Псалом 61

Українська Біблія LXX УБТ

від Ukrainian Bible Society
1 На закінчення. Для Ідітуна. Псалом Давида. 2 Хіба моя душа не покориться Богові? Адже від Нього — моє спасіння. 3 Бо Він — мій Бог, мій спаситель і мій захисник: я надалі не похитнуся. 4 Доки будете насідати на людину? Усі ви несете згубу, — як похилена стіна, як розхитаний частокіл. 5 Вони лише прийняли рішення відкинути моє достоїнство; я біг спрагнений. Вони на словах благословляли, а в серці проклинали. (Музична пауза). 6 Лише Богові покорися, моя душе, адже на Нього я з нетерпінням чекаю. 7 Бо Він — мій Бог, мій спаситель, мій захисник: я не похитнуся. 8 У Бозі — моє спасіння і моя слава. Бог — моя поміч, тож моя надія — на Бога. 9 Усе зібрання народу, покладіть на Нього надію. Розкрийте перед Ним ваші серця. Бог — наш помічник. (Музична пауза). 10 Однак, людські сини — нерозумні; оманливі людські сини, коли нечесно обважують, — усі вони разом безглузді. 11 Не покладайте надію на злочинні дії та не жадайте награбованого. Коли пливе багатство, не прикладайте до нього свого серця. 12 Одного разу промовив Бог, і я такі дві речі почув, 13 що сила належить Богові, і Твоє, Господи, милосердя, і що Ти даси кожному за його ділами. 

Псалом 61

Новий Переклад Українською

від Biblica
1 Керівнику хору, Єдутуну.[1] Псалом Давидів. 2 Лише в Бозі спокій моєї душі, від Нього моє спасіння. 3 Тільки Він – моя скеля і мій порятунок, твердиня моя – не захитаюся дуже. 4 Доки ви будете нападати на людину, усі разом добивати її, як похилену стіну, немов розхитану огорожу? 5 Радяться лише про те, щоб скинути її з високого місця, задоволення знаходять у брехні. Устами своїми благословляють, а в серці проклинають. Села 6 Лише в Бозі заспокоюйся, душе моя; бо лише на Нього надія моя. 7 Тільки Він – моя скеля і мій порятунок, твердиня моя – не захитаюся. 8 У Бозі спасіння моє і слава моя; Він – могутня скеля моя, пристановище моє в Бозі. 9 Народе, покладайся на Нього повсякчас, серця ваші виливайте перед Ним; Бог – пристановище наше. Села 10 Сини людські – лише марнота, сини мужів – омана; якщо покласти їх на ваги, усі разом вони легші від пари. 11 Не покладайтеся на гноблення інших і не хизуйтеся грабунком. Коли сила зростає, не прикладайте до неї серця.[2] 12 Один раз Бог промовив, двічі я почув це: у Бога могутність, 13 у Тебе, Володарю, милість. Адже Ти віддячуєш кожному за його вчинки.