Об’явлення 9

Українська Біблія LXX УБТ

від Ukrainian Bible Society
1 І п’ятий ангел засурмив, — і я побачив зорю, що з неба впала на землю. І дано їй ключ від колодязя безодні. (Об 8:6; Об 8:10; Об 9:11; Об 11:7; Об 16:10; Об 17:8; Об 20:1; Об 20:3) 2 І вона відкрила колодязь безодні, і піднявся дим із колодязя, наче дим з великої печі, і померкло сонце та повітря від диму з колодязя. 3 І з диму на землю вийшла сарана, і дано їй владу, — таку владу, яку мають земні скорпіони. 4 І сказано їй, щоб не шкодила земній траві, ані жодному зіллю, ані жодному дереву, але тільки людям, які не мають Божої печаті на чолах. (Об 7:3) 5 І дано їй не вбивати їх, але щоб мучилися п’ять місяців, а мука від неї — наче мука від скорпіона, коли вжалить людину. 6 І в ті дні люди шукатимуть смерті, але не знайдуть її; і забажають померти, та смерть втече від них. 7 А сарана та подібна була до коней, готових до бою. На головах у неї, наче вінці, подібні до золота, а обличчя її — наче обличчя людини. 8 І вона мала волосся, наче волосся в жінок, а зуби такі, як у левів; 9 і мала панцери, подібні до залізної броні, а шум її крил — як від колісниць з великою кількістю коней, які біжать до бою. 10 І має хвости та жала, такі як у скорпіонів, а в тих хвостах — її влада, аби шкодити людям п’ять місяців. (Об 9:19) 11 Мала вона над собою царя — ангела безодні. Ім’я його по-єврейськи Аваддон, а по-грецьки — Аполліон[1]. (Пс 87:12; Об 9:1) 12 Одне горе минуло, та йдуть за ним ще два горя. (Об 8:13) 13 І шостий ангел засурмив, — і я почув один голос від чотирьох рогів золотого жертовника, що перед Богом, (Об 8:6; Об 14:18; Об 16:12) 14 який говорив до шостого ангела, який мав сурму: Звільни чотирьох ангелів, зв’язаних біля великої ріки Євфрат! (Об 7:1; Об 16:12) 15 І звільнені були чотири ангели, приготовані на годину, і на день, і на місяць, і на рік, щоб вигубити третину людей. (Об 8:7; Об 9:18) 16 А кількість кінного війська — двадцять тисяч разів по десять тисяч, я почув їхнє число. (Об 7:4) 17 Тож таким чином я у видінні побачив коней, а ті, хто сидить на них, мають броню вогненну, і гіацинтову, і сірчану. І голови коней — наче голови левів, а з їхніх уст виходить вогонь, дим і сірка. 18 Від цих трьох кар: від вогню, від диму і від сірки, що виходять з їхніх уст, загинула третина людей, (Об 9:15) 19 бо влада коней була в їхніх устах і в їхніх хвостах. Хвости ж були подібні до зміїв, які мають голови і ними завдають шкоду. (Об 9:10) 20 А решта людей, які не загинули від цих кар, не покаялися у вчинках своїх рук, щоб не поклонятися демонам, ні золотим ідолам, ні срібним, ні мідним, ні кам’яним, котрі ні бачити не можуть, ні чути, ні ходити. (Пс 95:5; Пс 114:4; Пс 134:15; 1Кор 10:20; Об 16:9; Об 16:11) 21 І вони не покаялися ні за свої вбивства, ні за свої чари, ні за свою розпусту, ні за свої крадіжки. (Рим 1:29) 

Об’явлення 9

Новий Переклад Українською

від Biblica
1 Коли п’ятий ангел засурмив, я побачив зірку, яка впала з неба на землю. Зірці дали ключ від колодязя безодні. 2 Коли вона відкрила безодню, з неї піднявся дим, як з великої печі. Сонце й повітря потемніли від того диму з безодні. 3 З диму вийшла на землю сарана, і була дана їй влада, як у земних скорпіонів. 4 Їй було сказано не завдавати шкоди ні земній траві, ні зелені, ні жодному дереву, а лише людям, які не мали на чолах Божої печатки. 5 Сарані не дозволено їх вбивати, а лише катувати протягом п’яти місяців. І страждання, якого вони зазнали, було схоже на жало скорпіона, коли він жалить людину. 6 У ті дні люди шукатимуть смерті, але не знайдуть її; вони будуть прагнути померти, але смерть утече від них. 7 Сарана була схожа на підготовлених до бою коней. На головах вони мали щось схоже на золоті корони, а їхні обличчя нагадували людські обличчя. 8 Їхнє волосся нагадувало волосся жінок, а зуби були як у левів. 9 Вони мали панцири, немов із заліза, а шум їхніх крил був схожий на грім багатьох коней і колісниць, що мчать у бій. 10 У них були хвости та жала, як у скорпіонів, а в їхніх хвостах була сила шкодити людям протягом п’яти місяців. 11 Вони мали царем над собою ангела безодні, якого єврейською звали Абаддон, а грецькою Аполліон.[1] 12 Перше горе минуло, але ще два горя попереду. 13 Шостий ангел засурмив, і я почув голос, який лунав із чотирьох рогів золотого жертовника, що перед Богом. 14 Він говорив до шостого ангела, що мав сурму: «Звільни чотирьох ангелів, зв’язаних біля великої річки Євфрат». 15 І були звільнені чотири ангели, котрі були підготовлені саме для цієї години, дня, місяця та року, щоб убити третину людства. 16 Чисельність конних військ становила двадцять тисяч разів по десять тисяч. Я почув їх число. 17 Коні та вершники, яких я бачив у видінні, виглядали так: вони мали вогняно-червоні, темно-сині та жовті, як сірка, нагрудники[2]. Голови коней нагадували голови левів, а з пащі виходили вогонь, дим і сірка. 18 Цими трьома карами – вогнем, димом та сіркою, що виходили з їхніх уст, – була вбита третина людства, 19 бо сила коней була в їхніх устах і в їхніх хвостах. Їхні хвости схожі на змій, що мали голови, якими завдавали шкоди. 20 Решта людей, які не загинули від цих кар, не покаялися в ділах своїх рук і не переставали поклонятися демонам та ідолам із золота, срібла, міді, каменю та дерева, які не бачать, не чують і не ходять. 21 І не покаялись вони ні у вбивствах, ні у чаклунстві, ні у статевій розпусті, ні в крадіжках.