Псалом 104:27 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 Алилуя. Прославляйте Господа, кличте Його Ім’я, сповістіть між народами про Його діла. 2 Співайте Йому, виспівуйте Йому, розповідайте про всі Його дивовижні діла. 3 Хваліться Його святим Ім’ям; нехай веселиться серце тих, хто шукає Господа. 4 Шукайте Господа і наберіться сили, постійно шукайте Його обличчя. 5 Пам’ятайте про Його дивовижні діла, які Він учинив, Його чудеса і вироки Його вуст. 6 Нащадки Авраама — Його раби, сини Якова — Його обранці! 7 Він — Господь, наш Бог, на всій землі Його присуди. 8 Він навіки заховав у пам’яті Свій завіт, слово, яке заповів для тисячі родів: 9 те, що заповів Авраамові, і Свою клятву Ісаакові. 10 І поставив його для Якова як закон, — як вічний завіт для Ізраїля, 11 кажучи: Тобі дам Ханаанську землю, як мірило вашої спадщини, 12 коли їх було невелике число, — нечисленними були вони в ній і чужинцями. 13 Вони проходили від народу до народу, від царства до іншого народу. 14 Він же не дозволив жодній людині їх скривдити і докоряв за них царям. 15 Не чіпайте Моїх помазанців і не робіть зла Моїм пророкам! 16 Він навів голод на землю, знищив усі їхні запаси хліба. 17 А перед ними послав людину: Йосиф був проданий у рабство. 18 Кайданами скували його ноги, залізо оповило його душу, 19 доки не збулося Його слово, доки не запалав він Господнім словом. 20 Цар послав визволити його, — володар народів звільнив його. 21 Він настановив його господарем над своїм домом і управителем над усім своїм маєтком, 22 щоб наглядав за його правителями за власним бажанням, щоб навчав його вельмож мудрості. 23 Тож прибув Ізраїль у Єгипет, — Яків переселився в землю Хама. 24 І Він дуже розмножив Свій народ і зробив його сильнішим за його ворогів. 25 А серце тих Він перемінив, щоби зненавиділи Його народ, щоби поводилися підступно з Його рабами. 26 Він послав Мойсея, Свого раба, і Аарона, якого вибрав, 27 і зробив між ними Свої великі ознаки й чудеса в землі Хама. 28 Наслав темряву — і стемніло, та не зважили на Його слова. 29 Він перетворив їхні води в кров і вигубив їхню рибу. 30 Їхня земля закишіла жабами — навіть у покоях їхніх царів. 31 Він сказав — і налетіли псячі мухи, і мошкара з’явилася в усіх їхніх землях. 32 Він, наче дощ, наслав на них град, нищівний вогонь на їхню землю, 33 побив їхні виноградники і їхні смоківниці, знищив усі дерева в їхньому краї. 34 Він сказав — і найшла сарана, сарана без числа; 35 вона поз’їдала всю зелень у їхній землі, пожерла врожай їхнього краю. 36 Він повбивав усіх первістків у їхній країні, початки всякої їхньої праці. 37 А їх вивів із золотом та сріблом, і серед їхніх племен не було хворих. 38 Єгипет був радий їхньому відходові, тому що страх перед ними охопив їх. 39 Він простягнув хмару як покриття для них, і вогонь, щоби світив їм уночі. 40 Вони попросили — і прилетіли перепелиці; Він наситив їх небесним хлібом. 41 Він розколов скелю — і потекли води, ринули потоки на безводні землі. 42 Адже Він згадав Своє святе слово до Авраама, Свого раба. 43 І вивів Свій народ в радості, Своїх обранців — із веселощами. 44 І дав їм землі народів, і вони успадкували плоди праці народів, 45 аби лише дотримувалися Його заповідей і досліджували Його закон.

