Псалом 103 | Українська Біблія LXX УБТ

Українська Біблія LXX УБТ

1 Псалом Давида. Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти надзвичайно величний! У славу й велич одягнувся Ти. 2 Ти одягаєшся у світло, як в одяг, і простягаєш небо, наче намет. 3 Ти покриваєш водами Свої горішні покої, робиш хмари Своїми сходинками, ходиш на крилах вітрів. 4 Ти робиш духів Своїми ангелами, а палаючий вогонь — Своїми слугами. 5 Ти заснував землю на її основі, — вона не захитається навіки-віків. 6 Безодня, мов плащ, покриває її, на горах зберуться води. 7 Від Твоєї погрози вони втечуть, — перелякаються від звуку Твого грому. 8 Підіймаються гори і опускаються рівнини — на місце, яке Ти визначив для них. 9 Ти встановив межу, яку вони не перейдуть, і не повернуться, щоби покрити землю. 10 Ти посилаєш джерела в долини, — і між горами протікатимуть води. 11 Вони напувають усіх звірів землі, — дикі осли тамуватимуть свою спрагу. 12 Над ними поселяться небесні птахи, — з-поміж скель подаватимуть голос. 13 Ти зі Своїх горішніх покоїв напуваєш гори; плодами Твоїх діл насититься земля. 14 Ти вирощуєш траву для худоби й зелень на благо людини, щоби земля давала хліб: 15 тож вино звеселяє серце людини, — вона [намащує] обличчя олією, а хліб зміцнює серце людини. 16 Дерева в полі наситяться — ліванські кедри, що Ти насадив. 17 Там пташки будуть гніздитися, і журавлине гніздо — високо над ними. 18 Високі гори — для оленів, скелі — сховище для зайців. 19 Ти створив місяць, щоб визначати час, — і сонце знає, коли йому зайти. 20 Ти навів темряву, — і настала ніч, а в ній виходять усі лісові звірі. 21 Молоді леви ричать, щоби знайти здобич, — щоби добути в Бога для себе поживи. 22 А зійшло сонце, — вони зібралися разом і лежать у своїх лігвищах. 23 Вийде людина на своє діло, на свою працю, — аж до вечора. 24 Які величні Твої діла, Господи! Ти все вчинив премудро — земля сповнена Твоїм творінням. 25 Ось велике й широке море: там плазуни, яким нема числа, — тварини великі й малі. 26 Там плавають кораблі й той змій, якого Ти створив, щоби йому забавлятися. 27 Усі на Тебе чекають, щоби дав Ти їм їжу у відповідний час. 28 Як даси їм — підберуть; як відкриєш руку, — усе наповниться добром. 29 А коли відвернеш Своє обличчя — збентежаться. Віднімеш їхній дух — вони щезнуть і обернуться у свій порох. 30 Пошлеш Свого духа — вони будуть створені; Ти оновиш поверхню землі. 31 Нехай Господня слава буде навіки, нехай Господь веселиться Своїми ділами! 32 Ти споглядаєш на землю і змушуєш її тремтіти; торкаєшся гір — і вони димлять. 33 Тож співатиму Господу в час свого життя, — співатиму моєму Богові, поки я існую. 34 Нехай буде приємною Йому моя мова; я ж буду радіти Господом. 35 А грішники хай зникнуть із землі, і беззаконні, — щоб і їх не було. Благослови, душе моя, Господа!

Новий Переклад Українською

від Biblica

1 Благослови, душе моя, ГОСПОДА! ГОСПОДИ, Боже мій, Ти звеличився, зодягнувся у славу й велич. 2 Він огортається світлом, немов шатами; розстилає небеса, як покривало; 3 закладає на водах основи Своїх вишніх світлиць. Він робить хмари Своєю колісницею, крокує на крилах вітру. 4 Він робить Своїми посланцями вітри, Своїми слугами – полум’я вогню. 5 Він заклав землю на її основах, тому не похитнеться вона повік-віків! 6 Ти вкрив її безоднею, мов одягом, на горах стояли води, 7 та від грізного крику Твого побігли вони, від голосу грому Твого пустилися навтіки. 8 Піднялися були в гори вони та спустилися в долини, до місця, яке Ти влаштував для них. 9 Ти поклав межу, яку вони не перейдуть, не вкриють вони знову землі. 10 Ти посилаєш води джерела в річища, між горами течуть вони, 11 напувають усіх звірів польових; там втамовують свою спрагу дикі віслюки. 12 При водах тих живуть птахи небесні, з-поміж гілля подають голос. 13 Він напуває гори з вишніх світлиць Своїх. Від плоду діянь Твоїх насичується земля. 14 Ти вирощуєш траву для худоби й збіжжя для потреб людини, щоб вивести їжу із землі, 15 і вино, що серце людське веселить, щоб сяяло обличчя від олії і хлібом зміцнилося серце людини. 16 Насичуються дерева ГОСПОДНІ, кедри ліванські, які Він насадив. 17 Там птахи в’ють гнізда, домівка лелеки – на кипарисах. 18 Високі гори диким козлам належать, скелі – притулок даманів.^[1] 19 Він створив місяць, щоб час визначати; сонце знає, коли йому заходити. 20 Ти наводиш темряву, і настає ніч, коли рухаються всі звірі лісові. 21 Молоді леви ричать за здобиччю, просячи собі у Бога їжу. 22 Сходить сонце – вони збираються разом і лягають у своє лігво. 23 Людина виходить на свою працю й на роботу свою аж до вечора. 24 Які численні діяння Твої, ГОСПОДИ! Усе Ти мудро створив; земля наповнена створіннями Твоїми. 25 Ось море велике й просторе, там живина кишить без ліку, живі істоти – малі й великі. 26 Там ходять кораблі, там цей Левіятан,^[2] якого Ти створив, щоб бавився він у морі. (Пс 73:14) 27 Усі вони очікують від Тебе, що Ти даси їм їжу своєчасно. 28 Ти даєш їм – вони приймають, відкриваєш руку Твою – насичуються благом. 29 Сховаєш обличчя Своє – вони бентежаться. Забираєш дух їхній – гинуть і повертаються в порох земний. 30 Пошлеш духа Свого – вони створюються, і Ти оновлюєш обличчя землі. 31 Нехай буде слава ГОСПОДНЯ навіки, нехай радіє ГОСПОДЬ діянням Своїм! 32 Він погляне на землю, і вона затремтить; торкнеться до гір, і вони задимлять. 33 Я співатиму ГОСПОДЕВІ усе життя моє; співатиму Богові моєму, поки існую. 34 Нехай буде приємним Йому мій роздум: я радітиму в ГОСПОДІ. 35 Нехай згинуть грішники із землі й нечестивих більше не буде. Благослови, душе моя, ГОСПОДА! Алілуя!