Псалом 106 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 Алилуя. Прославляйте Господа, бо Він добрий, бо Його милість навіки. 2 Хай промовляють так викуплені Господом, яких Він визволив із рук ворога. 3 Зібрав їх з країн: зі сходу, заходу, півночі й півдня. 4 Вони заблукали в безводній пустелі — не знайшли дороги до заселеного міста; 5 були голодні й спраглі, і умлівала в них душа. 6 І закликали до Господа у своїй недолі, і Він визволив їх від їхніх бід, 7 і дорогою прямою попровадив їх, щоби прибули до міста, де мали проживати. 8 Тож хай прославляють Господа за Його милосердя і Його чудеса для людських синів! 9 Адже Він наситив спустошену душу, — наповнив добром спраглу душу 10 тих, які перебували в мороку, у тіні смерті, були сковані нуждою і залізом; 11 оскільки вони збунтувалися проти Божих слів і поглумилися над радою Всевишнього. 12 Тож їхнє серце було впокорене працею; вони знемагали, та не було кому допомогти. 13 І, коли їх гнобили, вони заволали до Господа, і Він їх визволив з їхніх скорбот: 14 вивів їх з мороку і тіні смерті, кайдани їхні розірвав. 15 Тож хай прославляють Господа за Його милосердя і Його чудеса для людських синів! 16 Це ж Він розбив мідні брами і розтрощив залізні засуви! 17 Допоміг їм повернути з дороги їхнього беззаконня, бо через своє беззаконня вони зазнали приниження. 18 Будь-яка їжа стала огидною для їхньої душі, і вони наблизилися до воріт смерті. 19 І, коли їх гнобили, вони заволали до Господа, і Він їх визволив з їхніх скорбот. 20 Він послав Своє слово й оздоровив їх, визволив їх від їхньої погибелі. 21 Тож хай прославляють Господа за Його милосердя і Його чудеса для людських синів! 22 Хай принесуть жертву хвали, хай розкажуть про Його діла з радістю! 23 Ті, які відпливають у море на кораблях, котрі торгують на багатьох водних шляхах, 24 бачили Господні діла і Його чудеса в морській глибині! 25 Він промовив, — і зірвався нищівний вітер, піднялися вгору морські хвилі, — 26 вони підносяться до неба і спадають у безодню; їхня душа танула в біді. 27 Вони розбушувалися, заточуються, наче п’яні, — і вся їхня мудрість пропала. 28 Та у своєму горі вони заволали до Господа, і Він їх звільнив від їхніх страждань. 29 Він наказав бурі — і настала тиша, і заспокоїлися її хвилі. 30 Вони ж зраділи, що стихло. І Він привів їх до бажаної пристані. 31 Тож хай прославляють Господа за Його милосердя, за Його чудеса для людських синів! 32 Хай величають Його на зібраннях народу, на засіданні старців нехай Його прославляють! 33 Він обернув ріки в пустелю і водні джерела — на суху землю: 34 плодоносну землю — через злодіяння тих, хто на ній живе, — перетворив у солончаки. 35 А пустелю Він обернув в озерний край, і суху землю — у водні джерела. 36 Він поселив там спраглих, і вони збудували місто для проживання. 37 Тож вони засіяли поля, насадили виноградники і зібрали вирощений урожай. 38 І Він поблагословив їх, і стали дуже численними, і їхньої худоби не поменшало. 39 Та вони стали нечисленними, і зле їм було під тягарем страждань і болю. 40 Зневага вилилася на володарів, — Він дав їм блукати в непрохідних місцях, на бездоріжжі. 41 Він допоміг бідному вибратися з убогості й намножив родини, як отару. 42 Побачать це праведні й зрадіють, а все беззаконне закриє свої вуста. 43 Хто мудрий і буде дотримуватися цього? Вони зрозуміють милість Господню.

