1І я побачив іншого Ангела — могутнього! Він сходив з неба, оповитий хмарою, а над Його головою — райдуга, і обличчя Його — мов сонце, і Його ноги — як вогняні стовпи. (Об 1:16; Об 4:3; Об 5:2; Об 8:3; Об 18:1; Об 20:1)2Він мав у Своїй руці розгорнуту книжку. І поставив Свою праву ногу на море, а ліву — на землю. (Об 10:8)3І закликав гучним, наче ричання лева, голосом. І коли закликав, то сім громів промовили своїми голосами. (Пс 28:3; Об 18:2)4І коли проголосили сім громів, я хотів записати, але почув голос з неба, який промовляв: Запечатай те, що сказали сім громів, і цього не пиши! (Об 10:8; Об 14:2; Об 14:13; Об 18:4; Об 22:10)5І Ангел, Якого я бачив, Котрий стояв на морі та на землі, підняв Свою праву руку до неба6і поклявся Тим, Який живе віки віків, Який створив небо й те, що на ньому, і землю й те, що на ній, і море й те, що в ньому, — що часу вже більше не буде. (Пс 145:6; Дії 4:24; Об 4:9)7Але в ті дні, коли залунає голос сьомого ангела, коли він має засурмити, — тоді завершиться Божа таємниця, яку Він сповістив Своїм рабам — пророкам. (1Кор 15:51; Об 11:15; Об 11:18; Об 15:1; Об 17:17)8І я почув Його голос із неба, який знову говорив зі мною, промовляючи: Іди, візьми розгорнуту книгу, що в руці Ангела, Який стоїть на морі й на землі! (Об 10:2; Об 10:4)9І пішов я до Ангела, і сказав Йому: Дай мені книгу! А Він мені каже: Візьми і з’їж її! Гірка буде вона у твоєму череві, але в устах буде солодкою, наче мед. (Пс 118:103)10І я взяв книгу з руки Ангела, і з’їв її, і була в моїх устах, наче солодкий мед, а коли з’їв її, була гіркою у моєму череві.11І Він каже мені: Треба тобі знову пророкувати про народи, про язичників, про племена і про багатьох царів. (Об 5:9)
1Тоді я побачив іншого могутнього ангела, що спускався з неба. Він був оповитий хмарою, і райдуга була над його головою. Його обличчя було схоже на сонце, а ноги як вогняні стовпи,2він тримав у своїй руці розгорнутий невеликий сувій. Він поставив праву ногу на море, а ліву – на землю,3вигукнув гучним голосом, подібним до ричання лева. Коли він закричав, пролунали голоси семи громів.4І коли сім громів заговорили, я збирався писати, але почув голос із неба, який сказав: «Запечатай те, що сказали сім громів, і не записуй цього».5Тоді ангел, якого я бачив, стоячи на морі й на землі, підняв свою праву руку до неба6й присягнув Тим, Хто живий навіки-віків, Хто створив небо і все, що в ньому, землю і все, що на ній, море і все, що в ньому. Він сказав, що зволікання вже не буде.7А в ті дні, коли сьомий ангел засурмить, тоді здійсниться Божа таємниця, яку Він сповістив Своїм рабам, пророкам.8Тоді голос, який я почув із неба, ще раз заговорив до мене: «Іди, візьми розкритий сувій, що в руці ангела, який стоїть на морі й на землі».9Тож я підійшов до ангела й попросив його дати мені маленький сувій. Він сказав мені: «Візьми і з’їж його. У твоєму животі буде гірко, але в роті він буде солодкий, як мед».[1]10Я взяв маленький сувій з руки ангела і з’їв його. У роті він був солодкий, як мед, але коли я з’їв його, у животі стало гірко.[2]11Тоді мені сказали: «Ти повинен знову пророкувати про народи, племена, мови й багатьох царів».