Новий Переклад Українською

від Biblica

1 Славте ГОСПОДА, кличте ім’я Його; серед народів звіщайте діяння Його! 2 Співайте Йому, грайте для Нього, звіщайте всі чудеса Його, 3 хваліться іменем Його святим! Нехай веселиться серце тих, хто шукає ГОСПОДА! 4 Прагніть ГОСПОДА й сили Його, шукайте обличчя Його завжди. 5 Пам’ятайте про чудеса Його, які Він здійснив, про знамення та суди Його. 6 О нащадки Авраама, слуги Його, сини Якова, Його обранці! 7 Він – ГОСПОДЬ, Бог наш; суди Його справедливі по всій землі. 8 Він вічно пам’ятає Завіт Свій, слово, яке Він заповів для тисяч поколінь, – 9 Завіт, який Він уклав з Авраамом, і присягу Його Ісааку. 10 Він встановив його статутом для Якова, як Завіт вічний для Ізраїля, 11 кажучи: «Тобі віддам Я землю Ханаану як долю вашого спадку».^[1] 12 Коли вони були людом нечисленним, незначним, і мешкали як приходьки на ній, 13 то мандрували вони від народу до народу, від одного царства до іншого племені. 14 Він не дозволяв нікому їх гнобити й докоряв за них царям: 15 «Не чіпайте помазанців Моїх і пророкам Моїм не робіть зла».^[2] 16 Він накликав голод на землю, зламав стебло хлібне. 17 Послав перед ними чоловіка – у рабство був проданий Йосиф. 18 Його ноги стисли кайданами, на шию йому наклали залізо, 19 до того часу, поки не здійснилося сказане ГОСПОДОМ, поки слово ГОСПОДА не очистило його. 20 Послав цар слуг своїх і розв’язав його; правитель народів звільнив його. 21 Він поставив його володарем над домом своїм і правителем над усім своїм майном, 22 щоб він князів його міг стримувати^[3] на свій розсуд і старійшин його повчав. 23 Тоді прийшов Ізраїль до Єгипту, оселився Яків у землі Хамовій. 24 І дуже розмножив Бог народ Свій і зробив його сильнішим від супротивників його, 25 чиї серця Він налаштував, щоб ненавиділи Його народ, щоб лукавили вони з Його рабами.^[4] 26 Він послав Мойсея, слугу Свого, і Аарона, якого обрав Собі. 27 Вони з’явили знамення Його серед них і чудеса – у землі Хамовій. 28 Він послав морок, і стало темно, і вони не посміли суперечити Його слову. 29 Він перетворив води їхні на кров і умертвив рибу в них. 30 Закишіла земля їхня жабами, навіть у покоях царів їхніх були вони. 31 Він сказав, і прийшли рої мух, комарі були на всіх теренах їхніх. 32 Він дав їм замість дощу град, палючий вогонь – на землю їхню; 33 він побив у них виноград та смоковницю, зламав дерева в їхньому краї. 34 Сказав Він, і прийшла сарана і гусінь – немає їм ліку! 35 І з’їли вони всю траву в землі їхній, пожерли плоди їхніх ґрунтів. 36 Тоді вразив Він усіх первістків у землі їхній – першоплоди сили чоловічої. 37 І вивів Він ізраїльтян зі сріблом і золотом, не було серед племен їхніх того, хто спотикався. 38 Зрадів Єгипет, коли вони вийшли, бо страх напав на нього через них.^[5] 39 Розгорнув Бог хмару, як покривало, вдень, і вогонь, щоб світити вночі. 40 Просив народ, і послав їм Господь перепілок і хлібом небесним наситив їх.^[6] 41 Відкрив Він скелю – і полилися води, потекли рікою в сухій землі.^[7] 42 Бо згадав Він слово Своє святе, що дав Авраамові, слузі Своєму.^[8] 43 І вивів Він народ Свій у радості, обраних Своїх – із вигуком переможним. 44 Він дав їм землі народів, і вспадкували здобутки праці їхньої, 45 щоб вони дотримувалися Його постанов і берегли закони Його. Алілуя!