Новий Переклад Українською

від Biblica

1 Славте ГОСПОДА, бо Він добрий, бо милість Його навіки! 2 Нехай скажуть це викуплені ГОСПОДОМ, ті, кого Він визволив від руки ворога 3 й зібрав із різних земель – зі сходу, заходу, з півночі й від моря. 4 Вони блукали в пустелі, дорогою в дикій землі, не знаходили там ні міста, ні поселення. 5 Були голодні й спраглі, виснажилися в них душі їхні. 6 Тоді заволали вони до ГОСПОДА у своїй скорботі, і Він врятував їх від їхніх страждань. 7 І повів їх шляхом прямим, щоб привести у місто, де будуть вони мешкати. 8 Нехай славлять ГОСПОДА за милість Його й чудеса Його для синів людських, 9 бо задовольнив Він душу спраглу й душу голодну наситив добром. 10 Вони сиділи в темряві й тіні смерті, закуті гнітом і залізом, 11 за те, що повстали проти слів Бога й знехтували порадою Всевишнього. 12 Він упокорив серця їхні працею тяжкою, вони спіткнулися, і ніхто не допомагав. 13 Тоді заволали вони до ГОСПОДА у своїй скорботі, і Він врятував їх від їхніх страждань. 14 І вивів їх із темряви й тіні смерті, і розірвав їхні кайдани. 15 Нехай славлять ГОСПОДА за милість Його й чудеса Його для синів людських, 16 бо зламав Він двері бронзові й розбив засуви залізні. 17 Нерозумні, через шлях беззаконь і гріхів своїх вони були пригнічені. 18 Будь-яка їжа стала гидкою душам їхнім, і підступили вони до воріт смерті. 19 Тоді заволали вони до ГОСПОДА у своїй скорботі, і Він врятував їх від їхніх страждань. 20 Послав Своє слово й зцілив їх, і визволив їх від погибелі. 21 Нехай дякують ГОСПОДЕВІ за милість Його й чудеса Його для синів людських, 22 і нехай приносять жертви подяки й сповіщають про діяння Його з вигуками радості. 23 Ті, хто виходить у море на кораблях, промишляють у великих водах, 24 бачили діяння ГОСПОДА й чудеса Його в глибині. 25 Він сказав – і піднявся вітер штормовий, здійняв високо хвилі. 26 Вони підняли кораблі до небес і скинули в безодню – душа моряків розтала через те лихо. 27 Кружляють, хитаються вони, немов п’яні, і вся мудрість їхня щезла. 28 Тоді заволали до ГОСПОДА у своїй скорботі, і Він визволив їх від їхніх страждань. 29 Він перетворив вітер штормовий на тишу, і замовкли морські хвилі.^[1] 30 Тоді моряки зраділи, що стихли хвилі, і Він привів їх до бажаної пристані. 31 Нехай славлять ГОСПОДА за милість Його й чудеса Його для синів людських. 32 Нехай величають Його в зібранні народу й на засіданні старійшин нехай прославляють Його. 33 Він перетворює ріки на пустелю й джерела води – на спраглу землю, 34 землю родючу – на солончак за злі вчинки тих, хто живе на ній. 35 Він перетворює пустелю на болотистий став і землю висохлу – на джерела води. 36 І поселяє там голодних, і вони будують місто для мешкання, 37 засівають поля й насаджують виноградники, що приносять рясний врожай. 38 Він благословляє їх, і вони розмножуються вельми, і худоба в них не убуває. 39 Та коли зменшуються числом і поникають вони через утиск, лихо й журбу, 40 Він виливає презирство на шляхетних мужів, і блукають вони в пустелі, де немає дороги. 41 А бідного Він підіймає із приниження і родину його робить численною, як отара овець. 42 Побачать це праведники й зрадіють, а кожен беззаконник стулить свої вуста. 43 Хто мудрий, нехай збереже ці слова й зрозуміє милість ГОСПОДА.