1Коли я говорю людськими й ангельськими мовами, але любові не маю, то став я дзвінкою міддю або гучним кимвалом. (Пс 150:5; 2Кор 12:4)2І коли маю пророцтво, осягнув усі таємниці й повноту знання, коли маю повноту віри, так що гори переставляю, але любові не маю, — то я ніщо. (Мт 7:22; Мт 17:20; 1Кор 12:8; 1Кор 12:9; 1Кор 14:2; Кол 2:3)3І коли я роздам усе своє майно, коли віддам своє тіло на спалення, але любові не маю, то жодної користі не матиму. (Мт 6:2)4Любов довго терпить, любов милосердна, не заздрить, любов не величається, не гордиться, (1Кор 4:6; 1Кор 8:1; Еф 4:2; 1Сол 5:15)5не поводиться непристойно, не шукає свого власного, не спалахує гнівом, не задумує лихого, (1Кор 10:24; 1Кор 10:33; флп 2:4; флп 2:21)6не радіє з несправедливості, а радіє з істини; (2Кор 13:8)7усе переносить, усьому довіряє, завжди надіється, усе перетерпить. (1Кор 9:12)8Любов ніколи не минає. Хоч існують пророцтва, та припиняться; хоч є мови, та замовкнуть; хоч є знання, та зникне.
Попереду — досконале
9Адже ми знаємо частково й пророкуємо частково.10Коли ж настане досконале, [тоді] припиниться часткове.11Коли я був дитиною, то й говорив, як дитина, думав, як дитина, розумів, як дитина. Коли став дорослим чоловіком, то відкинув дитяче.12Тепер бачимо, як у дзеркалі, неясно; тоді ж — обличчям до обличчя. Тепер знаю частково, а тоді пізнаю так, як і сам був пізнаний. (Ів 10:14; 1Кор 8:2; 2Кор 5:7; Гал 4:9; 2Тим 2:19; Як 1:23)13Тепер залишаються ці три: віра, надія, любов; та найбільша з них — любов. (Рим 8:35; Кол 1:4; 1Сол 1:3; 1Сол 5:8; Євр 10:22)
1Якби я розмовляв людськими та ангельськими мовами, але не мав би любові, то був би як мідний гонг, що відлунює, або кимвал, що бряжчить.2І якби я мав дар пророцтва та розумів усі таємниці й знання, і якби мав таку віру, що міг би гори пересувати, але не мав би любові, – то я ніщо.3І якби я роздав усе своє майно й віддав власне тіло на спалення, але не мав би любові, то не матиму жодної користі.4Любов терпляча, любов лагідна, вона не заздрить, не вихваляється, не зазнається.5Не поводиться непристойно, не шукає власної вигоди, не гнівається, не задумує лихого.6Не радіє з неправди, а радіє істині.7Завжди захищає, завжди вірить, завжди сподівається, завжди все перетерпить.8Любов ніколи не згасає. Хоча пророцтва закінчаться, мови припиняться, а пізнання зникне.9Адже ми знаємо частково й пророкуємо частково,10але коли прийде те, що досконале, то часткове припиниться.11Коли я був дитиною, то говорив як дитина, розумів як дитина й думав як дитина. А коли я став чоловіком, то позбувся того, що дитяче.12Адже зараз ми бачимо, наче в дзеркалі[1], нечітко, тоді ж побачимо віч-на-віч. Зараз розумію частково, а тоді пізнаю повністю, як і я був пізнаний повністю.13Нині ж залишаються ці три: віра, надія та любов. Але найбільшою з них є любов.