісуса, нашого Господа! (Кол 1:9; 2Пет 1:8; 2Пет 2:20; 2Пет 3:18; Юда 1:2)3 Усе те, що потрібне для життя і побожності, подарувала нам Його Божа сила — пізнанням Того, Хто покликав нас власною славою і чеснотою. (2Кор 4:4; 2Кор 4:6; 1Пет 2:9; 1Пет 5:10; 2Пет 1:17)4 Через них даровані нам дорогоцінні та великі обітниці, щоби через них ви стали учасниками Божественної природи, уникнувши морального розтління, яке є у світі. (2Кор 7:1; Еф 4:22; 1Пет 1:14; 2Пет 2:18; 2Пет 2:20; 2Пет 3:13)5 Тому докладіть усі старання, покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті — пізнання, (Гал 5:6; Гал 5:22; Юда 1:3)6 в пізнанні — стриманість, у стриманості — терпеливість, у терпеливості — побожність, (Дії 24:25; 1Кор 9:25; Гал 5:23; 1Тим 6:11; Тит 1:8)7 у побожності — братерство, а в братерстві — любов. (Гал 6:10; 1Сол 3:12; 1Сол 4:9)8 Адже коли це у вас є та примножується, то не залишить вас без діла, ні без плоду для пізнання Господа нашого Ісуса Христа. (Мр 4:19; 2Пет 1:2)9 А в кому цього нема, той сліпий, короткозорий; він забув про очищення від своїх попередніх гріхів. (Еф 5:26; 1Ів 2:9; 1Ів 2:11)10 Тому, брати, усе більше намагайтеся утвердити ваше покликання та обрання, тому що роблячи так, ніколи не спіткнетеся.11 Адже таким чином щедро забезпечиться вам вхід до вічного Царства нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа. (Ів 3:5; 2Тим 1:10; 2Пет 1:1; 2Пет 1:5; 2Пет 2:20; 2Пет 3:2; 2Пет 3:18)12 Тому я буду постійно нагадувати вам про це, хоч ви й знаєте і впевнені в теперішній істині. (Рим 15:15; Кол 1:5; 1Пет 5:10; 1Ів 2:21; Юда 1:5)13 Бо вважаю за справедливе, доки я ще в цій оселі, спонукувати вас нагадуванням, (2Кор 5:1; 2Пет 3:1)14 знаючи, що невдовзі покину свою оселю, як і Господь наш Ісус Христос показав мені. (Ів 21:18; 2Тим 4:6)15 Дбатиму, щоб і після мого відходу ви завжди про це пам’ятали. (Лк 9:31)16 Адже ми сповістили вам про силу та присутність Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитрими вигадками, але будучи очевидцями Його величі. (Лк 9:32; Лк 9:43; Ів 1:14; Дії 4:20; 1Тим 4:7)17 Тому що Він прийняв честь і славу від Бога Отця, коли до Нього донісся від величної слави такий голос: Це — Мій Син, Мій улюблений, Якого Я вподобав! (Мт 17:2; Мт 17:5)18 І ми, будучи з Ним на святій горі, чули цей голос, що пролунав з неба.19 І ми маємо ще непорушне пророче слово. Ви добре робите, зважаючи на нього як на світильник, який світить у темному місці, — доки почне розвиднятися, і ранкова зоря засяє у ваших серцях, (Лк 1:78; Рим 4:16; Рим 15:8; Євр 2:2; Об 2:28)20 насамперед знаючи те, що жодне пророцтво в Писанні не постає з власного тлумачення. (Мр 4:34)21 Адже пророцтво ніколи не було з волі людини, але від Бога звіщали мужі, натхнені Святим Духом. (Дії 2:1; Дії 28:25; 2Тим 3:16)

2 Петра 1

Новий Переклад Українською

1 Симон Петро, раб і апостол Ісуса Христа. Тим, хто завдяки праведності нашого Бога й Спасителя Ісуса Христа отримав таку ж дорогоцінну віру, як і ми.2 Нехай благодать і мир вам примножаться в пізнанні Бога та Ісуса, нашого Господа.3 Його божественна сила дала нам усе для життя й побожності через пізнання Того, Хто покликав нас Своєю славою й доброчесністю.4 Завдяки їм нам даровані великі та дорогоцінні обітниці, щоб через них ви стали учасниками Божественної природи, уникнувши розтління, яке існує у світі через лихі бажання.5 Тому докладіть усіх зусиль, щоб додати до вашої віри доброчесність, до доброчесності – знання,6 до знання – стриманість, до стриманості – терпеливість, до терпеливості – побожність,7 до побожності – братолюбство, а до братолюбства – любов.8 Бо якщо ви все це маєте й воно примножується серед вас, то не будете бездіяльними чи безплідними у пізнанні Господа нашого Ісуса Христа.9 А в кого цього немає, той короткозорий, навіть сліпий, і забув про очищення від своїх минулих гріхів.10 Тому, брати, усе більше намагайтеся утвердити ваше покликання та обрання, бо, роблячи так, ніколи не спіткнетесь11 і будете щедро забезпечені правом увійти до вічного Царства Господа й Спасителя нашого Ісуса Христа.12 Тому я постійно нагадуватиму вам про це, хоча ви це знаєте й утверджені в теперішній істині.13 Бо вважаю за праведне, доки я ще в цьому наметі[1], спонукати вас нагадуванням,14 знаючи, що зняття мого намету вже близько, як і відкрив мені наш Господь Ісус Христос.15 Я дбатиму, щоб і після мого відходу ви завжди про це пам’ятали.16 Адже ми сповістили вам про силу та наближення Господа нашого Ісуса Христа, не слідуючи хитромудрим міфам, але будучи очевидцями Його величі.17 Бо Він отримав честь і славу від Бога Отця, коли до Нього пролунав від величної слави такий голос: «Це Син Мій улюблений, Якого Я вподобав».[2] (Мт 17:5; Мр 9:7; Лк 9:25)18 І ми почули цей голос, що пролунав із неба, коли були з Ним на святій горі.19 І ми маємо ще надійніше пророче слово. Ви добре робите, зважаючи на нього як на світильник, який світить у темному місці, доки не почне розвиднятися й ранкова зоря не зійде у ваших серцях.20 Пам’ятайте[3] насамперед про те, що в Писанні жодне пророцтво не походить від чийогось власного тлумачення.21 Адже пророцтво ніколи не лунало з волі людини, але від Бога говорили люди, натхнені Святим Духом.